Справа № 33/824/3610/2019 Суддя у І-й інст.: Трубніков А.В.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Юденко Т.М.
23 вересня 2019 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Юденко Т.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 ,за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 28 серпня 2019 року, -
Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 10200 грн. з позбавленням права керування усіма транспортними засобами на строк 1 (один) рік, який обчислюється з дня вступу постанови про позбавлення цього права у законну силу, але в разі ухилення ОСОБА_1 від здачі документу, що посвідчує це право, то строк позбавлення його права керування усіма транспортними засобами обчислюється з дня здачі або вилучення такого документа.
Згідно постанови суду ОСОБА_1 16.06.2019 о 10 год. 03 хв. в м. Києві по вул. Борщагівській,11-Б, керував автомобілем «Хонда Акорд», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, проводився за допомогою приладу «Драгер» в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На вказану постанову суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та закрити справу за відсутністю в його діях складу правопорушення.
Вказує, що поліція використовувала алкотестер із порушенням заводської інструкції, оскільки калібрування приладу було прострочено.
Зазначає також, що йому не запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у лікаря і відсутнє направлення на такий огляд, а також не усунули від керування транспортним засобом.
Також звертає увагу, що в порушення інструкції у протоколі не зазначені ознаки алкогольного сп'яніння та повні реквізити документа, який посвідчує особу.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши доводи на обґрунтування апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також з'ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам суд повинен дати належну оцінку.
Як убачається з матеріалів справи, суд при розгляді справи по суті вказані вимоги закону виконав.
Так, висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за наведених в постанові обставин, підтверджений сукупністю зібраних та належним чином перевірених доказів, є правильним і доводи апеляційної скарги цього не спростовують.
Зокрема, вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 373384 від 16.06.2019, який підписано двома свідками та самим ОСОБА_1 , в якому зазначено його згоду зі складеним протоколом; чеком огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу «Alcotest 6820», у якому вказано результат огляду на стан сп'яніння - 0,58 проміле; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено про згоду ОСОБА_1 з результатами огляду; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які підтвердили, що в їх присутності водій ОСОБА_1 оглядався на стан сп'яніння з використанням технічного засобу «DRAGER ALCOTEST», на екрані якого висвітився результат 0,58 проміле.
З огляду на те, що особи свідків, вказані в протоколі, є випадковими перехожими і не зацікавленими в результатах розгляду справи, підстав не довіряти поясненням вказаних осіб, суд не вбачає.
Відповідно до ст. 266 КУпАП та п.п. 6, 7, 12 Розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ України за № 1452/735 від 09.11.2015 (далі по тексту - Інструкції), огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я (п. 7 Розділу І Інструкції).
З матеріалів справи та з переглянутого відеозапису з нагрудної бодікамери поліцейського 151 вбачається, що після проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки в присутності двох свідків, ОСОБА_1 жодним чином не висловлював свою незгоду з результатами огляду, а тому довід апеляційної скарги про порушення поліцейськими вимог Інструкції, апеляційний суд вважає безпідставним.
Більше того, як в апеляційній скарзі, так і в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 вказав, що напередодні зупинки, ввечері вжив 4 пляшки пива, а тому і сам мав сумнів, чи покаже прилад «Драгер» його тверезість.
Також, зважаючи на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 власноручно зазначив, що автомобіль залишає на місці зупинки, апеляційний суд вважає необґрунтованим довід апеляційної скарги щодо невідсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.
Отже, висновок суду 1-ї інстанції про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України, відповідно до яких водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин, і тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, є правильним і таким, що відповідає матеріалам справи.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не ґрунтуються на матеріалах провадження, та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
З урахуванням того, що суд першої інстанції здійснив повний та всебічний розгляд справи і порушень норм КУпАП, які б стали підставою для скасування даного рішення, апеляційним судом не встановлено, постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 28 серпня 2019 року, як законна та обґрунтована, має бути залишена без зміни, а апеляційна скарга ОСОБА_1 щодо її скасування - без задоволення.
Таким чином, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя Київського апеляційного суду,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 28 серпня 2019 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М. Юденко