Справа № 680/547/18
№2-а/680/3/19
"09" жовтня 2019 р. смт.Нова Ушиця
Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі :
головуючої судді Яцини О.І. ,
за участі секретаря судового засідання Стандрійчук М.П.,
учасників справи:
позивачки ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
03 липня 2018 року позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову №112 від 20 червня 2018 року головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області про накладення на неї штрафу в сумі 4250 гривень.
Позов мотивує тим, що земельна ділянка на якій розташоване домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 8 рішенням Новоушицької селищної ради 24 скликання №7 віл 01 квітня 1994 року передана у приватну власність її матері - ОСОБА_2 . Домоволодіння у складі глиновалькового/цегляного житлового будинку з прибудовою, кам'яного підвалу, цегляної веранди, кам'яного сараю/літньої кухні, кам'яного гаражу, цегляної/кам'яної бані належало померлій матері на підставі договору купівлі-продажу від 28 вересня 1985 року. Матір, як власник , і розпочала здійснювати будівництво даної прибудови. 03 ІНФОРМАЦІЯ_1 2010 ІНФОРМАЦІЯ_2 її мати померла. Після смерті матері вона прийняла спадщину та отримала свідоцтво про право на спадщину 13 липня 2012 року. Таким чином, зазначає, що вона не розпочинала здійснювати будівництво добудови у 2002-2004 роках, тому в її діях відсутня вина і відповідно склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 96 КУпАП.
Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 27 вересня 2019 року справу розподілено головуючому судді Яцині О.І.
Позивач подав клопотання про поновлення строку на оскарження спірної постанови та виклик свідків.
Суд, ухвалою від 30 вересня 2019 року, поновив позивачу строк на оскарження спірної постанови, відкрив провадження у справі, призначив судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження на 09 жовтня 2019 року та задовольнив клопотання позивача про виклик свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4
Відповідач правом на подання до суду відзиву у визначений судом строк не скористався, представника в судове засідання не направив будучи належним чином повідомленим про таке, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У вступному слові позивач надала пояснення аналогічні доводам позовної заяви, яку просила задовольнити та скасувати спірну постанову.
Суд, заслухавши позивачку, свідка, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідити докази у справі, якими вони обґрунтовуються, дійшов до такого висновку.
Постановою головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області по справі про адміністративні правопорушення №112 від 20 червня 2018 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 96 КУпАП.
Частиною четвертою статті 96 КУпАП передбачено відповідальність за виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні.
Зі змісту постанови суд встановив, що 11 червня 2018 року під час проведення перевірки виявлено недостовірність поданих даних в повідомленні про початок виконання будівельних робіт, а саме: встановлено , що ОСОБА_1 в 2002-2004 роках самочинно розпочала будівельні роботи з реконструкції господарської будівлі з добудовою (розміром 5,75м. х2,60 м. із цегли) без наявності документа, що надає право на виконання будівельних робіт, зокрема, без зареєстрованого Управлінням повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що згідно зі ст.38 КУпАП є триваючим правопорушенням.
Тобто фактично у вину позивача ОСОБА_1 ставиться те, що вона у 2002-2004 роках самочинно розпочала будівельні роботи з реконструкції господарської будівлі без зареєстрованого повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
В той же час із спірної постанови неможливо встановити коли саме було розпочато реконструкцію будівлі, чи вона триває, чи завершено її виконання на час проведення перевірки.
Оскільки частина четверта статті 96 КУпАП є бланкетною нормою, то оскаржувана постанова мала б містити конкретизацію матеріальних норм і правил, які , на думку відповідача, було порушено позивачкою.
Відповідач у спірній постанові вказав, що ОСОБА_1 зазначеними вище діями порушила п. 1ч. 1ст. 34, ч. 1, ч. 2 та ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Однак, суд зазначає, що на час початку здійснення реконструкції господарської будівлі (2002-2004 роки, як вказав відповідач у постанові по справі про адміністративні правопорушення) Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» не діяв, оскільки був прийнятий лише 17 лютого 2011 року, а набрав чинності - 12 березня 2011 року. Тому розпочинаючи будівельні роботи у 2002-2004 роках особа не могла порушити норми Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Інших порушень норм законодавства особою, яка притягується до адміністративної відповідальність, спірна постанова не містить.
В той же час з витягу із рішення Новоушицької селищної ради 16-ої сесії ХХІV скликання від 01 квітня 1994 року №7 «Про приватизацію земельних ділянок громадян згідно поданих заяв» суд встановив, що ОСОБА_2 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку в розмірі 0,15 га , яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.6).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла, про що свідчить свідоцтво про смерть від 06 липня 2010 року (а.с.7).
ОСОБА_1 успадкувала після смерті ОСОБА_2 житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 13 липня 2012 року (а.с.11).
Фактично ж власником зазначеного вище домоволодіння ОСОБА_1 стала 13 липня 2012 року у зв'язку із державною реєстрацією права власності (а.с.12).
Показаннями свідка ОСОБА_4 підтверджується, що ОСОБА_1 у 2002-2004 роках не розпочинала реконструкцію господарської будівлі.
Отже, суд вважає підставними доводи позивача про неправомірність притягнення її до адміністративної відповідальності, оскільки не вона, а її матір розпочала у 2002-2004 роках будівництво добудови, яка і була на той час власником домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Згідно з частинами 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд зазначає, що відповідачем по справі не було надано жодних доказів на підтвердження адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем та не надано доказів правомірності прийнятого ним рішення, а відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Варто зазначити, що презумпція невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень. В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь.
Враховуючи викладене, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 96 КУпАП.
Суд не вдається до оцінки правомірності дій відповідача при накладенні адміністративного стягнення, зокрема, врахування чинності закону про відповідальність за адміністративні правопорушення у часі , на що посилався позивач у позові, оскільки зазначені обставини слід перевіряти лише за наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, керуючись приписами наведених норм законодавства, оцінивши надані позивачем до матеріалів справи докази, враховуючи, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, відзиву на позов без поважних причин не подав, інші докази правомірності прийнятого ним рішення відсутні, суд, враховуючи положення ст. 286 КАС України, дійшов висновку, що позов є таким, що підлягає задоволенню, постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Керуючись ст.ст.2,5, 9, 72-77, 90,134, 139, 241,242,244, 245, 246, 286 КАС України, суд,
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 112 від 20 червня 2018 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 4250 гривень, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 96 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністативного суду через Новоушицький районний суд Хмельницької області. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Відповідач: Державна архітектурно-будівельна інспекція України (адреса місцезнаходження: бульвар Лесі України , 26 м. Київ), код ЄДРПОУ - 37471912.
Суддя: О. І. Яцина