Провадження № 2/317/1037/2019
Справа № 317/2596/19
07 жовтня 2019 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Нікітіна В.В.
при секретарі судового засідання Московкіної І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні власністю, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом та просить усунути їй перешкоди у користуванні власністю шляхом визнання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову зазначає, що їй на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 .
У належному на праві власності позивачу будинку зареєстровані відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які не є членом сім'ї позивача. Відповідачі не проживають за місцем реєстрації з 06.10.2017, особистих речей за місцем реєстрації не мають, проте добровільно з реєстрації місця проживання не знімаються. Реєстрація відповідачів у належному їй житловому будинку чинить перешкоди у праві оформлення субсидії, тому позивач була вимушена звернутись до суду.
Позивач ОСОБА_1 до суду не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, надала заяву про розгляд справи без її участі та без фіксування процесу технічними засобами. Проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином, відзиву на позов не подали.
У зв'язку з наведеним, суд, на підставі ч. 5 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши обставини і перевіривши їх доказами, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Право власності ОСОБА_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 підтверджується Договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Карташовою Т.М. 06.10.2017, зареєстровано в реєстрі за № 4453; Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 99608453, сформованого 06.10.2017 приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Карташовою Т.М.
З довідки № 5581 від 05.08.2019, виданої виконавчим комітетом Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області вбачається, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані в АДРЕСА_1 .
Як вбачається з Акту про встановлення факту реєстрації та проживання, складеного комісійно 05.08.2019, встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані, але не проживають: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про визнання особи такою, що втратила право користування власністю, що є адекватним змісту порушеного права.
Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України, з урахуванням положень ч. 1 ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку, квартирі, що йому належить, користуються жилим приміщенням у обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником.
Згідно ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з приписів ч.ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України, враховуючи, що відповідачі не надали суду доказів наявності будь-яких договорів з приводу користування житловим будинком АДРЕСА_1 , відсутності об'єктивної можливості користуватися спірним житловим приміщенням, перешкод з боку позивача, поважних причин для відсутності у спірному житловому приміщенні, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 77-81, 141, 259, 89, 264-265, 267, 268, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України,-
Позов ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) про усунення перешкод в користуванні власністю - задовольнити.
Усунути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перешкоди у користуванні власністю шляхом визнання ОСОБА_2 , 1977 року народження, ОСОБА_3 , 1975 року народження, ОСОБА_4 , 2007 року народження, такими, що втратили право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
Стягнути ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 сплачений за подання позову судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.) по 256,13 грн. (двісті п'ятдесят шість гривень 13 коп.) з кожного.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.
Суддя В.В.Нікітін