Справа № 308/6739/18
про розгляд заяви про самовідвід
07 жовтня 2019 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді Бенца К.К.,
при секретарі судового засідання Вереш А.В.,
за участі представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород позовну заяву ОСОБА_2 , поданого в особі уповноваженого представника - ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача : ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна,-
ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет споруна стороні відповідача ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2018 року матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_2 , поданого в особі уповноваженого представника - ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача : ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна передано для розгляду судді Бенца К.К.
Головуючим у справі суддею Бенца К.К. заявлено самовідвід у даній справі, з підстав п. 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, мотивуючи його наявністю інших обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Окрім того у справі № 308/19646/13-ц , де брала участь позивач ОСОБА_2 суддею Бенца К.К. заявлено про самовідвід та, ухвалою судді Бенца К.К. від 13.11.2013 року заявлений самовідвід задоволено, а відтак вважає, що зазначена обставина може поставити під сумнів об'єктивність та неупередженість будь-якого прийнятого рішення під її головуванням у даній справі, у зв'язку з чим заявлено самовідвід у справі № 308/6739/18 з підстав п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.
Представник позивача в судовому засіданні вказала, що на її думку наявні підстави для задоволення заяви про самовідвід у даній справі з підстав п. 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що заява про самовідвід підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
З підстав, зазначених у статтях 36, 37, 38 ЦПК України суддя зобов'язаний заявити самовідвід (ч. 1 ст. 33 ЦПК України).
Порядок вирішення заяви про відвід визначений ст. 40 ЦПК України.
Відповідно до ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Зазначене питання вирішує суд, який розглядає справу.
Неупередженість є основоположним принципом і необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов'язків та виявляється як у змісті судового рішення, так і в усіх процесуальних діях, що передують його прийняттю.
У контексті ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
У національному законодавстві відсутні будь-які розяснення щодо визначення критеріїв чи обставин, які би могли враховуватися судом при надані оцінки фактам щодо неупередженості, а саме які складові елементи повинні містити обставини, щоб можна було прийти до висновку в неупередженості суду.
У розумінні ст.3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про міжнародні договори», міжнародні договори, згода на обовязковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Статтею 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (ратифікована Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
З огляду на основні засади і практику Європейського суду з прав людини, неупередженість (безсторонність) суду, відповідно до п.1 ст.6 вказаної вище Конвенції, повинна визначатися за критеріями субєктивними, при яких беруться до уваги особисті переконання і поведінка судді та обєктивними, які визначаються, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Щодо обєктивної неупередженості, Європейський суд з прав людини у справі «Фей проти Австрії» вказав, що така полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом,а для перевірки на обєктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Згідно п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету МіністрівРади Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме: вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає - або може сприйматися як таке, що впливає - на здатність судді приймати незалежні рішення. В цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони в будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін по конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Згідно пункту 2.5 Бангалорських принципів діяльності судді, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року суддя заявляє самовідвід від участів розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко і Мартенко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий -у з'ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.
При цьому, враховуючи специфіку обставин, що можуть зумовити виникнення сумнівів у безсторонності та неупередженості судді Бенца К.К., суд приходить до висновку про неможливість в даному випадку збереження ознаки безсторонності та неупередженості суду, а відтак з метою уникнення будь-яких можливих сумнівів щодо об'єктивності розгляду справи та ухвалення кінцевого рішення, як у сторони у справі, так і будь-якої іншої сторонньої особи, вважаю за доцільне задовольнити заяву про самовідвід судді.
Відповідно до ч. 9 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Відповідно до ч. 11 ст. 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36 ч. 1 п. 5, 39, 40, 41, 258-261 ЦПК України, суд,-
Заяву судді Бенца К.К. про самовідвід у справі за позовною заявою ОСОБА_2 , поданого в особі уповноваженого представника - ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача : ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна у справі № 308/6739/18 - задовольнити.
Відвести суддю Бенца К.К. від розгляду справи за позовом ОСОБА_2 , поданого в особі уповноваженого представника - ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача : ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна.
Справу № 308/6739/18 передати до канцелярії Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області для виконання вимог, передбачених ст. 33 ЦПК України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області Бенца К.К.