09.10.19
Провадження № 2-о/235/811/19
Справа № 235/5832/19
09 жовтня 2019 року м.Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
в складі: головуючого судді Філь О.Є.
за участю секретаря судового засідання Придворової В.В.
заявник ОСОБА_1 , представник заінтересованої особи Костянтинівського районного відділу реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецької області (не з'явилися)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Покровську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Костянтинівський районний відділ реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про встановлення факту родинного зв'язку та факту смерті, -
Заявник ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 , 28.08.2019 року звернувся до суду із заявою про встановлення факту родинного зв'язку та факту смерті, вказавши на підтвердження своїх вимог, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Донецьку померла його мати - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою про причину смерті № 24/4 від 19.07.2018 року, яка видана медичною установою міста Донецька. Причина смерті - атеросклеротичний кардіосклероз.
Вказана довідка про причину смерті не має юридичної сили на території України, оскільки складена на підставі наказу міністра охорони здоров'я невизнаної ДНР.
26.06.2019 року представник заявника ОСОБА_2 звернувся до Костянтинівського районного відділу реєстрації актів цивільного стану з заявою про державну реєстрацію смерті матері заявника, але отримав письмову відмову у вчиненні вказаної реєстрації у зв'язку з тим, що факт її смерті підтверджується свідоцтвом про смерть так званої ДНР, яка перебуває на території неконтрольованою Україною.
Крім того, заявник зазначив, що в паспорті його матері вказане прізвище українською мовою « ОСОБА_3 », а в його паспорті вказане його прізвище « ОСОБА_1 ». Таким чином заявнику необхідно встановити факт родинних відносин та факт смерті матері ОСОБА_3 .
28 серпня 2019 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Філь О.Є.
29 серпня 2019 року ухвалою судді зазначену справу прийнято до свого провадження та призначено судове засідання на 25 вересня 2019 року.
25 вересня 2019 року судове засідання відкладено на 09 жовтня 2019 року.
Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності.
Представник заявника ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, вимоги заявника підтримує.
Представник заінтересованої особи Костянтинівського районного відділу реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у судове засідання не з'явився, про час розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без участі представника. Проти задоволення вимог заявника не заперечує.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що вимоги заявника законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Донецьку померла мати заявника - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою про причину смерті № 24/4 від 19.07.2018 року, яка видана медичною установою міста Донецька (а.с.18). Причина смерті - атеросклеротичний кардіосклероз.
Вказана довідка про причину смерті не має юридичної сили на території України, оскільки складена на підставі наказу міністра охорони здоров'я невизнаної ДНР.
26.06.2019 року представник заявника ОСОБА_2 звернувся до Костянтинівського районного відділу реєстрації актів цивільного стану з заявою про державну реєстрацію смерті матері заявника, але отримав письмову відмову у вчиненні вказаної реєстрації (а.с.20) у зв'язку з тим, що факт її смерті підтверджується свідоцтвом про смерть так званої ДНР, яка перебуває на території неконтрольованою Україною.
Крім того, заявник зазначив, що в паспорті його матері вказане прізвище українською мовою « ОСОБА_3 » (а.с.14-16), а в його паспорті вказане його прізвище « ОСОБА_1 » (а.с.8-12).
Відповідно копії свідоцтва про народження, виданого 30.09.1971 року (далі мовою оригіналу) « ОСОБА_1 родился ІНФОРМАЦІЯ_5 , отец ОСОБА_7 , мать ОСОБА_3 » (а.с.21).
У відповідності до ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами.
Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» N 5 від 31.03.95, передбачено, що відповідно до п.1 ст.273 ( 1502-06 ) ЦПК суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Питання щодо можливості використання як доказів у справі про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України документів, які видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на такій території, вирішується судом з урахуванням загальних положень цивільного процессуального законодавства України щодо належності та допустимості доказів (статті 77, 78 ЦПК України). Зокрема, належними відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Допустимими за змістом частини першої цієї статті є докази, одержані в порядку, встановленому законом. Даючи оцінку допустимості таких доказів, як документи, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, суд керується положенням частини другої статті 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», норми якого стосуються тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Разом із тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка
відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic o f Moldova and Russia», «Ila§cu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог статті 213 ЦПК України щодо повного і всебічного з'ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території. Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності.
Статтею 9 Закону № 1207-VІІ передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окуповані території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина перша). Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом (частина друга). Будь який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті. Є недійсним і не створює правових наслідків (частина третя).
Відповідно до ч.2 ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» смерть підлягає державній реєстрації.
Частиною 1 ст. 17 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою (пункт перший); рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою (пункт другий).
На підставі п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. №5 «Про судову практику по справам про встановлення фактів, що мають юридичне
значення», передбачено, заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявником документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланням на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Таким чином, судом встановлено, що вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, законні та підлягають задоволенню.
Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах держаної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 55 Конституції України, 13, 19, 81, 263-265, 317 ЦПК України, суд:
Вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
Встановити факт родинного зв'язку між матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та її сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Встановити юридичний факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Новосибірськ, громадянки України, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Донецьку, Україна. Причина смерті - атеросклеротичний кардіосклероз.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законно сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, повністю або частково безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Заявник: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа Костянтинівський районний відділ реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 22021072, місцезнаходження: 85114, Донецька область, м.Костянтинівка, вул. Театральна, 5.
Дата складання повного тексту рішення 09 жовтня 2019 року.
Суддя О.Є.Філь