08 жовтня 2019 року
Київ
справа №826/13631/17
адміністративне провадження №К/9901/27174/19
Cуддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Гусак М.Б., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА РІТЕЙЛ УКРАЇНИ» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2019 року у справі № 826/13631/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА РІТЕЙЛ УКРАЇНИ» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування-рішення,
26 вересня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРУПА РІТЕЙЛ УКРАЇНИ» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2019 року у справі № 826/13631/17.
Касаційна скарга не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Всупереч вимог частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Водночас, заявлене Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРУПА РІТЕЙЛ УКРАЇНИ» клопотання про відстрочення сплати судового збору до вирішення справи у Верховному Суді задоволенню не підлягає.
Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення, відстрочення від сплати судового збору, є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір".
Відповідно до статті 8 цього Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, наведеною нормою встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, або звільнити від сплати такого збору.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України від 21 грудня 2016 року №1801-VIII "Про Державний бюджет України на 2017 рік" з 1 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено - 1600 грн.
Таким чином, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі - 11094,5грн та подати до Верховного Суду документ, який це підтверджує.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код банку отримувача (МФО): 899998. Рахунок отримувача: 31219207026007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Призначення платежу: " 101: судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), номер справи (чи номер касаційного провадження), Верховний Суд".
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, із змісту якої витікає - залишення касаційної скарги без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 КАС України,
1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА РІТЕЙЛ УКРАЇНИ» про відстрочення сплати судового збору відмовити.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА РІТЕЙЛ УКРАЇНИ» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2019 року у справі № 826/13631/17 залишити без руху.
3. Встановити особі, що подала касаційну скаргу, для усунення зазначеного недоліку десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя підписМ. Б. Гусак