Іменем України
09 жовтня 2019 року
Київ
справа №817/9/16
адміністративне провадження №К/9901/22665/19, № К/9901/22670/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Рибачука А.І.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 817/9/16
за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2
до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» Чернявської Олени Степанівни
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинення певних дій
за касаційними скаргами адвоката Станкевича Віктора Олександровича в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 січня 2019 року (головуючий суддя Щербаков В.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2019 року (колегія у складі: головуючого судді Запотічного І.І., суддів: Довгої О.І., Матковської З.М.)
Короткий зміст позовних вимог
1. В січні 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» Чернявської Олени Степанівни, в якому, з урахуванням змінених позовних вимог, просив: - визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що полягає у невідшкодуванні коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1 в сумі 150 000,00 грн., згідно з договором уступки права вимоги (цесії) від 27.02.2015 № 1 за договором-заявкою №300131/78739/7-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Нові гроші» від 01.07.2014 та рішення Рівненського міського суду від 15.09.2015 та ОСОБА_2 в сумі 150 000,00 грн., згідно з договором уступки права вимоги (цесії) від 27.02.2015 №2 за договором-заявою № 300131/78739/7-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Нові гроші» від 01.07.2014 та рішення Рівненського міського суду від 21.04.2015; - зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити відшкодування коштів ОСОБА_1 в сумі 150 000,00 грн. та ОСОБА_2 в сумі 150 000,00 грн. за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства не включив їх до переліку вкладників та Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором-заявою від 01.07.2014 № 300131/78739/7-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Нові гроші» та договорами № 1 та № 2 від 27.02.2015 уступки права вимоги (цесії), а також рішень судів, які набрали законної сили.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 08 січня 2019 року в задоволенні позову відмовив повністю.
4. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 08 липня 2019 року рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 січня 2019 року залишив без змін.
5. Суди виходили з того, що заявлені позовні вимоги не пов'язані з виплатою гарантованої державою суми відшкодування за вкладом, а позивачі не є вкладниками, а відтак, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не було порушене їх законне право чи інтереси під час виконання своїх владно-управлінських функцій.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. 12 серпня 2019 року до Верховного Суду надійшли касаційні скарги адвоката Станкевича Віктора Олександровича в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 січня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2019 року, в яких просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
7. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що невиконання банком розпорядження клієнта зарахувати кошти на його рахунок та фактичне невиконання рішення суду призвело до порушення права заявників на володіння майном. Також, невірний облік коштів у банку не змінює їх правового статусу. Судами попередніх інстанцій та відповідачем не було наведено будь-яких підстав, відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» для відмови у відшкодуванні позивачам коштів. Заявник, як власник банківського рахунку на який мали бути зараховані та виплачені кошти має публічно-правові відносини з відповідачем щодо відшкодування йому гарантованої суми за договором банківського рахунку за рахунок коштів Фонду, оскільки кошти, які розміщені в банку мають статус вкладника (розміщені для збереження).
8. 12.08.2019 у автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровані вказані касаційні скарги.
9. Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2019, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С.Г., суддів: Рибачука А.І., Тацій Л. В.
10. Ухвалами Верховного Суду від 20.08.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
11. Ухвалою Верховного Суду від 02.10.2019 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 07.10.2019.
12. У зв'язку з перебуванням судді Тацій Л.В. у відпустці (наказ від 03.09.2019 № 66-К), на підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 08.10.2019 №1663/0/78-19, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді: Стрелець Т.Г., Рибачук А.І.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. 01.07.2014 між ОСОБА_3 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі відділення № 51 ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було укладено договір-заяву № 300131/78739/7-14 строкового банківського вкладу (депозиту) «Нові гроші». Згідно з п. 1 договору, ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» прийняв грошові кошти в національній валюті на вкладний рахунок № НОМЕР_1 в сумі 68 000,00 грн. на строк з 01.07.2014 по 01.02.2015.
14. Також, відповідно до п. 4 договору-заявки ОСОБА_3 додатково поповнював вклад. Так, згідно з довідкою від 26.02.2015 № 9-331100/652, залишок коштів які були перераховані на депозитний рахунок після закінчення терміну дії депозитного договору становить 415 088,37 грн.
15. 27.02.2015 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір № 1 уступки права вимоги за договором-заявою від 01.07.2014 № 300131/78739/7-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Нові гроші». Згідно з даним договором, обов'язок ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» щодо повернення частини депозитних коштів в сумі 150 000,00 грн. перейшов до нового кредитора - ОСОБА_3.
16. Крім того, 02.03.2015 на адресу ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» були направлені заяви про заміну кредитора за договором-заявою від 01.07.2014 № 300131/78739/7-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Нові гроші» на частину вкладу з вимогою перерахувати належні ОСОБА_1 кошти в сумі 150 000,00 грн. на його поточний рахунок № НОМЕР_2 , відкритий у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».
17. Вказані обставини встановлені рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 15.09.2015 у справі № 569/4300/15-ц, яке набрало законної сили 20.10.2015, а тому в силу вимог ч. 4 ст. 78 КАС України не потребують доказування.
18. Також, 27.02.2015 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір № 2 уступки права вимоги (цесії) за договором-заявою від 01.07.2014 № 300131/78739/7-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Нові гроші». Згідно з вказаним договором, обов'язок ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» щодо повернення частини депозитних коштів в сумі 150 000,00 грн. перейшов до нового кредитора - ОСОБА_2
19. Крім того, 02.03.2015 на адресу ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» були направлені заяви про заміну кредитора за договором-заявою від 01.07.2014 № 300131/78739/7-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Нові гроші» на частину вкладу з вимогою перерахувати належні ОСОБА_2 кошти в сумі 150 000,00 грн. на його поточний рахунок № НОМЕР_3 , відкритий у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».
20. Вказані обставини встановлені заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 21.04.2015 у справі № 569/4301/15-ц, яке набрало законної сили 06.08.2015, а тому в силу вимог ч. 4 ст. 78 КАС України не потребують доказуванню.
21. Постановою Правління Національного банку України від 17 вересня 2015 року №612 ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було віднесено до категорії неплатоспроможних, а постановою від 17 грудня 2015 року № 898 - відкликано банківську ліцензію.
22. На підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015 №612 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.09.2015 № 171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».
23. Згідно з даним рішенням у ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ», запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 18.09.2015 до 17.12.2015 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», заступнику начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Чернявській Олені Степанівні строком на три місяці з 18.09.2015 до 17.12.2015 включно.
24. В подальшому 17.12.2015 Правлінням Національного банку України прийнято рішення «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» № 898. Відповідно до цього, Виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення від 18.12.2015 № 230 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким з 18.12.2015 до 17.12.2017 включно розпочато процедуру ліквідації, а також призначено уповноважену особу ФГВФО та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ».
25. 30.09.2015 позивачі звернулися до відповідача із листом-заявою, де просили надати їм інформацію щодо виплати їм коштів на підставі рішень суду. Однак, відповідачем не надано жодної відповіді.
26. Кошти в сумі 150 000,00 грн. не були перераховані на поточний рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , відкритий у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та в сумі 150 000,00 грн. - на поточний рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_3 , відкритий у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит». Вказані рахунки не внесено до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.
27. Відтак, вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з вищевказаним позовом.
28. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлюються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
29. Пунктами 3 та 4 частини 1 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;
вкладник - це фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
30. Частиною 1 статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
31. Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
32. Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
33. Згідно з положеннями статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
34. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
35. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
36. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
37. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
38. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад, відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.
39. Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи.
40. Відповідно до частини третьої статті 1058 ЦК України, до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
41. Згідно з частиною першою статті 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
42. Так, у статті 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора в зобов'язанні, відповідно до пункту 1 частини першої якої, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
43. Правочин щодо заміни кредитора в зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що й правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 513, стаття 514 ЦК України).
44. За змістом частини першої статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
45. Отже, за загальним правилом заміна кредитора в зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує становища боржника та не зачіпає його інтересів.
46. За своєю правовою природою договір про відступлення права вимоги є лише підставою для заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою. Проте, укладення такого договору не замінює основного правочину, з якого виникли відносини сторін, у цьому випадку - договору банківського вкладу між ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» та ОСОБА_3 Відтак, на підставі договору про відступлення права вимоги позивачі не набувають статусу вкладників в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та пов'язаного з цим статусом права на отримання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який не був учасником зобов'язання, в межах якого відбулось відступлення права вимоги.
47. Так, маючи документально підтверджені грошові вимоги до банку (боржника) щодо його грошових зобов'язань позивачі стають кредиторами цього банку. Водночас, кредиторські вимоги позивачів, які ґрунтуються на договорах про відступлення права вимоги, не можуть бути задоволені за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які мають інше призначення і спрямування (відшкодування вкладникам коштів за їхніми вкладами).
48. При цьому, статусу вкладника фізична особа набуває лише у випадку укладення договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку, а також, якщо такі договори укладено на її користь. Набуття статусу вкладника у зв'язку з відступленням права вимоги за вкладом, заміни кредитора у зобов'язанні, що випливає із договору вкладу (рахунку, депозиту), чи придбання частини вкладу за договором купівлі-продажу, нормативними актами, що регулюють спірні правовідносини, не передбачено.
49. З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачі не набули статусу вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки обставини, з якими Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» пов'язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками, не існували, а саме на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних, ні позивачем, ні на їх користь не укладався договір банківського вкладу.
50. Разом з тим, позивачі внаслідок укладення договорів відступлення права вимоги набули статусу кредиторів ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та не позбавлені права заявити свої вимоги до банку саме як кредитори, відповідно до положень статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
51. Наявність рішень Рівненського міського суду Рівненської області від 21.04.2015 у справі № 569/4301/15-ц та від 15.09.2015 у справі № 569/4300/15-ц, якими визнано незаконною бездіяльність ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» щодо незарахування коштів на вищевказані банківські рахунки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі договорів відступлення права вимоги (цесії) та зобов'язано ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» здійснити таке зарахування, свідчать про порушення прав позивачів, які стали підставою для їх звернення до суду, яке допустило ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» ще до запровадження тимчасової адміністрації (17.09.2015), а не Фонд чи його уповноважена особа. Тобто, такий спір ініційовано до початку процедури виведення банку з ринку.
52. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
53. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі про відмову в задоволенні позовних вимог.
54. Згідно з ч. 1 ст. 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
55. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
56. Оскільки, Суд залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись ст.ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
Касаційні скарги адвоката Станкевича Віктора Олександровича в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 січня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С.Г. Стеценко
Т.Г. Стрелець
А.І. Рибачук ,
Судді Верховного Суду