Іменем України
09 жовтня 2019 року
м. Київ
справа №540/2229/18
адміністративне провадження №К/9901/4354/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Херсонського оружного адміністративного суду від 05.11.2018 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019
у справі № 540/2229/18
за позовом ОСОБА_1
до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України,
про визнання протиправним та скасування припису, -
1. 30.10.2018 ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області, Державної архітектурно - будівельної інспекції України, у якому просив:
- скасувати постанову від 18.10.2018 №1021-01-51/98 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 8 500 грн, та закрити справу про адміністративне правопорушення;
- визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 04.10.2018.
2. Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 позовну заяву в частині вимог про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення повернуто позивачу. Роз'яснено позивачеві, що дана справа підсудна місцевому загальному суду як адміністративному за місцем проживання позивача або місцезнаходженням відповідача.
3. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, Позивач просив скасувати ухвалу від 05.11.2018 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
4. Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 залишено без змін.
5. Не погоджуючись з таким рішенням, 14.02.2019 Позивач подав касаційну скаргу на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та направити справу до суду першої інстанції для подовження розгляду.
6. Ухвалою від 18.02.2019 Верховний Суд відкрив провадження у справі. Станом на 22.05.2019 відзив від Відповідача не надходив.
7. Свою скаргу скаржник обґрунтовує тим, що заявлені позовні вимоги пов'язані між собою і одна з них підсудна місцевому загальному суду, а інша - окружному адміністративному суду. Тому відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 21 КАС України справу має розглядати Херсонський окружний адміністративний суд.
8. Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Суд не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції з таких підстав.
9. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
10. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, однією з позовних вимог є скасування постанови головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Херсонській області Жуковець С.В. по справі про адміністративне правопорушення від 18.10.2018 №1021-01-51/98, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн, та закриття справи про адміністративне правопорушення.
11. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, керувався ч. 1 ст. 20 КАС України та дійшов висновку, що справа в частині скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності підсудна місцевому загальному суду як адміністративному.
12. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно - правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
13. Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
14. Порядок та підстави притягнення особи до адміністративної відповідальності врегульовано Кодексом України про адміністративні правопорушення, відповідно до ч. 1 ст. 283 якого, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
15. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
16. У постанові від 26.03.2019 у справі № 540/2229/18 Верховний Суд висловив таку позицію:
«Згідно з пунктом 6 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Так, частиною 5 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Справи із виключною підсудністю визначаються статтею 27 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини 3 якої підсудність окремих категорій адміністративних справ визначається цим кодексом.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності встановлюються статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно частини 1 вказано статті, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами.
Як вбачається зі змісту вказаної норми, справи про оскарження рішень про накладення адміністративних стягнень розглядаються місцевими загальними судами як адміністративними судами, однак у ній не зазначено, що має місце саме виключна підсудність цієї категорії справ.
Таким чином, помилковим є висновок судів попередніх інстанцій, що вимоги, заявлені позивачем щодо оскарження постанов про накладення адміністративних стягнень віднесені саме до виключної підсудності місцевих загальних судів як адміністративних.
При цьому, частиною 3 статті 21 КАС України передбачено, що якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.
Частиною першою статті 20 КАС України визначено перелік адміністративних справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним, зокрема, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; а відповідно до частини другої цієї статті - всі інші адміністративні справи підсудні окружним адміністративним судам.
….
Таким чином, враховуючи, що одна з вимог, заявлених позивачем підсудна окружному адміністративному суду, а інша - місцевому загальному суду як адміністративному суду, з урахуванням положень частини 3 статті 21 КАС України, таку справу розглядає окружний адміністративний суд».
17. З огляду на викладене та враховуючи обставини даної справи, Суд не вбачає підстав для відступу від висловленої позиції.
18. Враховуючи зазначене, Суд вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми процесуального права.
19. Відповідно до частини першої статті 353 КАС підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
20. Отже, Суд дійшов висновку про необхідність скасування ухвали Херсонського оружного адміністративного суду від 05.11.2018 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019 та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 328, 342, 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Херсонського оружного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року у справі №540/2229/18 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб