Іменем України
08 жовтня 2019 року
Київ
справа №750/9287/17
адміністративне провадження №К/9901/29768/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Стеценка С. Г.,
суддів Стрелець Т. Г., Чиркіна С. М.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 11.10.2017 (головуючий суддя Карапута Л. В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 (головуючий суддя Ісаєнко Ю. А., судді: Земляна Г. В., Сорочко Є. О.),
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Комісаріат), в якому просив: визнати протиправними дії Комісаріату про повернення документів ОСОБА_1 щодо виплати йому одноразової грошової допомоги як інваліду III групи, інвалідність якого пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, без реалізації; зобов'язати відповідача відповідно до пункту 13 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (далі - Порядок №975) прийняти, оформити та подати до розпорядника бюджетних коштів - Міністерства оборони України висновок з доданими до нього документами про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як інваліду війни III групи, інвалідність якого пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, передбаченої статтею 16 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - Закон №2011-XII; спірні дії, спірна грошова допомога).
2. Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви, ОСОБА_1 посилався на те, що відповідач, повертаючи йому заяву стосовно призначення і виплати спірної грошової допомоги, а також додані до неї документи, вийшов за межі своїх повноважень, оскільки вирішення питання про наявність чи відсутність у заявника права на таку допомогу належить до компетенції розпорядника бюджетних коштів.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 11.10.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018, позов задоволено, визнані протиправними спірні дії відповідача відповідно до пункту 13 Порядку №975 прийняти, оформити та подати до розпорядника бюджетних коштів - Міністерства оборони України висновок з доданими до нього документами про виплату ОСОБА_1 спірної грошової допомоги.
4. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що, як Законом №2011-XII так і Порядком №975 не передбачено повноважень Комісаріату вирішувати питання про наявність або відсутність у позивача права на спірну грошову допомогу, а також стосовно повернення документів заявнику.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала, а також узагальнений виклад позиції інших учасників справи
5. Не погоджуючись з такими судовими рішеннями, Комісаріат подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та відмовити у задоволенні позову.
6. Аргументуючи касаційну скаргу, відповідач зазначає, що позивач, на його думку, не має права на призначення і виплату спірної грошової допомоги, у зв'язку з чим, у даному випадку, у Комісаріату не виникли підстави для прийняття і розгляду заяви, поданої ОСОБА_1 .
7. Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
ІV. Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
8. До Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга, для розгляду якої, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, визначено колегію суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Гриціва М. І., суддів: Берназюка Я. О., Коваленко Н. В.
9. У зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М. І. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №13) та на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Стеценка С. Г., суддів: Тацій Л. В., Чиркіна С. М.
10. Також, у зв'язку з відрядженням та подальшою відпусткою судді Тацій Л. В., на підставі службової записки судді-доповідача та розпорядження заступника керівника апарату Верховного суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Стеценка С. Г., суддів: Стрелець Т. Г., Чиркіна С. М.
V. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
11. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 проходив строкову військову службу в 1985-1987 роках у військовій частині пп НОМЕР_1 .
12. При виконанні обов'язків військової служби по наданню інтернаціональної допомоги в Демократичній республіці Афганістан в 1987 році позивач отримав захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.
13. Відповідно до наказу Міністра Оборони СРСР від 27.09.1987 №206 позивач був звільнений з військової служби.
14. З 26.04.1987 позивач перебував на військовому обліку у Срібнянському районному військовому комісаріаті.
15. 06.07.2017 Чернігівською міською МСЕК позивачу була встановлена III група інвалідності. Причина інвалідності - захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.
16. Одноразову грошову допомогу, в зв'язку з встановленням позивачу після звільнення з військової служби III групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, отриманого під час виконання обов'язків військової служби, позивач не отримував.
17. 20.09.2017 позивач звернувся з заявою до Комісаріату за призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому третьої групи інвалідності, додавши до заяви документи, зазначені в пункті 11 Порядку №975.
18. Листом від 22.09.2017 відповідач повернув позивачу документи, посилаючись на відсутність у нього права на призначення спірної грошової допомоги у відповідності з положеннями пункту 6 частини другої статті 16 Закону №2011-XII.
VI. Позиція Верховного Суду
19. Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Переглядаючи оскаржувані судові рішення у касаційному порядку, суд застосовує положення законодавства, чинні станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин.
21. Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
22. Згідно з положеннями статті 41 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
23. Частиною першою статті 16 Закону №2011-XII встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
24. Пунктом 6 частини другої вказаної правової норми Закону №2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.
25. Водночас, у відповідності з положеннями частини дев'ятої статті 16-3 Закону №2011-XII порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
26. На виконання вказаної норми Закону №2011-XII Урядом України затверджено Порядок №975, який врегульовує питання, пов'язані з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
27. Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
28. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності третьої групи (підпункт 1 пункту 6 Порядку).
29. Згідно з положеннями пункту 11 Порядку №975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
30. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
31. В свою чергу, відповідно до пункту 13 Порядку №975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
32. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
33. Проте, всупереч наведеним вище приписам Порядку №975 Комісаріат висновок щодо виплати спірної грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів не подав, натомість прийняв рішення про повернення позивачу документів, яке Порядком не передбачено.
34. З огляду на наведені законодавчі положення, враховуючи фактичні обставини справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку щодо протиправності рішення Комісаріату про повернення документів позивачу.
35. Аналогічний висновок міститься й у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 у справі №331/4448/17.
36. Доводи касаційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували наведені висновки судів.
37. Ураховуючи викладене, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах вимог і доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що такі є законним та обґрунтованим й не підлягають скасуванню, оскільки спір вирішено у відповідності з нормами матеріального права при дотриманні норм процесуального права, повно і всебічно з'ясовані обставини справи з наданням оцінки всім аргументам її учасників.
38. За правилами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
39. Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд, -
40. Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 11.10.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 - без змін.
41. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С. Г. Стеценко,
Т. Г. Стрелець,
С. М. Чиркін,
Судді Верховного Суду