08 жовтня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/903/19-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, -
У поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 просить суд визнати протиправним та скасувати рішення начальника Управління державної міграційної служби в Чернівецькій області Вербицького В.М. від 01.03.2019р., яким скасовано посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_1 , видану громадянину Грузії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 від 19.02.2016р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваним рішенням скасовано посвідку на тимчасове проживання, видану йому для возз'єднання сім'ї строком до 22.11.2019р. Таке рішення позивач вважає необґрунтованим та передчасним, оскільки не містить жодних посилань на підстави для скасування його посвідки, визначені чинним законодавством. У зв'язку з цим, на думку позивача, таке рішення порушує його право на законне тимчасове проживання на території України.
Відповідач у поданому до суду відзиві зазначив про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення з огляду на те, що оскаржуване рішення прийнято на підставі листа УБЗПТЛ ГУ НП в Київській області від 28.02.2019р., у якому міграційній службі повідомлялось про можливість причетності позивача до вчинення кримінального правопорушення, про що внесено відомості до ЄРДР №12019110040000394. Відповідач вказує, що УБЗПТЛ ГУ НП в Київській області клопотало перед УДМС в Чернівецькій області щодо скасування посвідки на тимчасове проживання громадянину Грузії ОСОБА_1 , оскільки вважало, що дії іноземця несуть безпосередню загрозу життю та здоров'ю, а також захисту прав і законних інтересів громадян України. У зв'язку з цим відповідачем прийнято оскаржуване рішення, яке він вважає правомірним та обґрунтованим.
У відповіді на відзив, поданій до суду 03.09.2019р. позивач вказує на те, що внесення даних іноземця до ЄРДР, як особи, яка перевіряється на причетність до скоєння кримінального правопорушення, не може бути підставою для скасування його посвідки, оскільки йому не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, а оскаржуване рішення прийнято на стадії перевірки його причетності до скоєння злочину.
Ухвалою суду від 09.08.2019р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи (у письмовому провадженні).
Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 (далі - позивач), ІНФОРМАЦІЯ_2 є громадянином Грузії, що підтверджується копією паспорта № НОМЕР_3 (а.с.12).
Між позивачем та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянкою України, 09.07.2016р. укладено шлюб, який зареєстровано Кам'янець-Подільським міським відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області (а.с.11).
На підставі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 УДМС в Чернівецькій області 23.11.2018р. видало позивачу для возз'єднання сім'ї посвідку на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_5 строком до 22.11.2019р. (а.с.13).
Згідно з листом Управління боротьби зі злочинами пов'язаними з торгівлею людьми ГУНП в Київській області від 28.02.2019р. №180/109/16/02-2019 начальнику УДМС у Чернівецькій області Вербицькому В .М. повідомлено, що Управлінням отримано відомості, що на території обслуговування перебуває із порушенням вимог чинного міграційного законодавства громадянин Грузії ОСОБА_1 . У листі вказано, що за попередньою інформацією встановлено, що 28.02.2019р. по вул.Києво-Мироцькій виявлено автомобіль Шкода Фабіа, в якій знаходились громадяни, в тому числі ОСОБА_1 . Під час огляду останнього в його особистій сумці виявлено ювелірні вироби та два пакети речовиною рослинного походження зеленого кольору подібною на канабіс. За даним фактом внесено відомості до ЄРДР №12019110040000394 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України. Суспільна небезпека ОСОБА_1 на території України полягає у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, чим несе безпосередню загрозу життю і здоров'ю, а також захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні та може впливати на криміногенні процеси у злочинному середовищі регіону.
01.03.2019р. начальником Управлінням державної міграційної служби у Чернівецькій області В.М. Вербицьким, на підставі пп.4 п.63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018р. №322 прийнято рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 , видане ОСОБА_1 (а.с.9).
Позивач не погоджується з прийнятим щодо нього рішенням та вважає його протиправним, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011р. №3773-VI (далі - Закон №3773-VI) визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України.
Стаття 1 Закону №3773-VI надає визначення термінів, що застосовуються у Законі, серед яких: іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав; посвідка на тимчасове проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.
Відповідно до статті 2 Закону №3773-VI правовий статус іноземців та осіб без громадянства визначається Конституцією України, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України. У разі якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж передбачені цим Законом, застосовуються правила, передбачені таким міжнародним договором України.
Згідно з частиною 1 статті 3 вказаного Закону іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Відповідно до частини 3 статті 3 Закону №3773-VI іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Відповідно до частини 14 статті 4 Закону №3773-VI іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз'єднання сім'ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій - тринадцятій цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання дозволу на імміграцію.
Згідно з вимогами статті 5 Закону №3773-VI іноземці та особи без громадянства, зазначені у частині 11 статті 4 цього Закону, отримують посвідку на тимчасове проживання.
За змістом ч.14 ст.5 Закону №3773-VI підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною чотирнадцятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства і документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України, дійсний поліс медичного страхування. Якщо шлюб між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства було укладено за межами України відповідно до права іноземної держави, дійсність такого шлюбу визначається згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право".
Пунктом 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018р. №322 (далі - Порядок) передбачені підстави, за яких посвідка скасовується територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який її видав.
Так, у відповідності до пп.4 п.63 Порядку посвідка скасовується, зокрема, у разі коли дії іноземця або особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров'ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні.
Рішення про скасування посвідки приймається керівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС чи його заступником протягом п'яти робочих днів з дня надходження відомостей, які є підставою для її скасування (п.64 Порядку).
З матеріалів справи слідує, що оскаржуване рішення прийнято на підставі підпункту 4 пункту 63 Порядку.
Зазначене вище рішення прийнято відповідачем на підставі відомостей, викладених у листі УБЗПТЛ ГУ НП в Київській області про внесення відомостей до ЄРДР за фактом вчинення злочину передбаченого ч.1 ст.309 КК України.
Натомість, суд вважає, що наявність відкритого кримінального провадження не може свідчити про наявність у діях особи ознак, спрямованих на підрив національної безпеки, порушення громадського порядку, здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян.
Оскільки, відповідно до вимог статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
У рішенні від 10 лютого 1995 року в справі «Аллене де Рібермон проти Франції» Європейський Суд з прав людини підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Відповідно до ч.2 ст.74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ч.6 ст.78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідачем не заперечується факт, що йому не відомо будь-якої іншої інформації щодо позивача, окрім внесення відомостей в ЄРДР за фактом вчинення ним злочину.
Враховуючи те, що у відповідача на момент прийняття оскаржуваного рішення не було інформації щодо прийняття у кримінальному провадженні №12019110040000394 кінцевого процесуального рішення стосовно ОСОБА_1 , обґрунтованих підстав вважати, що він загрожує національній безпеці, громадському порядку, здоров'ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні у відповідача не було.
За таких обставин, суд доходить висновку, що рішення про скасування виданої позивачу посвідки на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_1 є передчасним.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході судового розгляду справи відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятого рішення. Натомість, позивачем доведено обґрунтованість заявлених позовних вимог.
За таких обставин, суд доходить висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення начальника Управління державної міграційної служби в Чернівецькій області Вербицького В.М. від 01.03.2019р., яким скасовано посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_1 , видану громадянину Грузії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 від 19.02.2016р.
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної міграційної служби в Чернівецькій області судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім)грн. 40коп.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 (громадянин Грузії, паспорт НОМЕР_2 від 19.02.2016р., АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 37767440, вул.Шептицького, 25, м.Чернівці, 58000).
Суддя В.О. Кушнір