09 жовтня 2019 року справа № 580/2711/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гараня С.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Ковтун Л.Б.,
представника позивача ТОВ «Хімагроекспорт» - адвоката Коханія О.В. (за ордером),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагроекспорт» до Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про скасування постанови,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Хімагроекспорт» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59774950 від 12.08.2019.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що старшим державним виконавцем Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Шаповалом О.А. на підставі виконавчого листа, що виданий Черкаським окружним адміністративним судом у справі №2340/4356/18 відкрито виконавче провадження ПВ № 59774950 про примусове стягнення з товариство з обмеженою відповідальністю «Хімагроекспорт» судового збору в сумі 389 314 грн 07 коп. Позивач вважає вказану постанову протиправною та просить її скасувати з таких підстав. Позивач зазначає, що оскаржувану постанову всупереч ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» надіслано на його адресу, як боржнику у виконавчому провадженні не наступного робочого дня з дня їх винесення, а лише 23.08.2019, що підтверджується інформацією з сайту «Укрпошта». Також позивач посилається на те, що в постанові про відкриття виконавчого провадження мав бути вказаний ідентифікатор для доступу до веб сайту Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень про виконавче провадження. Проте, оскаржувана постанова такої інформації не містить, що на переконання позивача порушує його право, як боржника на обізнаність із ходом виконавчого провадження. У зв'язку з вище вказаним постанова про відкриття виконавчого провадження є протиправною та підлягає скасуванню.
Представник позивача до зали судового засідання прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача до зали судового засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить телефонограма та розписка. Надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що постанова старшого державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Шаповала О.А. від 12.08.2019 ВП №59774950 в повній мірі відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», а тому не може бути скасована.
Згідно з ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
А тому, з огляду на скорочені строки розгляду даної категорії справ та положення Кодексу адміністративного судочинства України, якими врегульовані особливості повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, суд дійшов висновку про розгляд даної справи за відсутності представника відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07.02.2019 у справі № 2340/4356/18 з ТОВ «Хімагроекспорт» на користь Державного бюджету стягнуто судовий збір в розмірі 389 314 грн 07 коп. Вказане рішення 26.06.2019 набрало законної сили.
12 серпня 2019 року старшим державним виконавцем Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Шаповал О.А. на підставі виконавчого листа виданого Черкаським окружним адміністративним судом у справі № 2340/4356/18 відкрито виконавче провадження ПВ № 59774950 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагроекспорт» судового збору в сумі 389 314 грн 07 коп.
В подальшому, вказана постанова про відкриття виконавчого провадження супровідним листом від 12.08.2019 № 22414 направлена на адресу позивача.
На переконання позивача протиправність оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.08.2019, полягає в тому, що вона прийнята з порушенням порядку її формування та не доведена до відома боржника належним чином. В позовній заяві позивач вказує, що державний виконавець в порушення абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» направив постанову про відкриття виконавчого провадження не наступного дня після прийняття, а 23.08.2019 про що свідчить відмітка на конверті та підтверджується роздруківкою із сайту «Укрпошта» про відстеження поштових відправлень.
Вважаючи такі дії державного виконавця протиправними, ТОВ «Хімагроекспорт» звернулось з відповідним позовом до суду, за захистом порушених прав та інтересів зі сторони суб'єкта владних повноважень.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.
Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд врахував, що спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів, інших органів та посадових осіб, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (надалі - Закон №1404-VIII).
Згідно пункту 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Стаття 4 цього Закону визначає вимоги до виконавчого документу.
Так, відповідно до частини 1 статті 4 Закону №1404-VIII у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, імя, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, імя та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Щодо твердження позивача про необхідність зазначення у оскаржуваній постанові ідентифікатора для доступу до веб сайту Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, суд вказує таке.
Відповідно до п. 6 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 2165/5 від 16.07.2019) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.2019 за № 789/33760, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з п. 7 Інструкції постанова як окремий документ містить такі обов'язкові реквізити: номер виконавчого провадження; вступну частину із зазначенням: назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову або прізвища, імені та по батькові приватного виконавця, який виніс постанову, найменування виконавчого округу, в якому він здійснює діяльність; назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа; за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене; мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову; резолютивну частину із зазначенням: прийнятого виконавцем рішення; строку і порядку оскарження постанови.
До постанов можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.
Постанова підписується виконавцем та скріплюється печаткою. Постанова складається у необхідній кількості примірників, один з яких залишається у виконавчому провадженні, а інші надсилаються за належністю.
Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
Проаналізувавши вказані норми у їх сукупності, суд дійшов висновку, що не зазначення державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження від 12.08.2019 ідентифікатора для доступу боржника до веб сайту Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень не є підставою для визнання її протиправною, оскільки відповідно Інструкції з організації примусового виконання рішень вказана інформація не є обов'язковим реквізитом для зазначення в постанові та не вимагає від державного виконавця обов'язкового її зазначення.
Відповідно до частини 1 ст. ст. 28 Закону № 1404-VIII документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
В даному випадку позивач посилається на порушення державним виконавцем передбаченого ст. 28 Закону № 1404-VIII строку направлення виконавчого документа учасникам виконавчого провадження, оскільки згідно інформації сайту «Укрпошта» фактично постанова про відкриття виконавчого провадження від 12.08.2019 направлена 23.08.2019, а не на наступний день після прийняття.
Проте, суд зазначає, що хоча державним виконавцем і було порушено порядок направлення постанови про відкриття виконавчого провадження, проте така обставина не може бути підставою скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки відповідно до статті 13 Закону №1404-VIII передбачено, що порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.
Позивачем у позові не наведено обставин, які б давали підстави для висновку про те, що скерування оскаржуваної постанови на його адресу не 13.08.2019, а 23.08.2019 призвело до негативних наслідків для позивача.
Разом з тим, судом враховується, що позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав, та будь-яких інших доводів і обґрунтувань протиправності оскаржуваної постанови позивачем також не наведено.
У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Таким чином, оскаржувана постанова державного виконавця є такою, що прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом.
За таких обставин, суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Керуючись статтями 12, 72-77, 242- 243, 245-246, 255, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Суддя С.М. Гарань