печерський районний суд міста києва
Справа № 757/38250/19-к
30 вересня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника особи, яка звернулась за скаргою адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на бездіяльність Генеральної прокуратури України та Служби безпеки України у кримінальному провадженні 220103140000000026,-
22.07.2019 у провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на бездіяльність Генеральної прокуратури України та Служби безпеки України у кримінальному провадженні 220103140000000026, у якій остання просить: визнати бездіяльність щодо нездійснення досудового розслідування Генеральною прокуратурою України та їх територіальних підрозділів у кримінальному провадженні № 220103140000000026 за ч. 5 ст. 191, та ч. 2 ст. 366 КК України; скасувати державний розшук ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 220103140000000026 за ч. 5 ст. 191, та ч. 2 ст. 366 КК України; закрити кримінальне провадження № 220103140000000026 за ч. 5 ст. 191, та ч. 2 ст. 366 КК України.
Представник особи, яка звернулась зі скаргою адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримав та просив задовольнити, з підстав наведених у ній.
Представник Генеральної прокуратури України у судове засідання не з'явився, заяви, клопотання або письмові заперечення не були подані, про причини неявки до суду не повідомлено. Вивчивши скаргу та дослідивши письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Частиною 2 статті 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого чи прокурора, зобов'язання припинити дію, зобов'язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги.
Оскільки ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України визначено, що прокурор та слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов'язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий (прокурор) самостійно.
Відтак вимога заявника, якою вона просить скасувати державний розшук ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 220103140000000026 за ч. 5 ст. 191, та ч. 2 ст. 366 КК України; закрити кримінальне провадження № 220103140000000026 за ч. 5 ст. 191, та ч. 2 ст. 366 КК України, не може бути предметом розгляду слідчим суддею, оскільки таке оскарження не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, що регламентовано положеннями Глави 6 цього Кодексу.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, що є принципом диспозитивності розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 24, 42, 36, 40, 46, 303, 306, 307, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на бездіяльність Генеральної прокуратури України та Служби безпеки України у кримінальному провадженні 220103140000000026 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1