ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.10.2019Справа № 910/10635/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О., за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ"
до Державного підприємства "Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва "Київдіпротранс"
про стягнення 156 281,65 грн.
Представники сторін:
від позивача: Кирищук В.П.
від відповідача: не з'явився
Приватне акціонерне товариство "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва "Київдіпротранс" про стягнення 156 281,65 грн., з яких 120 671,04 грн. основного боргу за спожиту активну енергію, 1 512,24 грн. за спожиту реактивну електричну енергію, 20 908,27 грн. пені, 9 454,02 грн. інфляційних втрат, 3 736,08 грн. 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про постачання електричної енергії № 71081.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10635/19, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено засідання у справі на 17.09.2019.
У судовому засіданні 17.09.2019 оголошено перерву до 01.10.2019.
26.09.2019 від позивача надійшли письмові пояснення щодо розрахунку позовних вимог.
27.09.2019 від позивача надійшли документи для долучення до матеріалів справи.
У судовому засіданні 01.10.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідач про розгляд справи був повідомлений належним чином ухвалами суду, направленими на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Поштовий конверт повернутий на адресу суду з відміткою «виїхали».
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач у строк, встановлений ухвалою суду, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 01.10.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
07.12.1995 між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (назву якої було змінено на Публічне акціонерне товариство «Київенерго») (постачальник) та Державним приємством "Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва "Київдіпротранс" (споживач) укладено договір № 32-71081 на використання електричної енергії.
Додатковою угодою від 12.09.2011 договір від 07.12.1995 викладено у новій редакції: «Договір про постачання електричної енергії № 71081».
Відповідно до п. 1 договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об'єктами споживача згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є невід'ємними частинами договору, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до нього, що є невід'ємними частинами договору.
Відповідно до п. 2.3.3, 2.3.4 договору споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та " Графік зняття показань засобів обліку електричної енергії"; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатками "Порядок розрахунків" та "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".
Згідно з п. 4.2.1 договору за внесення платежів, передбачених п. 2.2.3 - 2.4.4 з порушенням термінів, визначених додатками "Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів", споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше розміру штрафних санкцій згідно з Господарським кодексом України.
Договір набирає чинності з дня його підписання та укладається на термін до 31.12.2011; договір вважається продовженим на наступний календарний рік якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною стороною не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 9.4 договору).
Відповідно до пункт 4.3 додатку №2 до договору, обсяги електричної енергії, що підлягають сплаті споживачем за звітний розрахунковий період визначаються з урахуванням вимог пунктів 4.1.1 - 4.1.7 цього додатку та підтверджуються Актом про використану електричну енергію за формою, що відображена у додатку до договору, який споживач надає постачальнику протягом доби після закінчення розрахункового періоду.
Згідно з п. 2.2 Додатку №2 до договору, остаточний розрахунок за спожиту активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата рахунків за перетікання реактивної електроенергії та інших платежів згідно з умовами договору здійснюється на підставі виставлених постачальником рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.
На виконання вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 № 2019, який набув чинності 11.06.2017, Загальними зборами акціонерів публічного акціонерного товариства "Київенерго" від 13.11.2017 прийнято рішення про реорганізацію публічного акціонерного товариства "Київенерго" шляхом виділу з нього Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (Код ЄДРПОУ 41946011).
Згідно п. 2.3. Статуту ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", товариство є правонаступником ПАТ "Київенерго" в частині переданих йому майна, прав та обов'язків, необхідних для здійснення діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, в тому числі, і в частині використання ліцензій та тарифів, виданих та встановлених для ПАТ "Київенерго".
Таким чином, Приватне акціонерне товариство "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" є правонаступником прав і обов'язків Публічного акціонерного товариства "Київенерго".
Звертаючись до суду з даним позовом та обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що у зв'язку із невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про постачання електричної енергії № 71081, у відповідача виникла заборгованість за використану активну електричну енергію у розмірі 120 671,04 грн. за період з 01.01.2018 по 01.01.2019, та за спожиту реактивну електричну енергію у розмірі 1512,24 грн. за період з 01.08.2018 по 01.04.2019. Внаслідок прострочення грошового зобов'язання, на підставі ст. 625 ЦК України, позивачем нараховані інфляційні втрати у сумі 9 454,02 грн. та 3% річних у розмірі 3736,08 грн., а також нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 20 908,27 грн.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини, за договором про постачання електричної енергії № 71081 за умовами якого позивач зобов'язаний відпускати позивачу електроенергію, а відповідач в свою чергу, зобов'язаний сплачувати за використану електричну енергію.
Як вбачається з матеріалів справи, за період з січня 2018 по грудень 2018 (включно) позивачем поставлено активну електроенергію на загальну суму 683 102,55 грн., що підтверджується актами про використану активну електричну енергію від 16.01.2018, від 20.02.2018, від 19.03.2018, від 17.04.2018, від 15.05.2018, від 16.06.2018, від 16.07.2018, від 15.08.2018, від 26.09.2018, від 19.10.2018, від 16.11.2018, які підписані відповідачем без зауважень та заперечень.
Крім того, поставка позивачем активної електроенергії на загальну суму 683 102,55 грн. підтверджується актами приймання-передачі товарної продукції, а саме: № 3271081/1/1 за січень 2018 на суму 76 308,84 грн., № 3271081/2/1 за лютий 2018 на суму 86 121,79 грн., № 3271081/3/1 за березень 2018 на суму 75 639,20 грн., № 3271081/4/1 за квітень 2018 на суму 123 279,82 грн., № 3271081/5/1 за травень 2018 на суму 31 048,93 грн., № 3271081/6/1 за червень 2018 на суму 23 538,58 грн., № 3271081/7/1 за липень 2018 на суму 28 090,94 грн., № 3271081/8/1 за серпень 2018 на суму 31018,99 грн., № 3271081/9/1 за вересень 2018 на суму 30 835,99 грн., № 3271081/10/1 за жовтень 2018 на суму 52 866,08 грн., № 3271081/11/1 за листопад 2018 на суму 48 687,67 грн., № 3271081/12/1 за грудень 2018 на суму 75 665,72 грн.
Крім того, за період з серпня 2018 по березень 2019 (включно) відповідачу нараховано 1 834,51 грн. за перетікання реактивної електроенергії, що підтверджується актами про використану реактивну електричну енергію, а також актами надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, а саме: № 3271081/8/2 за серпень 2018 на суму 147,19 грн., № 3271081/9/2 за вересень 2018 на суму 101,62 грн., № 3271081/10/2 за жовтень 2018 на суму 121,84 грн., № 3271081/11/2 за листопад 2018 на суму 156,64 грн., № 3271081/12/2 за грудень 2018 на суму 287,53 грн., № 3271081/1/2 за січень 2019 на суму 404,63 грн., № 3271081/2/2 за лютий 2019 на суму 404,74 грн., № 3271081/3/2 за березень 2019 на суму 210,32 грн.
Також, як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано рахунки та інформаційні повідомлення через інтернет доступ на сайті https://ok.dtek-kem.com.ua-company/energo на оплату активної електроенергії та реактивної електричної енергії, у яких зазначено терміни сплати рахунків та дати отримання рахунків відповідачем.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідачем за період з було частково оплачено за активну електроенергію - 562 431,51 грн., та за перетікання реактивної електроенергії - 322,27 грн.
Відповідач свої обов'язки за договором щодо своєчасної та повної сплати вартості спожитої електричної енергії та послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії належним чином не виконав, внаслідок чого за ним на момент звернення позивача до суду з даним позовом утворилась заборгованість за спожиту у період з січня 2018 по грудень 2018 (включно) активну електроенергію у розмірі 120 671,04 грн. та за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної за період з серпня 2018 по березень 2019 (включно) у розмірі 1512,24 грн.
Отже, заборгованість відповідача становить: з активної електричної енергії - 120 671,04; за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної - 1512,24 грн.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Оскільки, факт поставки позивачем у період січня 2018 по грудень 2018 (включно) відповідачу активної електричної енергії та надання послуг у період з серпня 2018 по березень 2019 (включно) з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, а також факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати електроенергії підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію у розмірі 120 671,04 грн. та за реактивну електроенергію у розмірі 1512,24 грн.
Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 20 908,27 грн. пені, 9 454,02 грн. інфляційних втрат, 3 736,08 грн. 3% річних.
За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідальність у вигляді пені передбачена сторонами у п. п. 4.2.1 договору, відповідно до якого за внесення платежів, передбачених п. 2.2.3 - 2.4.4 з порушенням термінів, визначених додатками "Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів", споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше розміру штрафних санкцій згідно з Господарським кодексом України.
Судом встановлено, що розрахунок пені, наданий позивачем, є невірним, оскільки позивачем не враховано, що дата часткової оплати не є датою прострочення виконання грошового зобов'язання.
Крім того, позивачем не враховано при розрахунку приписи ч. 6 ст. 232 ГК України.
Здійснивши власний розрахунок пені, суд встановив, що розмір пені є більшим, ніж позивачем заявлено до стягнення. Однак, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 20 908,27 грн.
Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
За перерахунком суду, розмір інфляційних втрат становить 8 694,34 грн. (8645,72 грн. за прострочення по активній електроенергії та 48,62 грн. - по реактивній) , розмір 3% річних - 3382,82 грн. (3363,56 грн. за прострочення по активній електроенергії та 19,26 грн. - по реактивній), а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних частково.
Підсумовуючи наведене, суд задовольняє позовні Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" частково.
Витрати зі сплати судового з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва "Київдіпротранс" (01032, м. Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 15, ідентифікаційний код 04726917) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (04080, м. Київ, ВУЛИЦЯ НОВОКОСТЯНТИНІВСЬКА, будинок 20, ідентифікаційний код 41946011) 120 671,04 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 1 512,24 грн. заборгованості за реактивну електроенергію, 3382,82 грн. 3% річних, 8 694,34 грн. інфляційних втрат, 20 908,27 грн. пені та 2327,53 грн. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 08.10.2019.
Суддя С.О. Турчин