номер провадження справи 18/87/19
25.09.2019 справа № 908/1331/19
м.Запоріжжя Запорізької області
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “САН ЕНЕРДЖІ” (69041, м. Запоріжжя, вул. Мінська, 9, к. 201)
до відповідача публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 26)
про стягнення 1384,57 грн.,
господарський суд Запорізької області у складі судді Носівець В.В.
при секретарі судового засідання Непомняща Н.П.
учасники справи:
від позивача: Малахова Г.О., довіреність № 26/07/19 від 26.07.2019
від відповідача: Морозов В.С., довіреність № 5 від 01.01.2019
від третьої особи: Товстоус Т.В., довіреність № 80 від 18.07.2019
Товариство з обмеженою відповідальністю «САН ЕНЕРРДЖІ» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення про стягнення з публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» 34632,40 грн., які складаються з: 32065,86 грн. безпідставно отриманих грошових коштів передплати за електричну енергію, 1384,57 грн. передплати за договором про постачання електричної енергії № 14700 від 14.06.2018, 373,31 грн. 3% річних та 808,06 грн. інфляційних втрат. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на приписи ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625, 626, 628, 714, 1212 ЦК України, ст.ст. 175, 193, 232 ГК України.
Ухвалою від 04.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1331/19, справі присвоєно номер провадження 18/87/19, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Ухвалою від 03.07.2019 вирішено розглядати справу 908/1331/19 за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, підготовче засідання призначено на 29.07.2019.
Ухвалою від 27.09.2019 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання»; продовжено строк підготовчого засідання на тридцять днів; підготовче засідання відкладено на 25.09.2019.
В судовому засіданні 25.09.2019, за письмовою згодою всіх учасників справи суд перейшов до розгляду справи по суті, оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Представник позивача позовні вимоги підтримав з урахуванням поданої 18.09.2019 заяви про зміну позовних вимог. Також позивачем подано заяву про долучення документів до матеріалів справи, а саме: доказів направлення третій особі копії позовної заяви та доданих до неї документів.
В своїй заяві позивач, посилаючись на те, що заборгованість в сумі 32065,86 грн. повернуто ТОВ “Запоріжжяелектропостачання” на його особовий рахунок, а також на безпідставність нарахуванням ним компенсаційних санкцій в порядку ст. 625 ЦК України (3% річних та інфляційні втрати), просив стягнути з відповідача 1384,57 грн. передплати за договором про постачання електричної енергії № 14700 від 14.06.2018. Фактично дана заява є заявою про зміну предмета позову.
Відповідно до ст. 46 ГПК України позивач до закінчення підготовчого засідання має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Заява позивача про зміну розміру позовних вимог подана до закінчення підготовчого засідання, не порушує інтересів інших осіб, тому приймається судом до розгляду.
Розглядаються вимоги про стягнення з відповідача 1384,57 грн. передплати за договором про постачання електричної енергії № 14700 від 14.06.2018.
Заява позивача про долучення доказів до матеріалів справи судом також задоволена.
В обґрунтування заявлених позовних вимог (з урахуванням прийнятої судом заяви про зміну предмету позову) позивач посилається на те, що господарські відносини сторін врегульовані договором про постачання електричної енергії № 14700 від 14.06.2018, за умовами якого відповідач продає електричну енергію позивачу для забезпечення потреб електроустановок позивача з приєднаною потужністю, зазначеною в додатку № 1 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу”, а позивач оплачує відповідачу вартість використаної (купленої) електричної енергії. На виконання умов договору відповідач виставив позивачу рахунок № 14700/1пп від 07.12.2018 на попередню оплату електроенергії, що буде використана в січні 2019 року, на суму 32065,86 грн., який позивачем оплачений в повному обсязі платіжним дорученням № 356 від 08.01.2019. Також, згідно даних, наведених у рахунку відповідача № 14700/12а від 31.12.2018 у позивача за договором обліковується переплата у вигляді залишкових коштів в розмірі 1384,57 грн. У зв'язку з запровадженням нового ринку електричної енергії, відповідно до положень Закону України "Про ринок електричної енергії" з 01 січня 2019 року відповідач припинив господарську діяльність з постачання електричної енергії за регульованим тарифом і не має можливості виконати свої зобов'язання за договором № 14700 від 14.06.2018. Враховуючи викладене, відповідач повинен повернути позивачу 1384,57 грн. переплати за електричну енергію, обсяги якої не були спожиті. Посилаючись на приписи ст.ст. ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625, 626, 628, 714, 1212 ЦК України, ст.ст. 175, 193, 232 ГК України, позивач просив позов задовольнити.
У відзиві на позов відповідач стосовно суми 1384,57 грн., стягнення якої є предметом спору з урахуванням прийнятої судом заяви про зміну предмету позову, зазначив, що з 01.01.2019 ПАТ “Запоріжжяобленерго” не є електропостачальником та не може згідно вимог закону здійснювати діяльність з постачання електричної енергії. У зв'язку із цим, станом на 01.01.2019 виникла кредиторська заборгованість ПАТ “Запоріжжяобленерго” перед споживачами електричної енергії (юридичними та фізичними особами), що здійснювали відповідачу (як постачальнику) попередню оплату за електричну енергію в розмірі більшому за обсяги спожитої електричної енергії, в т.ч. і перед позивачем. Відповідач зазначив, що відповідно до Закону України “Про електроенергетику” грошові кошти споживачів зараховувались на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, які були відкриті відповідачем в ПАТ “Державний ощадний банк України” в особі філії Запорізьке обласне управління ПАТ “Державний ощадний банк України” згідно з договором банківського рахунку №1338156-170221-095949 від 21.02.2017. За умовами вказаного договору банківського рахунку банк зобов'язаний виконувати платіжне доручення ПАТ “Запоріжжяобленерго” на повернення коштів, які були зараховані на рахунки підприємства, але йому не належать. Відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті від 21.01.2004 № 22 неналежний отримувач - це особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або неправомірно переказана сума коштів. Тобто, після 01.01.2019 ПАТ “Запоріжжяобленерго” є неналежним отримувачем грошових коштів, що були перераховані споживачами відповідачу (як постачальнику електроенергії) на поточні рахунки із спеціальним режимом використання. ПАТ “Запоріжжяобленерго” зверталося до банка з вимогами повернення коштів, які надходили від споживачів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання відповідача і являлись попередньою оплатою за електричну енергію. Однак, ПАТ “Державний ощадний банк України” безпідставно повертає без виконання платіжні доручення відповідача, які спрямовані на повернення коштів споживачам. В зв'язку з цим, товариство звернулось з позовом до ПАТ “Ощадбанк” про зобов'язання останнього здійснити переказ коштів з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання на користь отримувачів коштів. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.04.2019 відкрито провадження у справі № 908/689/19. З урахуванням викладеного, заявлені позовні вимоги відповідач вважає безпідставними та просить суд в задоволенні позову відмовити.
Позивач 29.07.2019 подав відповідь на відзив з пропуском встановленого судом строку без клопотання про поновлення пропущеного строку на подання відповіді на відзив, у зв'язку з чим судом залучено відповідь на відзив до матеріалів справи, проте до уваги вона не прийматиметься. В судовому засіданні представник позивача подану заяву про поновлення процесуального строку на подання відповіді на відзив не підтримав, у зв'язку з чим вона залишається судом без розгляду.
Третьою особою у справі 13.09.2019 надано письмові пояснення по суті спору, згідно з якими ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» 27.06.2019 здійснено зарахування коштів у сумі 32065,86 грн. на особовий рахунок ТОВ «САН ЕНЕРДЖІ», зазначена сума врахована в рахунку № 14700/06-п від 30.06.2019. До письмових пояснень долучено копію рахунку та акта звірки взаєморозрахунків між сторонами, якими підтверджуються наведені обставини.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд
Публічним акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” (постачальник електричної енергії, відповідач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю “САН ЕНЕРДЖІ” (споживач, позивач у справі) 14.06.2018 укладено договір про постачання електричної енергії № 14700 (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу”, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2 “Точки продажу електричної енергії споживачу” (розділ 1 Договору).
Згідно з п. 2.3.4 Договору споживач зобов'язується оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 4 “Порядок розрахунків за активну електричну енергію” та додатка № 5 “Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії”.
Пунктом 9.5 Договору встановлено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 30.06.2020, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх грошових зобов'язань. Умови, а також термін дії договору можуть бути переглянуті в будь-який момент за узгодженням сторін.
Пунктом 3 додатка № 4 до договору передбачено, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати за рахунками, що направляються споживачу постачальником електричної енергії у розрахунковому періоді, що передує звітному. Кінцевим терміном оплати є 25 число місяця, що передує звітному розрахунковому періоду.
Відповідно до п. 6 додатка № 4 до договору за підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну-вимогу доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого споживачем “Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію” з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача.
З матеріалів справи вбачається, що згідно умов договору про постачання електричної енергії № 14700 від 14.06.2018 позивачем платіжними дорученнями № 324 від 22.11.2018 та № 326 від 29.11.2018 сплачено 20292,88 грн. та 8000,00 грн., відповідно, суми попередньої оплати за електроенергію, що буде використана у грудні 2018 року.
Відповідач виставив позивачу рахунок № 14700/пп від 07.12.2018 на попередню оплату за електроенергію, що буде використана у січні 2019 року, на суму 32065,86 грн. Разом з рахунком споживачу надано Попередження № 14700/1пп про повне (часткове) припинення постачання електричної енергії у разі несплати суми, зазначеної у рахунку.
Позивачем платіжним дорученням № 356 від 08.01.2019 сплачено авансовий внесок за електричну енергію за січень 2019 року в розмірі 32065,86 грн.
Згідно наданого відповідачем рахунку № 14700/12а від 31.12.2018 за грудень споживачу нараховано 28279,49 грн., сальдо на 01.01.2019 складає 1384,57 грн.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 13.11.2018 прийнято постанову № 1415 “Про видачу ПАТ “Запоріжжяобленерго” ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом”.
Відповідно до п. 1 вказаної постанови, НКРЕКП видано ПАТ “Запоріжжяобленерго” (код ЄДРПОУ 00130926) ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме: на території Запорізької області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності ПАТ “Запоріжжяобленерго”, та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно з законодавством).
У пункті 2 постанови НКРЕКП вказано: анулювати ПАТ “Запоріжжяобленерго” (код ЄДРПОУ 00130926) з 01 січня 2019 року ліцензію на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04 вересня 1996 року № 73, та ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04 вересня 1996 року № 74, на підставі пункту 13 розділу XVII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про ринок електричної енергії”.
Таким чином, з 01.01.2019 ПАТ “Запоріжжяобленерго” не могло, згідно вимог закону, здійснювати діяльність з постачання електричної енергії.
Листом за вих. № 1010 від 15.01.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою щодо повернення 241617,72 грн. переплати за договором про постачання електричної енергії №1783 від 20.02.2013. Лист позивача залишено відповідачем без відповіді та задоволення.
Також, листом № 25/02/19 від 22.02.2019 позивач звертався до відповідача з претензією щодо повернення 33450,43 грн. суми переплати за договором.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Господарські взаємовідносини сторін врегульовано договором про постачання електричної енергії № 14700 від 14.06.2018.
Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Частинами 6 та 7 статті 276 ГК України закріплено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Закон України “Про ринок електричної енергії”, який набрав чинності 11.06.2017, визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
У відповідності до ст.ст. 8, 45 вказаного Закону господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії.
З 01.01.2019 ПАТ “Запоріжжяобленерго” розпочало провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території Запорізької області на підставі ліцензії з розподілу електричної енергії, що видана згідно постанови НКРЕКП від 13.11.2018 № 1415. Ліцензія позивача на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом з цього ж часу анульована.
Таким чином, з 01.01.2019 ПАТ “Запоріжжяобленерго” не є енергопостачальником та не могло, згідно вимог закону, здійснювати діяльність з постачання електричної енергії.
Вищевикладене свідчить, що ПАТ “Запоріжжяобленерго” не має можливості виконати свої зобов'язання за договором про постачання електричної енергії № 14700 від 14.06.2018 по постачанню у січні 2019 попередньо оплаченої позивачем електричної енергії.
Суд приймає до уваги, що згідно наданого відповідачем рахунку № 14700/12а від 31.12.2018 за позивачем станом на 01.01.2019 рахується переплата за Договором в сумі 1384,57 грн.
Наведені вище фактичні обставини справи свідчать, що станом на 01.01.2019 у ПАТ “Запоріжжяобленерго” виникла кредиторська заборгованість перед позивачем у справі як споживачем електричної енергії в розмірі 1387,57 грн. попередньої оплати за електричну енергію, обсяги якої не були спожиті.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. (ч. 2 ст. 714 ЦК України)
За приписами ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Відповідач належних та допустимих доказів повернення позивачу 1384,57 грн. попередньої оплати за електричну енергію, обсяги якої не були спожиті, суду не надав.
В судовому засіданні представник відповідача не заперечив того факту, що станом на 01.01.2019 у ПАТ “Запоріжжяобленерго” виникла кредиторська заборгованість перед споживачами електричної енергії (в тому числі і перед позивачем у даній справі) по попередній оплаті за електричну енергію в розмірі більшому за обсяги спожитої електричної енергії.
Правові підстави для утримання відповідачем попередньої оплати відсутні. Праву покупця вимагати повернення суми попередньої оплати кореспондує обов'язок продавця повернути попередню оплату.
Доводи відповідача стосовно того, що неповернення позивачу попередньої оплати в розмірі 1384,57 грн. є наслідком протиправних дій ПАТ “Державний ощадний банк України” судом відхиляються як необґрунтовані, оскільки взаємовідносини відповідача з ПАТ “Державний ощадний банк України” по розпорядженню коштами на поточних рахунках зі спеціальним режимом використання не є підставами, які звільняють його від обов'язку повернення відповідачу суми попередньої оплати за електричну енергію, обсяги якої не були спожиті.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з ПАТ “Запоріжжяобленерго” суми 1384,57 грн. попередньої оплати за електричну енергію, обсяги якої не були спожиті, є такою, що ґрунтується на законі, та заявлена до стягнення правомірно.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів, які могли б свідчити про виконання ним обов'язку щодо повернення позивачу переплачених за договором коштів не надав.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з ПАТ «Запоріжжяобленерго» 1384,57 грн. переплати за договором про постачання електричної енергії № 14700 від 14.06.2018 в повному обсязі.
Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14; ідентифікаційний код 00130926) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “САН ЕНЕРДЖІ” (69041, м. Запоріжжя, вул. Мінська, 9, к. 201, ідентифікаційний код 38563417) 1384,57 грн. (одну тисячу триста вісімдесят чотири грн. 57 коп.) переплати за договором про постачання електричної енергії № 14700 від 14.06.2018 та 1921,00 грн. (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 07.10.2019.
Суддя В.В. Носівець