Справа № 496/3851/19
Провадження № 1-кс/496/2399/19
30 вересня 2019 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області
у складі: слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Біляївка клопотання слідчого СВ Біляївського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про арешт майна, за матеріалами кримінального провадження № 12019160250000570 від 26.09.2019 року за ознаками ч. 1 ст. 185 КК України,
Слідчий ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить накласти арешт на автомобіль марки «HYUNDAI» модель «ACCENT» р.н. НОМЕР_1 білого кольору, 2013 року випуску, що належить ОСОБА_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває у користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , який був вилучений 26.09.2019 року в ході огляду місця за адресою: +250 м від будівельного магазину по вул. Центральна, 78 в с. Яськи Біляївського району Одеської області, із забороною користування, відчуження та розпорядження, до прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні.
Свої вимоги мотивує тим, що 26.09.2019 року до Біляївського ВП надійшла заява ОСОБА_6 про те, що 26.09.2019 року близько 12.10 год. в с. Яськи Біляївського району Одеської області, невідома особа, шляхом розбиття переднього бокового вікна лівих дверей автомобіля марки «Фольцваген» модель «Амарок» р.н. НОМЕР_2 сірого кольору, скоїла крадіжку сумки чорного кольору з документами. Даний факт був зареєстрований в ЖЄО Біляївського ВП №7534 від 26.09.2019 року та відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019160250000570 від 26.09.2019 року, за ознаками ч. 1 ст. 185 КК України. В ході допиту потерпілого ОСОБА_6 стало відомо, що 26.09.2019 року близько 12.00 год. останній на вказаному автомобілі під'їхав до магазину будівельних матеріалів, закрив його та пішов по свої справах. Через декілька хвилин він, почувши, що на його автомобілі спрацювала сигналізація, одразу вийшов та підійшов до нього, де побачив розбите бокове скло дверей. Заглянувши до салону автомобіля побачив, що немає його сумки з документами. Дівчина, яка була біля магазину навпроти, сказала йому, що бачила як невідомий чоловік біг до автомобіля марки «HYUNDAI» модель «ACCENT» р.н. НОМЕР_1 білого кольору. Після цього ОСОБА_6 сів до іншого автомобіля, наздогнав вказаний автомобіль та зупинив його. Із зазначеного автомобіля вийшло двоє чоловіків - водій та пасажир, який віддав йому сумку з документами. 26.09.2019 року вказаний автомобіль, який був зупинений на відстані 250 м від будівельного магазину, що розташований за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Яськи, вул. Центральна, 78 працівниками поліції, в ході огляду місця події був вилучений та направлений на штрафмайданчик, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольське шосе, 31-А, для зберігання. Автомобіль марки «HYUNDAI» модель «ACCENT» р.н. НОМЕР_1 білого кольору, 2013 року випуску, належить ОСОБА_4 та перебуває у користуванні ОСОБА_5 . Оскільки зазначений автомобіль є засобом скоєння злочину та речовим доказом, слідчий ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним клопотанням.
Прокурор ОСОБА_7 та третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, хоча були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Їх неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, відповідно до положень ч.1 ст. 172 КПК України.
Вивчивши матеріали, додані до клопотання, вважаю, що заявлене клопотання підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
П.1 ч.2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, в ч.1 ст. 98 КПК України вказано, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до ч.4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
П.3 ч.4 ст. 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає:
1) перелік майна, на яке накладено арешт;
2) підстави застосування арешту майна;
3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення;
4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно;
5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
В судовому засіданні встановлено, що в ході огляду місця події автомобіль марки «HYUNDAI» модель «ACCENT» р.н. НОМЕР_1 білого кольору, 2013 року випуску, який належить ОСОБА_4 та перебуває у користуванні ОСОБА_5 , був вилучений та направлений на штрафмайданчик, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольське шосе, 31-А, для зберігання.
Суд вважає, що вилучений автомобіль відповідає вимогам ст. 98 КПК України (є засобом вчинення кримінального правопорушення), є речовим доказом у кримінальному провадженні, а тому підлягає арешту.
Разом з тим, у відповідності до ч.4 ст. 173 КПК України, суд вважає за доцільне застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту і не застосовувати заборону користування та розпорядження, оскільки відомостей про те, що автомобіль зберіг на собі будь-які сліди кримінального правопорушення, матеріали справи не містять, тому в цій частині клопотання прокурора задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 98, 170-173 КПК України,
Клопотання слідчого СВ Біляївського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про арешт майна, за матеріалами кримінального провадження № 12019160250000570 від 26.09.2019 року за ознаками ч. 1 ст. 185 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на легковий автомобіль марки «HYUNDAI» модель «ACCENT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2013 року випуску, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у користуванні ОСОБА_5 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , вилучений в ході огляду місця 26.09.2019 року, без заборони користування та розпорядження, до прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні.
В іншій частині клопотання залишити без задоволення.
Автомобіль марки «HYUNDAI» модель «ACCENT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2013 року випуску повернути ОСОБА_5 .
Ухвалу допустити до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1