Справа №518/1499/18
08 жовтня 2019 року Ананьївський районний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2
з участю сторін:
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі Ананьївського районного суду кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12018160460000274 від 1 серпня 2018 року за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Нерубайське Біляївського району Одеської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
На розгляді в Ананьївському районному суді Одеської області перебуває обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12018160460000274 від 1 серпня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.
Ухвалою суду від 9 листопада 2018 року призначено підготовче судове засідання за участю прокурора, обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5
8 жовтня 2019 року у підготовчому судовому засіданні прокурор Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області надав суду для розгляду та затвердження угоду про визнання винуватості від 8 жовтня 2019 року, укладену між ним та обвинуваченим ОСОБА_4 .
У відповідності до ч.2 ст.474 КПК України розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.
Частиною 3 статті 474 КПК України визначено, що якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне розглянути угоду про визнання винуватості.
У відповідності до положень ч.4 ст.474 КПК України судом під час судового розгляду угоди про визнання винуватості судом з'ясовано в обвинуваченого ОСОБА_4 обставини, передбачені ч.4 ст.474 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 при розгляді угоди зазначив, що зміст та наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості йому зрозумілі, проти затвердження угоди він не заперечує.
Захисник обвинуваченого зазначив, що угоду укладено в його присутності, ним роз'яснено обвинуваченому наслідки її затвердження та укладення, проти затвердження угоди він не заперечує.
Прокурор у судовому засіданні просив угоду про визнання винуватості затвердити.
Суд заслухавши учасників процесу, дослідивши угоду приходить до висновку, що в її затвердженні слід відмовити з наступних підстав:
У відповідності до положень ч.6 ст.474 КПК України суд зобов'язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з'ясування добровільності укладення угоди у разі необхідності суд має право витребовувати документи, у тому числі скарги підозрюваного чи обвинуваченого, подані ним під час кримінального провадження, та рішення за наслідками їх розгляду, а також викликати в судове засідання осіб та опитувати їх.
Відповідно до частини 7 статті 474 КПК України, суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
При цьому, у відповідності до ч.1 ст.472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.
При цьому, в угоді про визнання винуватості, укладені 8 жовтня 2019 року між прокурором Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_3 та обвинуваченим у кримінальному провадженні №12018160460000274 від 1 серпня 2018 року - ОСОБА_4 , в порушення вимог ч.1 ст.472 КПК України відсутні відомості про беззастережне визнання обвинуваченим своєї вини.
Водночас, з пункту «а» абзацу сьомого угоди вбачається вбачається, що при укладенні угоди на обвинуваченого покладено обов'язок беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, а саме абзац та пункт викладено як «Обвинувачений ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою вину у зазначеному діянні і зобов'язується: а) беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.»
Зазначений факт, окрім того, що він порушує вимоги ч.1 ст.472 КПК України, також дає підстави для існування обґрунтованих сумнівів щодо добровільності укладення угоди, зокрема щодо беззастережності визнання обвинуваченим вини у судовому засіданні.
Враховуючи викладене суд вважає за доцільне відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 8 жовтня 2019 року між прокурором Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_3 та обвинуваченим у кримінальному провадженні №12018160460000274 від 1 серпня 2018 року - ОСОБА_4 , на підставі пунктів 1 та 4 частини 7 статті 474 КПК України, оскільки умови угоди суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314, 468, 472-474 КПК України, суд
В затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 8 жовтня 2019 року, в рамках кримінального провадження №12018160460000274 від 1 серпня 2018 року, між прокурором Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_3 та обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що у відповідності до положень ч.8 ст.474 КПК України повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається.
У відповідності до положень абзацу 2 частини 7 статті 474 КПК України розгляд кримінального провадження продовжити в загальному порядку зі стадії підготовчого судового засідання.
Копію ухвали вручити учасникам судового розгляду.
У відповідності до положень ч.2 статті 392 КПК України ухвала окремому оскарженню не підлягає
Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1