Номер провадження: 22-ц/813/828/19
Номер справи місцевого суду: 498/729/14-ц
Головуючий у першій інстанції Теренчук Н.С.
Доповідач Заїкін А. П.
19.09.2019 року м. Одеса
Єдиний унікальний номер судової справи: 498/729/14-ц
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
- головуючого судді - Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),
- суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Віцько А.І.,
учасники справи:
- позивач - публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»,
- відповідач - ОСОБА_1 , правонаступниками якого є - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , правонаступниками якого є - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про звернення стягнення на предмет іпотеки, заапеляційною скаргою ОСОБА_1 , правонаступниками якого є - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,на заочне рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області, ухвалене у складі судді Теренчук Н.С. о 13 годині 17 хвилині 03 лютого 2015 року, повне рішення виготовлено 08 лютого 2015 року,
встановив:
У травні 2014 року публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - Банк) звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за генеральним договором про надання кредитних послуг № 661022924GENERALAG 1 від 27.12.2011 р., додатковим договором № 661022924NONREVOLV 1 та додатковим договором № 661022924NONREVOLV 2 у загальному розмірі - 495 746,63 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме Кондитерський цех та складські приміщення, що розташовані АДРЕСА_1 , загальною площею - 1 410,00 кв. м., яке складається з: - міні-цех - «А»; - складське приміщення - «Б»; - сторожка - «В»; - холодильна камера - «Г»; - підсобне приміщення - «Д»: - вагон - «3»; - склад - «Е»; - навіс -«Н»; - газова котельна - «К»; - вбиральня - «М»; - ворота - 1,2,6; - огорожа - 3,4,5; - амфори - I,II,III, IV; - магазин - «С»; - офісне приміщення - «б», що належать ОСОБА_1 на праві власності, шляхом продажу предмету іпотеки ПАТ «Укрсоцбанк» від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст.38 Закону України «Про іпотеку», з отриманням витягу з Державного реєстру речових права на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмета іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ «Укрсоцбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу іпотеки, ціну встановити на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом.
Банк обґрунтовує свої вимоги тим, що на підставі укладеного 27.12.2011 р. з приватним підприємством «Шанс» генеральним договором про надання кредитних послуг № 661022924GENERALAG 1 від 27.12.2011 р., додатковим договором від 27.12.2011 р. № 661022924NONREVOLV 1 та додатковим договором від 27.12.2011 р. № 661022924NONREVOLV 2 до вищевказаного кредитного договору позичальнику в межах ліміту кредитування було надано кредит у загальному розмірі - 500 000 грн..
В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_1 27.12.2011 р. був укладений Іпотечний договір, за яким в іпотеку передано вищевказане нерухоме майно.
Позичальником умови генерального кредитного договору та додаткових договорів до нього не виконувалися належним чином. Станом на 28.01.2014 р. виникла заборгованість у вищевказаному розмірі (Т. 1, а. с. 1 - 3).
Заочним рішенням Великомихайлівського районного суду Одеської області від 03.02.2015 р. вищезазначений позов Банку задоволено частково.
У рахунок погашення заборгованості перед Банком, що утворилась станом на 28.01.2014 р. за додатковим договором № 661022924NONREVOLV 1 до Генерального договору про надання кредитних послуг №661022924GENERALG1 від 27.12.2011 р. та Додатковим договором №661022924NONREVOLV 2 до генерального договору про надання кредитних послуг №661022924GENERALG1 від 27.12.2011 р. в сумі - 495 746,63 грн., яка складається з: - заборгованість за кредитом в розмірі 391833,30 грн.; - заборгованість за відсотками в розмірі - 67113,84 грн.; - пеня за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі - 26 361,67 грн.; - пеня за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 5067,49 грн.; - інфляційні втрати за кредитом в розмірі - 4702,00 грн.; - інфляційні втрати за відсотками в розмірі - 668,33 грн., звернуто стягнення на майно ОСОБА_1 , передане в іпотеку відповідно до іпотечного договору від 27.12.2011 р. за реєстром №2-3637 та договору від 28.12.2012 р. про внесення змін до іпотечного договору від 27.12.2011 р. за реєстром №2-2029, укладеного між Банком та ОСОБА_1 , посвідченого державним нотаріусом Великомихайлівської державної нотаріальної контори Одеської області, а саме на - Кондитерський цех та складські приміщення які розташовані в АДРЕСА_1 , загальною площею - 1 410,00 кв. м., та яке складається з міні-цех - «А», складське приміщення -«Б», сторожка - «В», холодильна камера - «Г», підсобне приміщення - «Д», вагон - «3», склад - «Е», навіс - «Н», газова котельна - «К», вбиральня - «М», ворота - 1,2,6, огорожа - 3,4,5, амфори - I,II,III, IV, магазин - «С», офісне приміщення - «б», що належать ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Великомихайлівською селищною радою Великомихайлівського району Одеської області від 15.06.2009 р., шляхом продажу предмету іпотеки Банку від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку», за початковою ціною продажу у розмірі - 911 680,00 грн., але не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної відповідним суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Банку судовий збір в сумі - 3 654,00 грн..
Заочне рішення обґрунтовано тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання перед Банком за вищевказаними договорами. Розмір заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками заборгованості відповідача перед Банком (Т. 1, а. с. 126 - 133).
Ухвалою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 05.05.2016 р. (Т. 1, а. с. 160 - 162) заяву ОСОБА_1 від 19.04.2016 р. про перегляд зазначеного заочного рішення (Т. 1, а. с. 194 - 196) залишено без задоволення через необґрунтованість вимог зазначених у вказаній заяві про перегляд зазначеного заочного рішення.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить заочне рішення суду першої інстанції скасувати. Ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову Банку в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленим, з порушенням норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права.
Апелянт вказує, що наявним у справі розрахунком заборгованість не підтверджується.
У запереченнях на апеляційну скаргу представник Банку просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Оскаржуване заочне рішення залишити без змін. Посилається на те, що саме неналежне виконання взятих на себе зобов'язань позичальником призвело до вказаної заборгованості. Вказує на те, що надані до суду розрахунки заборгованості є відображенням платежів позичальника щодо основної суми заборгованості. У вказаних розрахунках відображено як саме та в якій мірі нараховувались відсотки по кредиту (Т 2, а. с. 8 - 9).
У додаткових поясненнях до апеляційної скарги представник ОСОБА_3 - адвокат Стратулат С.Д. просить апеляційну скаргу задовольнити. Оскаржуване рішення скасувати та ухвалити судове рішення, яким закрити провадження по справі. Посилається на відсутність предмету спору в даній справі через те, що на час розгляду апеляційної скарги фактично відсутня заборгованість за вищевказаними спірними правочинами (договорами).
У судовому засіданні представник ОСОБА_3 - адвокат Стратулат С.Д. підтримав викладені в апеляційній скарзі доводи. Просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити судове рішення, яким закрити провадження по справі.
Представник Банку - Байрамов О. В . в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване заочне рішення - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечень на неї, вислухавши осіб, які з'явились у судове засідання, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі і в додаткових поясненнях до апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.
Колегія суддів погоджується з вищезазначеними висновками суду першої інстанції. Вважає, що суд першої інстанції, на підставі наявних у справі, наданих сторонами і досліджених судом доказів, вірно встановив вищевказані обставини по справі, дійшов правильного вищезазначеного висновку про часткове задоволення позовних вимог Банку. Висновки суду відповідають обставинам справи, вимогам норм матеріального (ст. ст. 11, 16, 509, 525, 526, 1054, 1056, 1057 ЦК України, ст. 16, 526 ЦК України та ст. 37 Закону України "Про іпотеку", чинних на час виникнення спірних правовідносин) та процесуального (ст. ст. 81, 263, 264 ЦПК України) права. Доводи апеляційної скарги та додаткових пояснень на апеляційну скаргу не спростовують вказаних висновків суду.
Встановлено, що 27.12.2011 року між Банком та Приватним підприємством «Шанс» укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг №661022924GENERALG1, відповідно до якого банк зобов'язався надати відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в межах загального ліміту в сумі 500 000,00 гривень на умовах визначених генеральним договором та додатковими договорами до нього, з кінцевим терміном повернення всієї заборгованості за генеральним договором до 26.12.2018 року зі сплатою відсотків за користування кредитом (Т. 1, а. с. 5 - 18).
На підставі генерального договору укладено додаткові договори про надання траншів, а саме:
27.12.2011 р. укладено додатковий договір №661022924NONREVOLV 1, згідно якого в межах ліміту кредитування було надано транш в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 400000 гривень зі сплатою 23 процентів річних та комісій. З кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 26 грудня 2013 року. В межах якого було надано кошти в сумі 400000,00 грн. ( Т. 1, а. с. 19 - 22).
27.12.2011 р. укладено Додатковий договір №661022924NONREVOLV 2, згідно якого в межах ліміту кредитування було надано транш в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 100000 гривень зі сплатою 23 процентів річних та комісій. З кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 26 грудня 2013 року. В межах якого було надано кошти в сумі 100000,00 грн. (Т. 1, а. с. 23 - 26).
Пунктом 5 додаткового договору №661022924NONREVOLV 1 та додаткового договору №661022924NONREVOLV 2 встановлено, що погашення кредиту здійснюється не пізніше 5 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому було надано кредит та з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 26 грудня 2013 року (включно) (Т. 1, а. с. 20, 24).
Пунктом 7 додаткового договору №661022924NONREVOLV 1 та додаткового договору №661022924NONREVOLV 2 передбачено, що сплата процентів здійснюється щомісячно, в період, що починається з останнього календарного дня поточного місяця по п'ятий календарний день наступного місяця (включно) (Т. 1, а. с. 20, 24).
Як вбачається з матеріалів справи, Банк умови генерального договору та додаткових договорів виконало у повному обсязі, проте внаслідок неналежного виконання зобов'язань за даними договорами щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та повернення кредиту, перед Банком станом 28.01.2014 року виникла заборгованість, загальний розмір якої становить 495746.63 гривень, яка складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 391833, 30 грн.; заборгованості за відсотками в розмірі 67113, 84 грн.; пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 26361, 67 грн.; пені за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 5067,49 грн.; інфляційних витрат за кредитом в розмірі 4702 грн.; інфляційних витрат з відсотками в розмірі 668, 33грн..
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір від 27.12.2011 р., посвідчений державним нотаріусом Великомихайлівської державної нотаріальної контори Одеської області Шавша Г.М., за реєстровим №2-3638, та договір від 28.12.2012 р. про внесення змін до іпотечного договору від 27.12.2011 р. (реєстровий №2-2029), відповідно до умов яких, в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, ОСОБА_1 в іпотеку Банку передано нерухоме майно, а саме Кондитерський цех та складські приміщення, що розташовані по АДРЕСА_1 , загальною площею 1410,00 кв. метрів, які складаються з: міні-цех -«А», складське приміщення -«Б», сторожка - «В», холодильна камера - «Г», підсобне приміщення «Д», вагон - «З», склад - «Е», навіс - «Н», газова котельна - «К», вбиральня - «М», ворота 1,2,6, огорожа 3,4,5, амфори - I,II,III,IV, магазин - «С», офісне приміщення -«б», належне йому на праві спільної сумісної власності, на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Великомихайлівською селищною радою Великомихайлівського району Одеської області 15 червня 2009 року (Т. 1, а. с. 33 - 40).
В пункті 2.1.1. іпотечного договору зазначено, що іпотекодавець свідчить, що його дружина - ОСОБА_3 згодна з укладанням цього договору та його умовами, що підтверджується відповідною заявою (Т. 1, а. с. 34).
Пунктом 3.2.5 укладеного генерального договору про надання кредитних послуг №661022924GENERALG1, передбачено, що у разі неповернення позичальником кредиту в строки, зазначені у п.2.5, 3.3.8,3.3.15, цього договору, нездійснення дострокового повернення кредиту в інших випадках та в строки, обумовлені цим договором несплати процентів, комісій, неустойки (пені, штрафу) в строки, що передбачені цим договором та додатковими договорами, а також у випадках, встановлених у договорах, спрямованих на забезпечення вимог кредитора за цим договором, звернути стягнення на засоби забезпечення виконання зобов'язань за цим договором, оформлені відповідно до договорів іпотеки, укладених згідно з п.8 Основних положень цього договору (Т. 1, а. с.11).
Пунктом 3.1.4 договору іпотеки визначено, що іпотекодержатель має право у випадку невиконання зобов'язань за цим договором або за кредитним договором, у тому числі, якщо кінцевий термін повернення кредиту ще не настав, звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до пункту 5 цього договору, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі забезпечення іпотекою зобов'язання та вимоги, що визначені на момент фактичного задоволення, зазначені в п. 1.2 цього договору (Т. 1, а. с. 35).
Відповідно до п.п.1.1-1.3 Іпотечного договору від 27.12.2011 р., посвідчений державним нотаріусом Великомихайлівської державної нотаріальної контори Одеської області Шавша Г.М., за реєстровим №2-3637, вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 911680,00 грн. (Т. 1, а. с. 33 - 34).
Між сторонами виникли правовідносини з кредитного договору та договору іпотеки.
За приписами ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За правилами, передбаченими ст. ст. 509, 525, 526 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
За правилами, передбаченими ст. ст. 1054, 1056, 1057 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 16 ЦК України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) зокрема передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути захист цивільного права або інтересу способом, що встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 526 ЦК України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.
Доводи апеляційної скарги зводяться до заперечень щодо належності вказаного розрахунку заборгованості як доказу, яким підтверджуються доводи позовної заяви та правомірність заявлених позовних вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки. Щодо саме невиконання позичальником його зобов'язань перед Банком відповідачі не заперечують.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Апеляційний суд критично відноситься до доводів апеляційної скарги з огляду на те, що відповідачами не надано суду розрахунок заборгованості, який на його думку мав би бути відображенням платежів позичальника щодо основної суми заборгованості та вказав би на те, як саме та в якій мірі нараховувались відсотки по кредиту. Крім того відповідачами не спростовані відомості, які містить розрахунок заборгованості наданий Банком до суду першої інстанції.
Доводи додаткових пояснень на апеляційну скаргу про відсутність вищевказаної заборгованості перед Банком станом на 30 березня 2017 року, хоча і підтверджується матеріалами справи (Т 2, а. с. 59, а. с. 60), але апеляційним судом до уваги не приймається з огляду на те, що ці доводи не стосуються обставин, які існували на момент ухвалення оскаржуваного рішення - 08 лютого 2015 року.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги є недоведеними, апеляційна скарга є безпідставною, а тому її треба залишити без задоволення.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.
За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та додаткових пояснень на апеляційну скаргу, а також для прийняття доводів сторони відповідача у суду апеляційної інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , правонаступниками якого є - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , - залишити без задоволення.
Заочне рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 03 лютого 2015 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повна постанова складена 04 жовтня 2019 року.
Головуючий суддя: А. П. Заїкін
Судді: С. О. Погорєлова
О. М. Таварткіладзе