Справа № 442/2358/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Нагірна О.Б.
Провадження № 22-ц/811/2404/18 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.
03 жовтня 2019 року м.Львів
Справа № 442/2358/16-ц
Провадження № 22ц/811/2404/18
Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Приколоти Т.І.,
суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.,
секретар Іванова О.О.
з участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_4
на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, ухвалене у м. Дрогобичі 4 вересня 2018 року, (суддя Нагірна О.Б.)
у справі
за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної та майнової шкоди, завданої самоправними діями та зобов'язання до вчинення дій; зустрічним позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 до ОСОБА_4 , з участю третіх осіб: Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, ОСОБА_8 , КП «Дрогобичводоканал», про зобов'язання до вчинення дій та відшкодування моральної шкоди, -
встановив:
ОСОБА_4 звернувся з позовом про відшкодування моральної та майнової шкоди, завданої самоправними діями, та зобов'язання до вчинення дій, просить стягнути з відповідача на його користь суму судового збору, судові витрати в розмірі 4560 грн., моральну шкоду в сумі 2500 грн., майнову шкоду за ліки 380 грн., за купання в лазні - 700 грн. та суму вартості відновлюваних робіт, яка буде визначена судовим експертом; зобов'язати відповідача, усунути перешкоди в користуванні приміщеннями загальних мереж будинку, шляхом надання доступу до підвалу. Позовні вимоги мотивує тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 . 5 лютого 2016 року у вказаній квартирі сталося залиття, причиною якого стало самовільне перекриття ОСОБА_5 та її співмешканцем загальної системи каналізаційної мережі, якою користуються мешканці квартир АДРЕСА_1 . Через тиждень ними ж було відрізано воду у кухні та туалеті, через що у нього з'явилися великі незручності. 22 лютого 016 року ОСОБА_5 повністю відрізали від його квартири воду, крім цього ОСОБА_9 облаштовує підвал, викопали велику яму у підвалі, розкопали зовні фундамент, викинули багато цегли, яка була опорою для несучих стін, у зв'язку з чим будинок став аварійним. Облаштувати іншу каналізацію та водопровід немає можливості. В наслідок таких протиправних дій йому нанесено значних майнових та моральних збитків, порушено санітарно-технічні вимоги та правила експлуатації будинку. Стверджує, що купатися він змушений ходити до міської лазні, у зв'язку з чим додатково витрачає 700 грн. на місяць. Такі дії відповідача також завдали і матеріальних збитків, які завдають шкоди здоров'ю позивача, через переживання, наслідком яких є підняття артеріального тиску. Моральна шкода виразилась у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження майна та неможливості нормального користування ним, порушення звичного способу життя.
ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 звернулися з позовом до ОСОБА_4 , з участю третіх осіб: Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, ОСОБА_8 про заборону вчинення дії і відшкодування моральної шкоди. Свої вимоги мотивують тим, що вони є співвласниками квартири і підвального приміщення на АДРЕСА_3 . Такий будинок є двохповерховий, складається з трьох відокремлених квартир, які мають незалежні входи. За ініціативою усіх користувачів даного будинку він був знятий з балансу і обліку у КП «ЖЕО». ОСББ користувачами будинку не створювалось. Квартирна плата за обслуговування будинку і внутрішньобудинкових мереж мешканнями будинку не сплачується. Згоди між користувачами будинку щодо порядку користування і обслуговування не досягнуто. Внутрішньобудинкові комунікації ( водяні і каналізаційні труби) трьох квартир прокладені через їх підвальне приміщення, між ними і іншими співвласниками будинку постійно виникають конфліктні ситуації у зв'язку із постійними проривами у мережі, частковий поточний ремонт комунікаційних мереж будинку вони вимушені здійснювати індивідуально і за свої кошти. З 2009 року вони неодноразово звертались до власника квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_4 з вимогою відремонтувати і усунути витікання стічних вод із каналізаційної труби. Каналізаційна труба пролягає під підлогою їх квартири і підключається до загального каналізаційного колодязя у підвальному приміщені. У місці з'єднання відбулося від'єднання труби від каналізаційного колодязя. Також каналізаційна труба під землею отримала тріщину від чого відбувається постійне витікання нечистот через тріщину у несучій стіні на підлогу у підвалі. Працівниками КП «ЖЕО» у 2009 році проводився складений акт про стан каналізаційної мережі. У підвалі на протязі десяти років наявний неприємний запах, бруд і сильна вологість. Від чого відбувається просідання несучих стін усього будинку, з'являються тріщини, на стінах, росте грибок. Кімнатою, яка розташована над підвалом, неможливо користуватись. Від вологи в підвалі перекриття піддаються руйнуванню і частково зміщені, у зв'язку із просіданням несучих стін.
ОСОБА_10 на звернення до нього, не реагує жодним чином. Відмовляється провести ремонтні роботи, щодо усунення витікання стічної води із каналізаційної труби, яка обслуговує його квартиру. Вказують, що технічне обслуговування і ремонт внутрішньоквартирних мереж (водо,- каналізаційних і електро мереж) і утримування їх у належному технічному стані є безпосереднім обов'язком відповідача, оскільки дії ОСОБА_4 , проявляються у формі бездіяльності, халатності і неналежному утриманні каналізаційних мереж, що призвело до створення перешкод позивачам у законному користуванні їх квартирою і підвальним приміщенням, завдають моральних страждань та майнових збитків. Просять зобов'язати ОСОБА_4 ліквідувати витікання і провести ремонтні роботи по усуненню наслідків витікання каналізаційних витоків з каналізаційної труби і водяної труби, які йому належать і обслуговують його квартиру у підвальному приміщенні, що розташована під квартирою АДРЕСА_5 співвласників ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 і навколо даного будинку; стягнути моральну компенсацію за завдану моральну шкоду через незаконні довготривалі дії ОСОБА_4 .
Рішенням суду відмовлено в задоволенні позовів.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_4 Вважає рішення незаконним та необґрунтованим, таким що порушує законні права та інтереси, винесеним з порушенням норм матеріального права.Просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні його позовних вимог та ухвалити нове рішення про задоволення його позову. Вказує, що відповідач ОСОБА_5 перекрила доступ води до його квартири, оскільки труби водопостачання та водовідведення проведені були через їх підвал, в який позивач зайти не може. Стверджує, що каналізація була перекрита близько півроку тому. Згідно нового проекту водопостачання і водовідведення прокладено нову систему водопостачання. Тому вважає такі витрати на проведення нової системи водопостачання підлягають стягненню з відповідача в його користь.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до п. 11.1.4 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №30 від 5 липня 1995 року роботи з технічного обслуговування, ремонту і реконструкції систем внутрішнього водопроводу та каналізації покладаються на спеціальні служби за договорами з власниками будівель. Власники приватних будинків повинні виконувати ці роботи за власний рахунок.
Згідно із п. 1.3. Правил користування системами централізованого коммунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України №190 від 27 червня 2008 року виробник обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади і пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування із споживачем.
Встановлено, що ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_1 . Даний будинок є у приватній власності його мешканців, на балансі КП ЖЕО не перебуває.
ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 є співвласниками квартири і підвального приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , що стверджується свідоцтвом про право власності на квартиру. Квартира складається з двох житлових кімнат. Згідно технічного паспорту від 11 листопада 1996 року під коридором і кімнатою розташоване приватизоване підвальне приміщення.
З акту обстеження водопровідної та каналізаційної мережі від 7 березня 2016 року вбачається, що ОСОБА_5 ненавмисно перекрив вхідний водяний кран до квартири АДРЕСА_6 .
З акту КП «Дрогобичводоканал» на прийомку водомірного вузла після метрологічної повірки від 10 березня 2016 року вбачається, що у зазначеній квартирі встановлено два лічильники питної води.
Відповідно до акту КП «Будинкова управа № 3» при обстеженні комісією систем водовідведення та водопостачання в будинку АДРЕСА_7 , загальнобудинкова каналізаційна система водовідведення потребує реконструкції та капітального ремонту.
Згідно ордера № 37 від 11 листопада 2016 року вбачається, що Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради дозволив проведення розкопки за зазначеною адресою.
З технічного висновку про стан внутрішніх мереж водопроводу та каналізації житлового будинку АДРЕСА_7 вбачається, що загальні входи водопроводу до квартир НОМЕР_1,2, які прокладено у конструкції підлоги квартири НОМЕР_1 пошкоджені, необхідно виконати їх заміну із поліетиленових труб. Каналізаційні стоки квартири НОМЕР_4 через прорив труби, яка прокладена у землі підвалу, спричиняють антисанітарний стан у підвалі квартири НОМЕР_1 з проникненням запаху через надпідвальне перекриття у квартирі НОМЕР_1 . Необхідно виконати ремонт каналізаційного випуску з квартири АДРЕСА_4 із заміною пошкодженої ділянки каналізації в землі і у підвалі квартири НОМЕР_1 .
Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76 визначено, що у разі залиття квартир складається відповідний акт за формою, встановленою Додатком 4 до цих Правил.
В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік):прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності: прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Акт обов'язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність (у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи (прізвище, ім'я, по батькові) підписувати складений акт відмовилися і з яких причин).
У листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29 грудня 2009 року № 12/20-11-1975 «Щодо ремонту квартири після залиття» зазначено, що при складенні акту про залиття присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою. Якщо винуватець події відмовляється підписувати акт, необхідно запросити свідків з числа сусідів. Вони також можуть засвідчити факт затоплення та скласти опис пошкоджень та зіпсованого майна.
Факт залиття квартири, характер залиття та його причини; завдана майнова шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість) та його наслідків має бути зафіксований актом комісійного обстеження квартири, складеним за обов'язкової участі винної особи.
Такого акту складено не було.
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтвердили наявність та розмір завданих йому матеріальних збитків, про наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та завданою позивачу матеріальною шкодою.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження громадського життя, настанні негативних наслідків.
Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.
Позивач не надав суду доказів, які підтверджують факт заподіяння моральних страждань або втрат немайнового характеру.
Відповідно до висновоку експерта №20 будівельно-технічного дослідження по заяві ОСОБА_4 в наданих матеріалах на дослідження, де був влаштований спільний ввід водопроводу в будинок для забезпечення водопостачання та каналізаційний випуск квартири АДРЕСА_1 прослідковується в копії пункту 2.4 Інженерні мережі та їх стан «Технічного висновку про стан внутрішніх мереж водопроводу та каналізації житлового будинку АДРЕСА_7 розробленого Львівським філіалом. Дрогобицьким відділом «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ», в.о. начальника відділу та головний інженер Котляр Х.Й. : ввід водопроводу в будинок для забезпечення водопостачання 3-х квартир 1-го та 2-го поверхів знаходиться в приватизованому підвальному приміщенні квартири НОМЕР_1 .Далі водопровідні вводи до квартир НОМЕР_1 та НОМЕР_4 і окремо до унітазу квартири АДРЕСА_4 конструкції підлоги коридору квартири НОМЕР_1 . У минулому каналізаційний випуск квартири АДРЕСА_4 та частково квартир АДРЕСА_9 був прокладений у землі під коридорами квартир НОМЕР_1 , НОМЕР_4 і виводився у підлозі квартири НОМЕР_1 на вулицю.
Норми та правила мешканців квартири АДРЕСА_1 згідно «Правил утримання жилих будинків та прибудинковнх територій», затвердженого Наказом Держжитлокомунгоспу України від 17 травня 2005 року №76 в зв'язку з недопущенням до загальнобудинкових мереж водопостачання та водовідведення для проведення ремонтних робіт порушені, а саме пункти правил : 3.3.1. у підвалах і технічних підвалах повинен забезпечуватися: доступ до всіх елементів підвалу і технічного підвалу і чистота; 5.3. Водопровід і каналізація. 5.3.1. Водопровідно-каналізаційна система жилого будинку повинна забезпечувати можливість безперебійного подання води до всіх санітарних приладів квартир, інших водорозбірних пристроїв, відводити використану воду в міську каналізаційну систему.
Роботи по влаштуванню водопостачання та водовідведення до квартири АДРЕСА_1 виконані. Труби водопостачання та водовідведення до цієї квартири через приміщення загального користування мешканців житлового будинку АДРЕСА_7 не прокладено. Будівельні роботи по влаштуванню водопостачання та водовідведення відносяться до робіт з переобладнання та реконструкції.
Встановлено, що спір виник з приводу здійснення права користування власністю та отримання житлово-комунальних послуг.
Пунктом 4.3. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України забороняється будь-яке самовільне приєднання об'єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньо будинкових мереж або до мереж споживачів). Тимчасові водопровідні лінії з приєднанням до мереж виробника прокладаються згідно з технічними умовами. Доцільність встановлення засобів обліку на тимчасовій водопровідній лінії визначається в кожному окремому випадку виробником. Тимчасові водопровідні лінії споруджуються і утримуються за рахунок споживачів і на баланс виробника не беруться. У разі необхідності приєднання тимчасового водопроводу до вуличного водопроводу виконується за узгодженим проектом водопостачання об'єкта за постійною схемою (п. 9.1. Правил).
Споживачі зобов'язані мати схеми або виконавчі креслення своїх мереж водопостачання та водовідведення, розміщених як у землі, так і всередині будинків із зазначенням діаметра труб, місць розміщення арматури, санітарних приладів, вузлів обліку та інших приладів (пристроїв) - п. 14.2. Правил.
Відповідно до ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Статтею 391 цього Кодексу визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до п. 33. постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року №5 «Про судову практику в справах про захист прав власності та інших речових прав», застосовуючи положення ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння.
Згідно із ст. ст. 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 цього Кодексу усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав. Аналогічна норма закріплена в Законі України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Згідно із ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов'язані: забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; використовувати спільне майно багатоквартирного будинку за призначенням.
Позивачем не надано доказів того, що відповідачі чинять перешкоди в користуванні системою водопостачання та водовідведення.
Система водопостачання та водовідведення всередині будинку є спільним майном співвласників, то вони спільно повинні нести витрати на її утримання і підтримання в належному технічному стані, забезпечувати її технічне обслуговування та поточний і капітальний ремонти.
Встановлено, що ОСОБА_4 провів нову систему водопостачання та водовідведення до своєї квартири за власні кошти, тому він є власником такої системи і кошти на облаштування її не підлягають стягненню з ОСОБА_5
Система водопостачання та водовідведення всередині житлового будинку належить на праві спільної сумісної власності всім співвласникм будинку , як повинні забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; використовувати спільне майно багатоквартирного будинку за призначенням.
Встановлено, що ОСОБА_4 влаштовано нову систему водопостачання та водовідведення, така через приміщення загального користування не прокладена, а отже і відповідно відсутнє витікання каналізаційних витоків з каналізаційної і водяної труб.
Позивачі за зустрічним позовом не надали доказів, які підтверджують факт заподіяння моральних страждань або втрат немайнового характеру, а також фактів спричинення моральних переживань у зв'язку з ушкодженням здоров'я, порушення нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження громадського життя, настання негативних наслідків, наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та завданою майновою шкодою.
З висновками суду першої інстанції належить погодитися, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Підстави для скасування рішення суду відсутні.
Керуючись: ст. 367, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 4 вересня 2018 року залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 8 жовтня 2019 року.
Головуючий
Судді