Справа № 461/1597/18 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/731/19 Доповідач: ОСОБА_2
30 вересня 2019 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду у складі:
Головуючої - судді - ОСОБА_2 ,
Суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5
розглянувши по кримінальному провадженні №12015140040003611 від 22.10.2015 року у відкритому судовому засіданні у м. Львові, в залі судових засідань Львівського апеляційного суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 захисника підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 18 вересня 2019 року,-
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_8
захисника ОСОБА_6
встановила:
ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 18 вересня 2019 року задоволено клопотання слідчого слідчого управління ГУ Національної поліції України у Львівській області ОСОБА_9 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 .
Обрано щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бельци Республіки Молдова, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Роз'яснено, що у такому разі, після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Контроль за виконанням даної ухвали покладено на прокурора прокуратури Львівської області ОСОБА_8 .
Мотивуючи своє рішення слідчий суддя, зокрема вказав, що пред'явлена ОСОБА_7 підозра обґрунтовується протоколами допиту потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; протоколами допиту свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; висновком судової почеркознавчої експертизи №6/241 від 18.04.2018 року; договором купівлі-продажу майнових прав від 27.08.2015 року, розпискою ОСОБА_7 від 27.08.2015 року, розпискою ОСОБА_7 від 06.10.2015 року. На даній стадії слідчим та прокурором в достатній мірі наведено факти та доводи обґрунтованості підозри ОСОБА_7 у скоєнні правопорушення, яке йому інкримінується. Аналіз представлених доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення. При цьому, матеріали клопотання містять копію фіскального чеку «Укрпошти» про скерування повідомлення про підозру, де відображений отримувач «Бордіян», а дата видачі даного чеку зазначена 27.04.2018 року, тобто збігається з днем складення підозри. Наведені факти, в сукупності з оглянутим в ході розгляду клопотання рапортом оперативного працівника щодо відмови дружини підозрюваного отримувати повістку, у зв'язку із забороною ОСОБА_7 , наводять до висновку, що орган досудового розслідування вжив належні заходи для вручення повідомлення про підозру у спосіб визначений КПК України ОСОБА_7 . Крім того, наведене не спростовується наданим захисником витягом з сайту «Украпошти», адже не реєстрація даного повідомлення в системі не доводить факту не скерування поштового відправлення, зважаючи на наявність фіскального чеку.
Крім того, слідчий суддя вказав, що не погоджується з доводами захисника щодо відсутності інформації стосовно розшуку підозрюваного на сайті Інтерполу, адже неточність в прізвищі підозрюваного в супровідному листі Сектору міжнародного співробітництва не спростовує відомостей наведених у додатку до нього, де відображені прізвище та ім'я, дата народження, імена батьків, місце народження, паспортні дані ОСОБА_7 , які повністю збігаються з анкетними даними наведеними у клопотанні. Таким чином, наведене спростовує факт відсутності оголошення в міжнародний розшук підозрюваного.
Беручи до уваги вагомість наявних доказів, того, що ОСОБА_7 аргументовано підозрюється у вчиненні інкримінованого злочину, зважаючи на особу підозрюваного, який на даний час оголошений в міжнародний розшук та переховується від органів досудового розслідування, місцезнаходження його не відоме, що може спонукати підозрюваного перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, знищити сховати або спотворити речі та документи які мають значення для кримінального провадження, незаконними засобами впливати на свідків та потерпілих, вчиняти інші кримінальні правопорушення, слідчий суддя прийшов до переконання, що обставини визначені ст. 177 КПК України у світлі наявних даних про особу підозрюваного та характеру вчинення злочину, в якому він підозрюється, є обґрунтованими, оскільки підтверджуються наявними матеріалами, як і інші обставини визначені ч. 1 ст. 194 КПК України.
З урахуванням наведеного, оцінивши наявні у клопотанні докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність обрання підозрюваному виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищенаведеним у справі ризикам, а тому клопотання підлягає до задоволення.
На дану ухвалу слідчого судді адвокат ОСОБА_6 захисник підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого СУ ГУ НП України у Львівській області ОСОБА_9 про обрання запобіжного заходу.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що в матеріалах клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 відсутня постанова сторони обвинувачення про оголошення міжнародного розшуку щодо ОСОБА_7 , як і відсутні відомості, які б підтверджували про розшук ОСОБА_7 через Інтерпол, а саме відсутні відомості про прийняття рішення Генеральним секретаріатом Інтерполу чи НЦБ Інтерполу про оголошення ОСОБА_7 у міжнародний розшук.
На думку апелянта, наданні до суду матеріали клопотання не містять належних та допустимих доказів оголошення ОСОБА_7 у міжнародний розшук, а тому висновки слідчого судді про перебування ОСОБА_7 у міжнародному розшуку і, як наслідок, можливості розгляду клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без його участі є необгрунтованими.
Звертає увагу, що надана слідчим копія чеку ПАТ “Укрпошта” від 27.04.2018 року не містить адресу направлення поштового відправлення та вміст такого поштового відправлення, а також відсутні будь-які дані стосовно вручення чи невручення вказаного відправлення будь-якій особі. Тобто, слідчим чи прокурором не підтверджено виконання вимог ст.ст.135-136 КПК України стосовно надсилання і вручення ОСОБА_7 повідомлення про підозру по к.п.12015140040003611 від 22.10.2015 року і набуття ОСОБА_7 статусу підозрюваного 27.04.2018 року.
Заслухавши доповідь судді, виступ захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу, прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги захисника і просив ухвалу слідчого судді залишити без зміни, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали кримінального та судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Згідно матеріалів кримінального провадження, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015140040003611 від 22.10.2015 року, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України.
Слідчий слідчого управління ГУ Національної поліції України у Львівській області ОСОБА_9 , за погодженням прокурора прокуратури Львівської області, звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , покликаючись на те, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, перебуваючи на волі матиме можливість перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, на даний час оголошений в міжнародний розшук та переховується від органів досудового розслідування, місцезнаходження його не відоме, може знищити сховати або спотворити речі та документи які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілих, вчиняти інші кримінальні правопорушення, що унеможливлює застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу та свідчить про необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Органом досудового розслідування за викладених у повідомленні про підозру обставин дії підозрюваного кваліфікуються за ч.3 ст.190 КК України.
За викликами слідчого ОСОБА_7 неодноразово не являвся, і не повідомив про причини свого неприбуття. Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 25.04.2018 року задоволено клопотання слідчого про здійснення приводу ОСОБА_7 для проведення слідчих дій.
Згідно довідки ЗРУ ДПС України, ОСОБА_7 25.04.2018 року перетнув державний кордон України через пункт пропуску «Мамалиґа» та виїхав до Республіки Молдова.
27.04.2018 року ОСОБА_7 було винесено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.
Постановою слідчого від 04.05.2018 року оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки місце знаходження останнього невідоме. Здійснення розшуку доручено оперативному підрозділу Личаківського ВП ГУНП у Львівській області, проте не конкретизовано, який саме розшук оголошено.
01.10.2018 року до обліків Генерального секретаріату Інтерполу було внесено клопотання про публікацію синього повідомлення щодо розшуку каналами ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неповнота судового розгляду.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Положеннями ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97 ВР (далі - Конвенція) визначено, що нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції, законними є арешт або затримання особи, здійснені з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Зі змісту клопотання про обрання запобіжного заходу, слідчий посилається на наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4 ст. 190 КК України, та зазначає, що ОСОБА_7 заочно повідомлено про підозру. Копію даного повідомлення про підозру поштовим зв'язком скеровано за місцем проживання ОСОБА_7 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Письмове повідомлення про підозру, згідно вимог ч. 1 ст. 278 КПК України, вручається особі в день його складання слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно ст. 279 КПК України, у випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або заміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язані виконати дії передбачені статтею 278 цього Кодексу.
Порядок вручення повідомлення передбачено статтею 135 КПК України, згідно якої особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Частиною 1 статті 136 КПК України передбачено, що належним підтвердженням отримання особою повідомлення є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
Вказані вимоги кримінального процесуального закону органом досудового розслідування не дотримано.
Згідно вказаних у повідомленні про підозру від 27 квітня 2018 року анкетних даних підозрюваного ОСОБА_7 , останній зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Як доказ відправлення поштою повідомлення про підозру від 27.04.2018 року ОСОБА_7 , слідчим долучено до клопотання: копію фіскального чеку від 27.04.2018 року на якому зокрема вказано, у графі кому - прізвище ОСОБА_16 , у графі куди - зазначено 79000.
Проте, надана слідчим копія фіскального чеку не містить повних даних про адресата (прізвище, ім'я, по-батькові), повну адресу направлення поштового відправлення, дату та вміст таких поштових відправлень. З наданої слідчим копій фіскального чеку неможливо встановити, яких саме поштових відправлень вони стосуються та ідентифікувати особу, на адресу якої вони направлялись.
Згідно частин 1, 5 ст. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов'язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.
До клопотання не долучено, та прокурором під час розгляду справи не надано суду оригінали довідок про повернення поштових відправлень, якими слідчий обгрунтовує свої доводи про повідомлення у встановленому законом порядку ОСОБА_7 про підозру.
Конвертів із зазначенням прізвища ім'я по-батькові адресата та адреси відправлення, заповнених рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, витягів із журналу реєстрації вихідної кореспонденції, копій описів поштових вкладень або фіскальних чеків про направлення на ім'я ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 повідомлення про підозру, матеріали справи не містять та прокурором у судовому засіданні не надано.
Таким чином, долучена до клопотання слідчого копія фіскального чеку не може бути належним доказом направлення повідомлення про підозру від 27.04.2018 року ОСОБА_7 засобами поштового зв'язку за встановленими органом досудового розслідуванням адресою місця реєстрації та проживання останнього.
Інших доказів вручення повідомлення у встановленому законом порядку ОСОБА_7 про підозру матеріали справи не містять, та прокурором під час апеляційного розгляду не надано. При цьому, колегія суддів позбавлена можливості витребувати та дослідити такі дані з власної ініціативи під час апеляційного розгляду на підставі ч. 3 ст. 404 КПК України.
Крім того, як вбачається зі змісту клопотання слідчого, згідно довідки ЗРУ ДПС України, ОСОБА_7 25.04.2018 року перетнув державний кордон України через пункт пропуску «Мамалига» та потрапив в Республіку Молдова та ймовірно знаходиться там
Враховуючи наведене, органу досудового розслідування відомо, що ОСОБА_7 покинув межі України до моменту складення щодо нього повідомлення про підозру.
Проте матеріали справи не містять даних про направлення повідомлення про підозру ОСОБА_7 шляхом використання міжнародної правової допомоги у порядку ст.ст. 551, 564 КПК України.
На переконання колегії суддів, стороною обвинувачення не надано належних доказів про вручення в порядку, передбаченому ст.ст. 135, 136, f/link1/an_2126/ed_2018_12_19/pravo1/ НОМЕР_1 .html?pravo=1#2126" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012">278 КПК України, письмового повідомлення про підозру ОСОБА_7 , що ставить під сумнів наявність у останнього належного процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.
Крім того, колегія суддів вважає, що слідчим у клопотанні не доведено перебування ОСОБА_7 у міжнародному розшуку, та, відповідно, наявність підстав для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу за його відсутності.
Так, згідно ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
За правилами ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук.
Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно п. 3 "Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань", затвердженого наказом Генеральної прокуратури України №139 від 06.04.2016, унесення відомостей до Реєстру здійснюється з дотриманням строків, визначених КПК України та цим Положенням, а саме про оголошення розшуку здійснюється протягом 24 годин з моменту винесення прокурором або слідчим відповідної постанови.
Колегією суддів встановлено, що матеріали судового провадження не містять даних про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні відомостей про оголошення ОСОБА_17 у міжнародний розшук.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України №3/1/2/5/2/2 від 09.01.1997 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 54/1858 від 26.02.1997 року затверджено Інструкцію про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідування злочинів (надалі - Інструкція).
Ця Інструкція, як зазначено в її п. 1.1, визначає порядок використання правоохоронними органами України можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні (надалі - НЦБ) для співробітництва з Генеральним секретаріатом Інтерполу та правоохоронними органами зарубіжних держав під час здійснення діяльності, пов'язаної із попередженням, розкриттям та розслідуванням злочинів, які мають транснаціональний характер або виходять за межі України.
Згідно підпунктів 1.3.1, 1.3.2, 1.3.3 п. 1.3 Інструкції, підрозділом, на який безпосередньо покладається організація виконання функцій Міністерства внутрішніх справ України як Національного центрального бюро Інтерполу, є робочий апарат Укрбюро Інтерполу. НЦБ забезпечує співробітництво правоохоронних органів України та зарубіжних країн як у цілому, так і в окремих напрямках боротьби із злочинністю і надає можливості для: підготовки та надсилання ініціативних запитів за кордон; підготовки та надсилання відповідей на запити зарубіжних правоохоронних органів; обміну оперативно-розшуковою, оперативно-довідковою та криміналістичною інформацією про підготовку і вчинення злочинів та причетних до них осіб, а також архівною та, в окремих випадках, процесуальною інформацією.
Запити до НЦБ надсилаються, як правило, через підрозділи Укрбюро Інтерполу в головних управліннях МВС України в Криму, м. Києві та Київській області, управліннях МВС України в областях та м. Севастополі (п. 1.8 Інструкції).
Згідно підпункту 4.3.1 п. 4.3 Інструкції, міжнародному розшукові з ініціативи правоохоронних органів України підлягають особи, які виїхали за межі України і ухиляються від кримінальної відповідальності та відбуття покарання за злочини, за які згідно з чинним законодавством або судовим вироком, що набув законної сили, передбачене (призначене) покарання у вигляді позбавлення волі на строк не менше шести місяців.
Відповідно до п.п. 4.4, 4.6, 4.7 Інструкції, підставою для міжнародного розшуку громадян України є запит правоохоронного органу, надісланий до Національного центрального бюро Інтерполу в Україні (надалі - НЦБ).
У запиті повинна бути викладена повна та об'єктивна інформація про події, факти на розшукуваних осіб, а саме : номер кримінальної справи, ким та коли вона порушена, прізвище слідчого, який провадить розслідування, його контактний телефон; номер, дата заведення оперативно-розшукової справи категорії "Розшук", прізвище та контактний телефон працівника, який здійснює провадження у справі; обставини вчиненого злочину (злочинів) - місце, час, спосіб, юридична кваліфікація діянь, інші причетні до злочинів особи, тощо.
У п. 4.5. Інструкції наведено перелік додаткових відомостей, які повинні бути зазначені у запиті щодо розшуку підозрюваної, обвинуваченої або засудженої особи, яка переховується за кордоном.
НЦБ вивчає одержані матеріали, при потребі запитує в ініціатора додаткові відомості і, за прийнятими Інтерполом правилами, надсилає запит до Генерального секретаріату Інтерполу або в Національне центральне бюро Інтерполу відповідної країни. Про здійснений запит НЦБ письмово інформує ініціатора, який після цього зобов'язаний негайно повідомляти нові відомі факти щодо розшукуваних для коригування розшукових заходів за кордоном.
Відповідно до підпункту 1.6.2 пункту 1.6 Інструкції, запити та інші документи виконуються лише у друкованому вигляді, підписуються керівниками органу , для органів прокуратури - від прокурора району (прирівняних до нього прокурорів), їх заступників і вище.
Крім того, як вбачається зі змісту клопотання слідчого та копії листа ГУ НП у Львівській області Сектору міжнародного поліцейського співробітництва, 01.10.2018 р. було унесено клопотання про публікацію синього повідомлення щодо розшуку каналами ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З урахуванням наведеного, вказане вище клопотання про публікацію синього повідомлення щодо розшуку каналами ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у даному конкретному випадку не є достатніми доказами оголошення особи в міжнародний розшук, оскільки матеріали клопотання не містять, та прокурором, на якого покладено обов'язок доведення факту перебування підозрюваної у міжнародному розшуку, під час апеляційного розгляду не надано доказів на підтвердження дотримання органом досудового розслідування встановленої законом процедури оголошення ОСОБА_7 у міжнародний розшук. На підтвердження оголошення ОСОБА_7 у міжнародний розшук долучено факсимільні повідомлення на іноземній мові.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що у вказаному клопотанні значиться прізвище ОСОБА_16 , а не ОСОБА_16 .
Наведені обставини свідчать про відсутність підстав для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України за відсутності ОСОБА_7 .
На переконання колегії суддів, слідчим у клопотанні та прокурором під час апеляційного розгляду не доведено існування обставин, на які він посилається у клопотанні, зокрема набуття ОСОБА_7 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні та оголошення його у міжнародний розшук з дотриманням встановленої законом процедури, а тому підстави для обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 у виді тримання під вартою у порядку ч.6 чт. 193 КПК України відсутні.
Згідно ч. 2 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосування запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання слідчого про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 405, 407, 409, 422 КПК України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 захисника підозрюваного ОСОБА_7 задоволити.
Ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 18 вересня 2019 року про обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого слідчого управління ГУ НП України у Львівській області ОСОБА_9 про обрання запобіжного заходу тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4