Дата документу 03.10.2019 Справа № 331/2606/19
Єдиний унікальний № 331/2606/19 Слідчий суддя в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/807/607/19 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст.183 КПК України
03 жовтня 2019 року місто Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваної ОСОБА_7 ,
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні, матеріали за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 червня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась в м. Запоріжжі, українки, громадянки України, яка має середню освіту, вдови, пенсіонерки, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої 19.04.2019 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.15 ч.1 ст.185, ч. 2 ст.15 ч. 2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України,
застосовано до ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту шляхом забори цілодобово залишати місце за адресою: АДРЕСА_2 , а також покладено обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, строком до 13.08.2019,
встановила:
Згідно зі змістом судового рішення, слідчий Олександрівського ВП ДВП ЕУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 подала клопотання, погоджене з прокурором Запорізької місцевої прокуратури №1 ОСОБА_8 , в якому просила застосувати щодо ОСОБА_7 підозрюваної у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтоване тим, що 30.05.2019, приблизно о 15 годині 16 хвилин, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, знаходячись у торговому залі супермаркету «Варус-45», який розташований за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, 83/85, переконавшись в тому, що за її злочинними діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу з торгової полиці зазначеного супермаркету намагалась таємно викрасти майно, що належить ТОВ «Омега», сховавши до себе під кофту, а саме:
- 1 пляшку текіли «Хосе Керво Сілвер», об'ємом 0,7 л (артикул 7501035042308), вартістю 356 гривень 00 копійок за пляшку без урахування ПДВ, чим намагалась спричинити ТОВ «Омега» матеріальну шкоду на вказану суму, але не довела злочин до кінця з причин, які не залежали від її волі, оскільки була зупинена працівниками охорони супермаркету з викраденим товаром після проходження касової зони та в подальшому передана працівникам поліції.
Враховуючи дані про особу підозрюваної та обсяг пред'явленої підозри, посилаючись на наявність ризиків, передбачених пч.1 ст.177 КПК України, слідчий просила застосувати до підозрюваної ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із утриманням в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор.
В обґрунтування прийнятої ухвали слідчий суддя зазначила, що прокурором не доведено неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаним у клопотанні ризикам. При цьому зазначила що ризик переховування є припущення сторони обвинувачення, тому дійшла висновку, що до ОСОБА_7 доцільно застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні, посилається на незаконність необґрунтованість ухвали слідчого судді. В обґрунтування скарги зазначає, що існування заявлених у клопотанні ризиків було доведено, як і неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу для їх запобіганню.
Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 строком на 60 діб.
Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення; прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу; підозрювану, яка заперечувала проти апеляційної скарги прокурора; перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ч.1 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до вимог ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризиками, зазначеним у клопотанні.
На думку колегії суддів, оскаржувана ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам закону.
В оскаржуваній ухвалі слідчим суддею при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України враховано наявність обґрунтованої підозри, перевірені обставини щодо існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також оцінено сукупність обставин, які враховуються при обранні обмежувальних свободу заходів.
Так, слідчий суддя погодилась з обґрунтованістю підозри, однак не погодилась із заявленими у клопотанні ризиками, передбаченими ч.1 ст.177 КПК України та дійшла висновку, що прокурор і слідчий не довели недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо відмови в задоволенні клопотання слідчого. Висновки слідчого судді ґрунтуються на доказах, наданих органом досудового розслідування.
Відповідно до положень ч.3 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, буде доведено, що перебуваючи на волі ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженні або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази, обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Приймаючи рішення по суті заявленого клопотання, слідчий суддя врахував обґрунтованість висунутої ОСОБА_7 підозри, тяжкість вчиненого злочину, дані про особу підозрюваної, обставини вчинення кримінального правопорушення.
Зважаючи на обставини, встановлені у судовому засіданні, беручи до уваги мету і підстави застосування запобіжних заходів, слідчий суддя дійшла обґрунтованого висновку про недоцільність застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою, внаслідок чого обрала запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Колегія суддів вважає, що ні слідчим, ні прокурором не було доведено обставин, які б свідчили про необхідність застосування до ОСОБА_7 найсуворішого запобіжного заходу. Викладені в апеляційній скарзі доводи носять суто декларативний характер, в більшій мірі є аналогічними тим, що були вказані в клопотанні слідчого. Ці доводи не спростовують правильність висновків слідчого судді, тому колегія суддів доходить висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги прокурора.
Крім цього, колегією суддів встановлено, що на теперішній час досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні завершено і обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 направлено для розгляду до суду.
Враховуючи викладене, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
ухвалила:
апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 червня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 і застосовано запобіжних захід у вигляді домашнього арешту, строком до 13.08.2019 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4