Справа № 686/7953/19
Провадження № 22-ц/4820/1430/19
Категорія: 50
30 вересня 2019 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд в складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Корніюк А.П. (суддя - доповідач), П'єнти І.В., Талалай О.І.
секретар судового засідання Садік Н.Д.
за участю позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 , відповідачки ОСОБА_3
розглянув в спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні цивільну справу №686/7953/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 21 травня 2019 року (повне судове рішення складено 22 травня 2019 року суддя Чевилюк З.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи та представника учасника справи, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд
Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_1 зазначав, що відповідно до рішення Красилівського районного суду від 14 травня 2010 року з нього стягуються аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно починаючи з 18.01.2010 року і до досягнення донькою повноліття, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця до досягнення дитиною повноліття. Позивач вказує, що окрім аліментів, які він сплачує відповідачці, ним надається додаткова грошова допомога на лікування, відпочинок та розвиток дитини. Крім того, малолітня дитина, як донька учасника бойових дій та інваліда 1а групи, користується пільгами, визначеними Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». ОСОБА_1 вказує, що під час виконання бойової операції в зоні АТО отримав численні вогнепальні поранення, що призвели до повної втрати зору, втрати частини лівої нижньої кінцівки в районі гомілки, багато уламкових переломів кісток обличчя та щелепи, в наслідок чого перебував на лікуванні у багатьох лікувальних закладах та переніс десяток складних операцій, як в Україні, так і за кордоном і отримав 1А групу інвалідності довічно. Оскільки погіршився стан здоров'я позивача і розмір аліментів, який визначений судовим рішенням ставить його в скрутне матеріальне становище, а тому ОСОБА_1 просив суд постановити рішення, яким змінити розмір аліментів, присуджених рішенням Красилівського районного суду від 14 травня 2010 року та стягувати з нього на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. щомісяця, починаючи з часу подачі позову.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 21 травня 2019 року позов задоволено частково. Змінено розмір аліментів стягнутих з ОСОБА_1 та вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/7 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати набуття рішенням законної сили та до повноліття дитини. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із цим рішенням суду, ОСОБА_3 оскаржила його в апеляційному порядку. Апелянтка вказує, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення врахував лише факт погіршення стану здоров'я позивача, тоді як повністю проігнорував стан здоров'я дитини. ОСОБА_3 зазначає, що донька має проблеми із зором і слухом; має двобічну плоскостопість, знаходиться на «Д» обліку в Красилівській ЦРЛ у дитячого травматолога, внаслідок чого виникають додаткові витрати на придбання ліків, вартість яких є високою. А тому, апелянтка просить суд скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки в розмірі 1/5 частини від усіх доходів позивача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати набрання законної сили рішенням суду першої інстанції та до досягнення дитиною повноліття.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказує, що судом першої інстанції при ухваленні рішення було враховано стан здоров'я як позивача так і дитини, її вік і матеріальне становище сторін. Суд дійшов вірного висновку, що факт набуття позивачем будинку та земельної ділянки, виділення коштів на його лікування державою не свідчить про покращення майнового стану позивача, оскільки вказані обставини не є беззаперечним доказом покращення майнового стану з врахування того стану здоров'я позивача та невідворотних змін, що сталися внаслідок отриманого ним поранення, що спричинили отримання 1а групи інвалідності. ОСОБА_1 також зазначає, що на його утримані перебуває дружина ОСОБА_10 , яка позбавлена можливості працювати , оскільки здійснює постійний догляд за позивачем. ОСОБА_1 вказує, що не применшує значення своєї доньки у його житті, він виконує батьківський обов'язок щодо її утримання та виховання. Зважаючи на викладене, позивач просить суд залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Апелянтка ОСОБА_3 підтримала апеляційну скаргу з підстав у ній наведених.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 проти апеляційної скарги заперечили, просять рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Колегія суддів, заслухавши апелянтку, позивача, його представника та суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається із доводів апеляційної скарги, апелянткою судове рішення оскаржується лише в частині задоволених позовних вимог, в решті судове рішення учасниками справи не оскаржується, а тому в апеляційному порядку не переглядається.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення відповідає вказаним вимогам.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В силу вимог ст. ст. 12,76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що рішенням Красилівського районного суду від 14.05.2010 року стягнуто аліменти з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходу щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно виписного епікризу №8985/186 Національного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ» МО України Клініка щелепно-лицевої хірургії та стоматології ОСОБА_1. перебував на стаціонарному лікуванні в даному закладі з 05.04.2016 року до 24.06.2016 року (а.с.12-13).
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю першої групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни - інвалідів війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Управлінням соцзахисту населення Києво-Святошинської РДА 26.07.2016 року (а.с.9).
Відповідно до довідки реєстраційного відділу Красилівської міської ради №2450 від 06.05.2019 року ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_9 зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 (а.с.27).
Згідно довідки Красилівської районної філії Хмельницького обласного центру зайнятості №220919210 від 03.05.2019 року ОСОБА_3 перебуває на обліку як безробітна в Красилівській районній філії Хмельницького ОЦЗ з 11.12.2018 року (а.с.29).
Як прослідковується із довідок Красилівської ЦРЛ № 70 від 06.05.2019 року, від 21.01.2019 року; консультативного висновку ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМНУ» №3998/16 від 31.01.2017 року та ТОВ «Новий Зір м. Хмельницький» №18225/18 від 16.10.2018 року ОСОБА_4 потребує періодичного обстеження, лікування та реабілітацію (а.с.34-54).
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем доведено, що його стан здоров'я після постановлення судового рішення про стягнення аліментів погіршився, він потребує періодичного лікування та в зв'язку із чим несе додаткові витрати, а тому, врахувавши необхідність утримання дитини, як батьком так і матір'ю, врахувавши інтереси дитини, суд прийшов до висновку про можливість зменшення розміру стягнутих рішенням суду аліментів до 1/7 частин всіх видів заробітку (доходу) позивача, але не менше 50% прожиткового мінімуму до досягнення дитиною повноліття.
Дійшовши такого висновку, суд обґрунтовано посилався на відповідні норми матеріального та процесуального права.
Так, за змістом ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, діючої в Україні з 27 лютого 1991 року, держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Отже, закон покладає на батьків обов'язок щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям у розмірі, необхідному для забезпечення належного та достатнього рівня життя дитини та її всебічного розвитку. Водночас, обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, причому, обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.
Разом з тим, відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно роз'яснень, що викладені в пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Положенням ч. 1 ст. 182 СК України передбачено, що суд при визначенні аліментів враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Висновки суду узгоджуються з матеріалами справи.
Оцінюючи доводи апеляційної в тій частині, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення не було враховано стан здоров'я дитини і потребу у її періодичному обстеженні, лікуванні та реабілітації, судова колегія вважає їх такими, що не заслуговують на увагу, адже витрати на придбання ліків та спеціального ортопедичного взуття в розумінні ст. 185 СК України є додатковими витратами на дитину і ОСОБА_3 не позбавлена можливості звернутись до суду з відповідним позовом про стягнення понесених додаткових витрат.
Також, посилання апелянтки на те, що розмір аліментів, який стягнутий рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 21.05.2019 року є недостатнім для нормального і гармонійного розвитку дитини в порушення вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України є недоведеним, адже відповідачем не надано належних, достовірних та достатніх доказів на підтвердження саме суми коштів, необхідної на утримання дитини в місяць.
А тому суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 89 ЦПК України було оцінено усі докази, що надавалися учасниками справи, а доводи апеляції зводяться до незгоди відповідачки з такою оцінкою доказів.
Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 - 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 21 травня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 07 жовтня 2019 року.
Судді (підпис) А.П. Корніюк
(підпис) І.В. П'єнта
(підпис) О.І.Талалай
Згідно з оригіналом
Суддя А.П. Корніюк