07 жовтня 2019 року
м.Суми
Справа №579/663/18
Номер провадження 22-ц/816/4680/19
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Кононенко О. Ю. , Левченко Т. А.
за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - відділ освіти Кролевецької районної державної адміністрації,
третя особа - Кролевецька районна рада,
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу відділу освіти Кролевецької районної державної адміністрації, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 05 липня 2019 року в складі судді Євдокімової О.П., постановлене у м. Шостка Сумської області,
У квітні 2018 року ОСОБА_1 пред'явила позов до відповідача про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, в подальшому уточнивши позовні вимоги просила стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Свої вимоги мотивувала тим, що перебувала у трудових відносинах з відділом освіти Кролевецької РДА з 06 квітня 2017 року, обіймала посаду директора Спаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.
У січні місяці 2018 року керівником районного відділу освіти призначили ОСОБА_2 , який відразу повідомив їй, що вони не зможуть разом працювати і вона має звільнитися з займаної посади, з того часу на неї чинився постійний тиск з боку останнього в результаті чого вона, не маючи бажання на звільнення чи переведення з займаної посади під тиском 05 березня 2018 року написала заяву про звільнення з посади в зв'язку з переведенням.
Наступного дня подала заяву про відкликання заяви про звільнення, але через 21 день по тому її повідомили, що вона звільнена з посади 05 березня 2018 року.
Позивачка вважає своє звільнення незаконним, таким, що відбулося без її згоди, а тому просить задовольнити її позовні вимоги.
Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 05 липня 2019 року позов задоволений частково.
Скасовано наказ №12-к відділу освіти Кролевецької РДА від 05 березня 2018 року в частині «Про звільнення ОСОБА_1 » з посади директора Спаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів 05 березня 2018 року в зв'язку з переходом до Гречкинського навчально-виховного комплексу «загальноосвітня школа І ступеня - дошкільний навчальний заклад» п.5 ст.36 КЗпП України.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Спаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Судові витрати у справі віднесені на рахунок держави.
У серпні 2019 року відділ освіти Кролевецької РДА подав апеляційну скаргу на рішення суду, просив його скасувати в частині задоволених позовних вимог з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції не врахував, що дострокове припинення трудових відносин з позивачкою не порушує її прав, оскільки відповідає умовам контракту, наявність волевиявлення позивачки на зміну місця роботи підтверджується змістом поданих нею заяв про звільнення та про прийняття на посаду вчителя початкових класів у Гречкнському НВК, підстави для поновлення на роботі позивача відсутні, оскільки при її звільненні порушення норм трудового законодавства відповідачем не допущено.
ОСОБА_1 з рішенням суду першої інстанції не погодилась в повній мірі, подала апеляційну скаргу, просила його скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що суд першої інстанції не врахував, що законодавець пов'язує виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу саме з поновленням працівник на посаді, а не з тим, чи був позбавлений працівник змоги працювати або працевлаштуватись.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просила залишити без задоволення апеляційну скаргу відділу освіти, рішення суду першої інстанції, в оскарженій останнім частині, вважає законним і обґрунтованим.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , її представника Сомок О.А., пояснення представників відділу освіти Кролевецької РДА Жолобка С.І. та Кондратенко С.Ю., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, вимог та підстав позову, заявленого в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відділу освіти Кролевецької РДА підлягає задоволенню, апеляційна скарга ОСОБА_1 - відхиляється з наступних підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої-третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Судом встановлено, що 06 квітня 2017 року відділом освіти Кролевецької РДА було укладено контракт з позивачкою, як з директором Спаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кролевецької районної ради Сумської області терміном на три роки з 06 квітня 2017 року по 06 квітня 2020 року (а.с. 12-15).
06 квітня 2017 року за наказом №24-к відділу освіти Кролевецької РДА позивач переведена на посаду директора Спаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів згідно укладеною контракту за підсумками атестації. Із зазначеної дати вона приступила до виконання обов'язків керівника навчального закладу згідно умов контракту (а.с. 10).
Згідно з наказом №12-к відділу освіти Кролевецької РДА від 05 березня 2018 року «Про звільнення» позивача звільнено з посади директора Спаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів 05 березня 2018 року по переведенню до Гречкинського навчально-виховного комплексу «загальноосвітня школа І ступеня - дошкільний навчальний заклад» п.5 ст.36 КЗпП України.
З зазначеним наказом позивач ознайомлена під підпис та отримала його 21 березня 2018 року (а.с. 18).
Разом з цим 06 березня 2018 року позивач поштою направила відповідачу заяву про відкликання заяви про прийняття її на посаду вчителя до Гречкинського навчально-виховного комплексу «загальноосвітня школа І ступеня - дошкільний навчальний заклад» (а.с. 19-20).
За змістом ч.ч. 1, 3 статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.
У статті 23 КЗпП України передбачено, що трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.
Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Згідно з ч. 3 ст. 54 Закону України «Про освіту» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) педагогічні та науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладення трудового договору, в тому числі за контрактом. Прийняття на роботу науково-педагогічних працівників здійснюється на основі конкурсного відбору.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку трудового договору (пункти 2, 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не поставила вимогу про їх припинення.
Згідно зі статтею 235 КЗпП України підставою для поновлення працівника на роботі є його звільнення без законних підстав. Тому поновлено на роботі може бути лише працівника, якого звільнено незаконно, з порушенням процедури звільнення чи за межами підстав, передбачених законом чи договором або за відсутності підстав для звільнення.
Матеріалами справи підтверджується, що 06 квітня 2017 року між відділом освіти Кролевецької РДА та ОСОБА_1 укладений контракт про призначення останньої на посаду директора Спаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кролевецької районної ради Сумської області (а.с. 12-15 том 1).
Згідно з п.п. 10, 11 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою КМУ від 19 березня 1994 року №170, у контракті передбачаються обсяги пропонованої роботи та вимоги до якості і строків її виконання, строк дії контракту, права, обов'язки та взаємна відповідальність сторін, умови оплати й організації праці, підстави припинення та розірвання контракту, соціально-побутові та інші умови, необхідні для виконання взятих на себе сторонами зобов'язань, з урахуванням специфіки роботи, професійних особливостей та фінансових можливостей підприємства, установи, організації чи роботодавця.
Зі змісту контракту вбачається, що сторони дійшли згоди, щодо припинення контракту, зокрема п.5.2 до закінчення терміну його дії з підстав передбачених чинним законодавством України та цим контрактом.
Підстави припинення трудового договору встановлено зокрема і статтею 36 КЗпП України.
03 березня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Кролевецького відділу поліції ГУНП в Сумській області із заявою про проведення перевірки за фактом чинення на неї психологічного тиску з боку начальника відділу освіти Кролевецької РДА ОСОБА_2 , зокрема погрози звільненням з невідомих для позивачки причин (а.с. 23 том 1).
05 березня 2018 року ОСОБА_1 подала заяву про звільнення із займаної посади з 05 березня 2018 року у зв'язку з переходом на роботу до іншого навчального закладу (а.с. 16 том 1).
Цього ж дня ОСОБА_1 звернулась із заявою про її прийняття на посаду вчителя початкових класів Гречкинського НВК на час хвороби основного працівника з 06 березня 2018 року (а.с. 17 том 1).
На підставі вказаних заяв наказом відділу освіти Кролевецької РДА Сумської області від 05 березня 2018 року №12-К ОСОБА_1 звільнена з посади директора Спаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів 05 березня 2018 року по переведенню; з 06 березня 2018 року прийнята на посаду вчителя початкових класів Гречкинського НВК «загальноосвітня школа І ступеня - дошкільний навчальний заклад» на час хвороби основного працівника ОСОБА_4 (а.с. 18 том 1).
Відповідно до п. 5 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду.
Частиною першою ст. 32 цього Кодексу визначено, що переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.
06 березня 2018 року ОСОБА_1 здала до поштового відділення заяву адресовану начальнику відділу освіти Кролевецької РДА ОСОБА_2 наступного змісту:
«Відзиваю заяву про прийняття на посаду вчителя початкових класів Гречкинського НВК від 05 березня 2018 року. Прошу заяву вважати недійсною.» (а.с. 19 том 1).
Тобто вже після звільнення 05 березня 2018 року та призначення на нову посаду у іншому навчальному закладі позивач змінила свою думку.
12 березня 2018 року ОСОБА_1 подала заяву голові Кролевецької РДА, у які повідомила, що заяву про звільнення 05 березня 2018 року вона написала під психологічним тиском. О 08 годині 30 хвилин 06 березня 2018 року мала телефонну розмову з начальником відділу освіти ОСОБА_2 та повідомила його про бажання залишитись на посаді директора школи і продовжити роботу після виходу з лікарняного, на якому вона перебуває з 06 березня 2018 року (а.с. 22 том 1).
16 березня 2018 року ОСОБА_1 подала заяву про вчинене кримінальне правопорушення, зокрема про перевірку обставин її не допуску до роботи на посаді директора Спаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кролевецької районної ради Сумської області (а.с. 24 том 1).
За наслідками перевірок за зверненнями ОСОБА_1 відділом поліції підстав для відкриття кримінального провадження встановлено не було (а.с. 73, 74, 142-156 том 1).
Перевірками департаменту освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації, Кролевецької районної державної адміністрації обставин тиску на ОСОБА_1 з боку начальника відділу освіти Кролевецької районної державної адміністрації ОСОБА_5 не встановлено (а.с. 70, 140-141 том 1).
З огляду на встановлені обставини, відсутність у матеріалах справи достатніх доказів на підтвердження доводів позивача про звільнення під тиском апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог апеляційної скарги відділу освіти.
Підписавши заяву про звільнення, позивач добровільно висловила своє волевиявлення на розірвання трудового договору за переводом та перехід на нове місце роботи. При цьому свій підпис ОСОБА_1 не оспорювала.
Відділ освіти діючи згідно з вимогами чинного трудового законодавства відповідно до поданих позивачкою заяв видав накази про звільнення у зв'язку з переведенням та про призначення на посаду викладача молодших класів у іншому навчальному закладі.
На момент звернення із заявою про відкликання позивачка вже була переведена на нове місце роботи.
Апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги відділу освіти щодо дотримання роботодавцем процедури звільнення ОСОБА_1 за переведенням.
З огляду на зазначене висновок суду першої інстанції не відповідає встановленим обставинам, зроблений з неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки поновлено на роботі може бути лише працівника, якого звільнено незаконно, з порушенням процедури звільнення чи за межами підстав, передбачених законом чи договором або за відсутності підстав для звільнення.
Посилання ОСОБА_1 на те, що подана нею 06 березня 2018 року заява про відкликання заяви про звільнення є підтвердженням відсутності її вільного волевиявлення на звільнення за переведенням та підтвердженням того, що написання заяви про звільнення відбулося під тиском з боку відповідача, є необґрунтованими, оскільки позивач не навела переконливих доказів і мотивів таких дій роботодавця, а також доказів, які б свідчили про неприязне чи упереджене ставлення до неї роботодавця.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 не заперечувала, що мала можливість і не писати заяву про звільнення з посади директора школи у зв'язку з переведенням, але таку заяву написала. 06 березня 2018 року вона, заручившись підтримкою батьків дітей, що відвідують школу, вирішила не виходити на нове місце роботи та відкликала написану нею заяву 05 березня 2018 року.
Зауваження керівника відділу освіти щодо якості виконання посадових обов'язків підзвітним керівником навчального закладу, зокрема незаконне звільнення працівника Спаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ОСОБА_6 , який за рішенням суду був поновлений на роботі зі стягненням за рахунок школи середнього заробітку, проведення тарифікації вчителів у 2017 - 2018 роках без залучення тарифікаційної комісії та профспілкового комітету школи, не є ознакою примушування ОСОБА_1 до написання заяви про звільнення за переведенням, а тому не може бути доказом тиску.
Як роз'яснив Верховний Суд України у пункті 12 постанови Пленуму №9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» подача працівником заяви з метою уникнути відповідальності за винні дії не може розцінюватись як примус до цього і не позбавляє власника або уповноважений ним орган права звільнити його за винні дії з підстав передбачених законом».
Враховуючи наведене апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги відділу освіти Кролевецької районної державної адміністрації, вважає, що позивачка не довела підстав заявленого позову, а тому її позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Щодо вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 про скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні її позову про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу апеляційний суд вважає, що остання задоволенню не підлягає, оскільки підстави для поновлення позивачки на посаді директора школи відсутні, а зазначена вимога позивача є похідною.
Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Установивши, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права і порушив норми процесуального права, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги відділу освіти, а тому скасовує рішення суду першої інстанції в частині поновлення позивачки на роботі і ухвалює нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 про поновлення на посаді директора школи. З огляду на ту обставину, що вимога ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідною від основної вимоги, підстави для її задоволення також відсутні.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України апеляційний суд ухваливши нове рішення по суті спору змінює розподіл судових витрат. Судові витрати понесені відділом освіти Кролевецької районної державної адміністрації у зв'язку із поданням апеляційної скарги у розмірі 1152 грн 60 коп. компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу відділу освіти Кролевецької районної державної адміністрації задовольнити.
Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 05 липня 2019 року у задоволеній частині скасувати і ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Компенсувати відділу освіти Кролевецької районної державної адміністрації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, у розмірі 1152 грн 60 коп.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 08 жовтня 2019 року.
Головуючий - В.І. Криворотенко
Судді: О.Ю. Кононенко
Т.А. Левченко