Номер провадження: 11-кп/813/1274/19
Номер справи місцевого суду: 500/3187/19
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
03.10.2019 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_7 на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09.07.2019 року, -
встановив:
оскаржуваною ухвалою районного суду від 09.07.2019 року, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за №12016160150003083 від 13.10.2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, повернутий прокурору Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області для усунення недоліків, у зв'язку з невідповідністю вимогам КПК України. Обґрунтовуючи прийняте рішення, суд першої інстанції послався на те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України, оскільки обвинувальний акт містить посилання на докази.
Не погоджуючись з ухвалою районного суду, прокурор Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, просить її скасувати, а обвинувальний акт направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Прокурор стверджує, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України, а доводи суду щодо його невідповідності вимогам закону є безпідставними.
Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги; провівши судові дебати; апеляційний суд приходить до висновку про таке.
Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У відповідності до положень ст. 2 КПК України, одним із завдань кримінального провадження - є застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури.
Згідно п.13 ч.1 ст.3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК України - обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.
Вимоги до змісту обвинувального акта та додатків до нього викладені в ст.291 КПК України. Відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, а також формулювання обвинувачення.
Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Апеляційним судом встановлено, що за результатами підготовчого судового засідання районний суд прийшов до правильного висновку, що обвинувальний акт не відповідає вимогам закону.
Положеннями ч.2 ст.291 КПК України визначено виключний перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт, зокрема він жодним чином, до стадії безпосереднього дослідження доказів під час судового розгляду, не повинен розкривати докази, а має бути складений у відповідності до переліку пунктів частини другої статті 291 КПК України.
Разом з цим, як убачається зі змісту обвинувального акту у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за №12016160150003083 від 13.10.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, в ньому містяться посилання на докази, а саме на висновки проведених під час досудового розслідування експертиз з розкриттям їх змісту, які є в розпорядженні органу досудового розслідування, що суперечить вимогам ч.4 ст.291 КПК України.
За таких підстав, апеляційний суд визнає обґрунтованим висновок районного суду про невідповідність обвинувального акту вимогам ст.291 КПК України, а тому не вбачає підстав, передбачених ст.409 КПК України, для задоволення апеляційної скарги прокурора та скасування ухвали районного суду.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу прокурора Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09.07.2019 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за №12016160150003083 від 13.10.2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 , повернутий прокурору для усунення недоліків - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4