Номер провадження: 33/813/949/19
Номер справи місцевого суду: 522/6746/19
Головуючий у першій інстанції Абухін Р.Д.
Доповідач Журавльов О. Г.
07.10.2019 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі судді Журавльова О.Г., за участі секретаря Воронової Є.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 12 червня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, -
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 009120 від 11.04.2019 року ОСОБА_1 не виконує батьківських обов'язків у відношенні своєї доньки ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яка систематично проявляє агресивну поведінку, а саме: штовхає та б'є свою однокласницю ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) під час учбового процесу в ЗОШ №121.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 12 червня 2019 року ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у розмірі 850 гривень, також стягнуто судовий збір у розмірі 384,20 гривень (а. с. 16-17).
Не погоджуючись з вказаною постановою суду, 09 липня 2019 року ОСОБА_1 подала до суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова Приморського районного суду м. Одеси від 12 червня 2019 року є незаконною, необґрунтованою винесеною без всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин події, тому просить її скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 009120 від 11.04.2019 року не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому не зазначено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення та не вказано від яких саме передбачених законодавством обов'язків, з посиланням на норму закону, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей ОСОБА_1 ухилилася (а. с. 18-20).
Одночасно з апеляційною скаргою подано заяву, в якій апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки її матір ОСОБА_4 хворіла тривалий час, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується відповідними доказами.
Дослідивши зміст та строки подачі поданої апеляційної скарги апеляційний суд дійшов висновку про наступне.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.
Порядок оскарження постанови судді у справі про адміністративні правопорушення регламентується ч. 2 ст. 294 КУпАП, відповідно до якої постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову було ухвалено судом першої інстанції 12 червня 2019 року. ОСОБА_1 була присутня в судовому засіданні, вину свою не визнала, надавала суду пояснення (а.с.16). В обґрунтування заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 посилається на те, що її матір хворіла та потребувала догляду, ІНФОРМАЦІЯ_3 матір померла, що підтверджено медичною документацією, наданою до заяви.
Виходячи з наведеного, клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню.
В судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та її представник не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
02 жовтня 2019 року від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 надійшла заява про відкладення розгляду справи, обґрунтована тим, що він зайнятий в іншому судовому процесі, а саме, в Одеському окружному адміністративному суді (№33-20817/19).
Проте, апеляційний суд вважає надану заяву необґрунтованою, оскільки до неї надані копія паспорту та ІПН ОСОБА_5 , договір про надання правової допомоги ОСОБА_1 , жодного доказу про участь ОСОБА_5 у іншому судовому процесі заява не містить, тому задоволенню не підлягає.
Одночасно апеляційний суду зазначає, що за приписами ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення передбачене статтею 184 КУпАП присутність особи яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Зазначені вимоги закону судом першої інстанції були дотримані належним чином.
Статтею 150 Сімейного кодексу України встановлено обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: 1. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. 2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. 3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. 4. Батьки зобов'язані поважати дитину. 5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. 6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. 7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до ч. 4 ст. 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Висновок суду першої інстанції про ухилення ОСОБА_1 від виконання його, передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітньої доньки та доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним, обґрунтованим та відповідає принципу поваги до людської гідності.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення встановлюється шляхом дослідження доказів.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП підтверджується, наявними у матеріалах справи доказами, а саме:
1) протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 009120 від 11.04.2019 року, який складено уповноваженою особою, підписаний ним та безпосередньо ОСОБА_1 (а. с. 1);
2) письмовими поясненнями ОСОБА_6 (а. с. 6);
3) письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а. с. 7).
Відповідно до ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
За таких обставин, протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 009120 від 11.04.2019 року, складений відносно ОСОБА_1 та інші докази наявні в матеріалах справи є допустимими доказами та суд правильно прийняв їх в обґрунтування свого рішення про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки апеляційний суд не вбачає підстав вважати, що протокол складений з такими порушеннями вимог законодавства, які б могли стати підставою для скасування постанови Приморського районного суду м. Одеси від 12 червня 2019 року.
Згідно ст. 256 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
Апеляційний суд звертає увагу, що ОСОБА_1 у вищезазначеному протоколі власноручно надала письмові пояснення по суті правопорушення, вказавши, що з протоколом не погоджується, проте доказів відсутності її вини у скоєному адміністративному правопорушенні до апеляційного суду не надано.
На підставі вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини справи, яким дана належна правова оцінка.
Достатніх доводів і належних доказів, які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, апеляційна скарга не містить, оскільки батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
Доводи апеляційної скарги про винесення постанови без всебічного з'ясування всіх обставин справи та необ'єктивного дослідження доказів не ґрунтуються на матеріалах справи, так як всі обставини справи судом були досліджені всебічно, повно і об'єктивно.
Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що дії дитини, матір'ю якої є ОСОБА_1 , яка визнала, що її дочка дійсно має конфлікт з ОСОБА_3 , іноді не може себе стримати від агресивної поведінки щодо однокласниці, мають ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Наведені обставини вказують на відсутність в апеляційного суду підстав для скасування постанови постанову Приморського районного суду м. Одеси від 12 червня 2019 року.
У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, Одеський апеляційний суд, -
постановив:
Поновити строк ОСОБА_1 на апеляційне оскарження постанови судді Приморського районного суду м. Одеси від 12 червня 2019 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 12 червня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.Г.Журавльов