Постанова від 27.09.2019 по справі 522/11409/19

Номер провадження: 33/813/1209/19

Номер справи місцевого суду: 522/11409/19

Головуючий у першій інстанції Чернявська Л. М.

Доповідач Кадегроб А. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2019 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду - Кадегроб А.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 29.07.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 29.07.2019 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 (двадцять) копійок.

Згідно постанови, з матеріалів адміністративної справи вбачається, що 03.06.2019 о 02 годині 20 хвилин в м. Одесі по пр-т. Олександрівський, 43, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Volkswagen Beetle номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: почервоніння очей, запах з порожнини рота, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому порядку в присутності двох свідків відмовилася.

На дану постанову ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржену постанову скасувати, провадження по справі закрити, в зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржена постанова, на думку апелянта, є незаконною та необґрунтованою, винесена з порушенням норм чинного законодавства, висновки якої не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим остання підлягає скасуванню. Вказує, що поліцейськими порушено вимоги КУпАП, «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Крім цього, зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того до апеляційної скарги у якості додатку ОСОБА_1 подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді районного суду, в якій просить поновити їй строк на апеляційне оскарження, мотивуючи його тим, що не могла оскаржити постанову суду без ознайомлення з її текстом, оскільки не була присутня при винесені оскарженої постанови, про її винесення не знала, копію не отримувала.

Дослідивши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності, доводи апеляційної скарги, разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, суддя апеляційного суду приходить до таких висновків.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вимогами ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з вимогами діючого законодавства про адміністративні правопорушення, звернуто увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. Суди мають неухильно виконувати вимоги ст. 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

З матеріалів справи встановлено, що 29.07.2019 року ОСОБА_1 звернулася до районного суду з заявою про надання їй можливості ознайомитися з матеріалами справи та надання можливості участі захисника у справі (а. с. 6, 7). Однак, суддею Приморського районного суду м. Одеси 29.07.2019 року винесено постанову, без участі самої ОСОБА_1 (а. с. 10).

В матеріалах справи відсутні будь-які підтверджуючі дані про направлення ОСОБА_1 та отримання нею копії постанови судді районного суду, що є порушенням ст. 285 КУпАП і сприяло тому, що апелянт не подала вчасно апеляційну скаргу.

Таким чином, суддя апеляційного суду приходить до висновку про те, що суддею районного суду безпідставно обмежено права ОСОБА_1 , передбачені ч. 1 ст. 268 КУпАП, зокрема, не дослідивши усіх обставин справи та не надавши їй можливості прийняти участь у судовому засіданні, накладено адміністративне стягнення, та, про поважність пропущення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови судді районного суду і необхідність його поновлення.

Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про незаконність та необґрунтованість постанови, суддя апеляційного суду визнає ці доводи безпідставними, з огляду на таке.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що суддя районного суду розглянула справу згідно з вимогами КУпАП, дослідивши матеріали справи, та дійшла обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 , у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення.

Винуватість ОСОБА_1 у скоєнні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується долученими до матеріалів справи матеріалами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №283837 від 03.06.2019 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відеозаписом з місця події (а. с. 2-4).

Згідно з п. 3 р. І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція), ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Пунктами 6, 7 розділу І Інструкції передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).

Відповідно до п. п. 1, 6 р. ІІ Інструкції передбачено, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.

Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Дослідженням протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №283837 від 03.06.2019 року встановлено, що він повністю відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №283837 від 03.06.2019 року у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, передбачені п. 3 р. І Інструкції, а саме: почервоніння очей, запах з порожнини рота, нестійка хода, та остання відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, відповідно до встановленого порядку, що також підтверджується поясненнями свідків, крім цього, сам протокол підписано ОСОБА_1 без будь-яких зауважень та доповнень (а. с. 2-3).

Враховуючи вищевикладене, суддя апеляційного суду приходить до висновку, що в справі наявні достатні докази для підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, які суддею районного суду досліджені повно та об'єктивно, та яким надано обґрунтовану оцінку, а дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП за ознаками - відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан сп'яніння.

ОСОБА_1 до судового засідання апеляційного суду не з'явилася, просила розгляд апеляційної скарги провести за її відсутності, будь-яких інших доводів, які б свідчили про наявність підстав для скасування оскарженої постанови, судді апеляційного суду надано не було.

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд доходить висновку про необґрунтованість апеляційної скарги в цілому, в зв'язку з чим вважає за необхідне залишити її без задоволення, а оскаржену постанову - без змін.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 33, 289, 293, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Приморського районного суду м. Одеси від 29.07.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,- задовольнити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 29.07.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Кадегроб

Попередній документ
84812126
Наступний документ
84812128
Інформація про рішення:
№ рішення: 84812127
№ справи: 522/11409/19
Дата рішення: 27.09.2019
Дата публікації: 10.10.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Одеський апеляційний суд
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції