Справа № 463/3418/19 Головуючий у 1 інстанції: Мармаш В.Я.
Провадження № 33/811/870/19 Доповідач: Галин В. П.
07 жовтня 2019 року м. Львів
Львівський апеляційний суд у складі:
Головуючого судді - Галина В. П.
з участю правопорушника - ОСОБА_1
захисника - адвоката Сотника О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 18 липня 2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 384,20 грн. судового збору у справі.
Згідно оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 , 21.04.2019 о 02 год. 15 хв. на вул. Личаківькій, 9 у м. Львові керував т/з марки «BMW », д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, нечітка вимова. Відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою технічного приладу «Драгер» та в спеціальному медичному закладі в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Таку постанову оскаржив ОСОБА_1 . Просить скасувати постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 18 липня 2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною, а висновок суду не є обґрунтований належними та допустимими доказами. Стверджує, що мало місце порушення його прав, передбачених ст. 268 КупАП. Вважає, що працівники поліції, всупереч вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених спільним наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, не склали акт огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння. Звертає увагу, що відмова водія пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння не є адміністративним правопорушенням, у той час як відмова від такого огляду у закладі охорони здоров'я є окремим складом адміністративного правопорушення. Зазначає, що поліцейські де дотрималися регламентованими законодавчими нормами порядку огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, зокрема не скерували його до медичного закладу. Отже, такий огляд, на думку апелянта, згідно ст.266 КУпАП є недійсним. Покликається на те, що спиртних напоїв не вживав, автомобілем не керував, правил дорожнього руху не порушував, відтак склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП відсутній.
Заслухавши пояснення захисника та особи, що притягається до адміністративної відповідальності на підтримку поданої апеляції, перевіривши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Згідно із ч.2 ст.7 КУпАП - провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, суддя першої інстанції не дотримався цих вимог закону.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
При апеляційному розгляді цієї справи встановлено, що 21.04.2019 року о 02 год. 15 хв. у м.Львові на вул. Личаківській біля будинку №9 поліцією взводу №1, роти №3, батальйону №2 УПП у Львівській області ДПП був зупинений автомобіль марки БМВ 320, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .
Після зупинки цього автомобіля на ОСОБА_1 були складені постанова серії ДП18 №494763 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. за порушення ч.6 ст.121 КУпАП та протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №184888 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Із постанови серії ДП18 №494763 вбачається, що підставою зупинки автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , було те, що він керував автомобілем, в якому не були освітлені державні номерні знаки у темну пору доби, чим порушив п.2.9 «в» ПДР.
При апеляційному розгляді справи ОСОБА_1 пояснив, що поліція зупинила його незаконно, оскільки підсвітка номерних знаків була справна. Він оскаржив постанову поліції про накладення на нього штрафу і така скасована рішенням Личаківського районного суду м.Львова. Відтак, вважає, що всі дії та вимоги працівників поліції були незаконні в тому числі вимога пройти тест на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно рішення Личаківського районного суду м. Львова від 17.07.2019 року скасовано постанову серії ДП18 №494763 від 21.04.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. та закрито справу про адміністративне правопорушення за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. Рішення набрало законної сили.
Згідно ст. 6 Закону України про Національну поліцію, поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Крім цього, частина 1 статті 8 цього закону вказує, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Зокрема, статтею 35 цього закону врегульовано порядок зупинення транспортного засобу.
Так поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: якщо водій порушив Правила дорожнього руху; якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
Крім цього, частина 3 цієї статті зазначає, що поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Із системного аналізу цих норм Закону слід вказати, що поліція не вправі зупиняти автомобілі інакше окрім у випадках передбачених законом, а відтак після незаконної зупинки автомобіля всі подальші їхні вимоги не можуть вважатися законними.
Із оглянутого апеляційним судом відеозапису із нагрудних камер поліцейський вбачається, що момент зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 не зафіксований, як і не зафіксовано відсутність підсвітки номерних знаків у автомобілі. Зафіксовано лише відмова ОСОБА_1 від проходження перевірки на стан сп'яніння. Проте, є незрозумілим із цього запису від якої саме перевірки він відмовився, а саме на приборі «Драгер», чи також в медичному закладі.
Поліцією не встановлено і в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 дійсно керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, зокрема в рішеннях у справах "Гурепка проти України (N2)" від 08 квітня 2010 року, "Лучанінов проти України" від 09 червня 2011 року на необхідність суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
Вирішуючи питання про допустимість доказів суд застосовує також практику ЄСПЛ, який у вирішенні питання про справедливий судовий розгляд, застосовує концепцію "плодів отруєного дерева", тобто оцінку допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно. Тим не менше ЄСПЛ виходить з того, що при недопустимості одного доказу в єдиному ланцюжку, суд повинен в подібному випадку вирішити питання про справедливість судового розгляду в цілому, прикладом чого є рішення ЄСПЛ у справах "Хан проти Сполученого Королівства", "Яременко проти України (№2)".
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння та у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
При апеляційному розгляді цієї справи встановлено, що автомобіль марки «BMW », д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 був зупинений поліцією 21.04.2019 о 02 год. 15 хв. на вул. Личаківькій, 9 у м. Львові із порушенням Закону України про Національну поліцію. Відтак, вимога поліції до ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння не може вважатися законною.
Відтак, відповідно до вимог Закону України про Національну поліцію, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини апеляційний суд приходить до переконання, що інформація, яка міститься у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ №184888 за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 є недопустимим доказом, яка тягне за собою недопустимість решти доказів.
Відповідно до ч.3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст. 62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законом сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
КУпАП визнає відсутність у діянні складу (сукупності об'єктивних і суб'єктивних ознак) адміністративного правопорушення як обставини, що виключають провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Отже, апеляційний суд вважає, що сама по собі відмова ОСОБА_1 від проходження перевірки на стан алкогольного сп'яніння на незаконну вимогу поліції не може створювати об'єктивну сторону ч.1 ст.130 КУпАП.
Приймаючи до уваги вище викладене, а також те, що судом використані всі можливі заходи для встановлення істини по справі, суд приходить до переконання, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння (ч.1 ст.130 КУпАП) підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст. ст. 130, п.1 ч.1 ст.247, 283, 284, 287, ч. 2 ст. 294, КУпАП, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.
Постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 18 липня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського апеляційного суду Галин В.П.