Дата документу Справа № 336/3900/19
Провадження № 33/807/558/19 Головуючий в 1 інст. Дмитрюк О.В.
Єдиний унікальний № 336/3900/19 Доповідач в 2 інст. Гріпас Ю.О.
Категорія ч.3 ст.130 КУпАП
07 жовтня 2019 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Гріпас Ю.О., за участю захисника-адвоката Козлова О.Ю. діючого в інтересах ОСОБА_1 , розглянув справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника-адвоката Козлова О.Ю. діючого в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 вересня 2019 року,
постановою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 вересня 2019 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , громадянки України, тимчасово не працюючої, проживаючої: АДРЕСА_1 , із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40800,00 (сорок тисяч вісімсот) гривень в дохід держави без позбавлення права керування транспортними засобами, без оплатного вилучення транспортного засобу. Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 384,20 грн.
Згідно з постановою судді, 13.06.2019 року о 03 год. 37 хв. ОСОБА_1 по вул. Пархоменка біля будинку № 18 в м. Запоріжжі керувала автомобілем «DAEWOO LANOS», д.н. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп'яніння: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, підвищена жвавість ходи, мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у медичному закладі відмовилася в присутності свідків, чим порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху України, згідно якого водій зобов'язаний на вимогу робітника поліції пройти у встановленому законом порядку медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
В апеляційній скарзі адвокат Козлов О.Ю. зазначає, що постанова суду від 10.09.2019 підлягає скасуванню, оскільки суд першої інстанції припустився спрощеного підходу до розгляду справи, без надання можливості виклику свідків та належного аналізу доказів, у т.ч. відеозаписів. Вважає, що постанова суду суперечить наявним доказам у справі. Судом не спростовано та не надано оцінки показам ОСОБА_1 Працівники поліції не мали складати щодо ОСОБА_1 протокол, оскільки вони її не зупиняли, а тому в них не було підстав вважати, що саме вона керувала транспортним засобом.
Крім того, апелянт вказує, що ОСОБА_1 притягалась до адміністративної відповідальності лише за ч.1 ст.130 КУпАП, тому у суду не було законних підстав притягати її до відповідальності за ч.3 ст.130 КУпАП.
На підставі викладеного просить скасувати постанову суду від 10.09.2019 та закрити провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши в судовому засіданні суду апеляційної інстанції захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності адвоката Козлова О.Ю., який підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення; перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції доходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Згідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Зі змісту ст.283 КУпАП випливає, що постанова суду має бути вмотивованою.
Відповідно до положень ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суддею виконані вимоги ст.ст. 280, 283 КУпАП України, повно і всебічно розглянуті всі обставини справи, дотримані вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення, викладені мотиви, на яких ґрунтується висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції не погоджується із твердженням адвоката про те, що суд першої інстанції припустився спрощеного підходу до розгляду справи без виклику свідків та належного аналізу доказів, а тому таке рішення підлягає скасуванню, оскільки, суд першої інстанції розглянув справу за наявними матеріалами.
Судом першої інстанції досліджено всі докази у справі, у т.ч. пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , підтверджують фактичні обставини, викладені в протоколі та узгоджуються з відеозаписом події, а тому були відсутні підстави для виклику цих свідків до суду першої інстанції.
Так, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №140909 від 13.06.2019 року; рапортом інспектора поліції Никитенко М.В.; Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які були свідками відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, довідкою про повторність, копіями постанов, архівом порушень.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №140909 від 13.06.2019 року, ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України за що передбачена відповідальність за ч.3 ст.130 КУпАП, а саме відмова від проходження огляду на стан сп'яніння.
Диспозицією ст.130 КУпАП, окрім іншого, передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, і факт її відмови від проходження огляду на стан сп'яніння підтверджений наявними і дослідженими в судовому засіданні доказами,зокрема відеозаписом події.
Дослідивши в судовому засіданні наведені докази суддя суду першої інстанції відповідно до вимог ст.252 КУпАП надала їм належну оцінку, перевіривши відповідно до ст.251 КУпАП їх на предмет належності та допустимості, у зв'язку з чим, вірно встановила фактичні обставини справи щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння і відмови від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Доводи щодо порушень інспекторами поліції порядку оформлення матеріалів справи, є необґрунтованими і повністю спростовуються доказами, які долучені до матеріалів справи, зокрема, щодо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керувала транспортним засобом, не відповідають фактичним обставинам події та суперечать матеріалам справи. Той факт, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом 13.06.2019 о 03-37 год. не заперечується самою ОСОБА_1 , що зафіксовано на відеозаписі події від 13.06.2019.
Разом з тим, на відеозаписі події від 13.06.2019 зафіксовано, що саме ОСОБА_1 знаходилась за кермом транспортного засобу, а її подруга перебувала на передньому пасажирському сидінні.
Аналізуючи відповідно до ст.252 КУпАП наведені вище докази та надаючи їм правову оцінку, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що вони є належними, допустимими та безперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП.
Твердження адвоката про те, що у суду першої інстанції не було законних підстав притягати ОСОБА_1 до відповідальності за ч.3 ст.130 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки стосовно ОСОБА_1 складались протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП 14.01.2019, 22.01.2019, 27.01.2019. Постанова суду першої інстанції від 28.01.2019 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП від 14.01.2019 скасована судом апеляційної інстанції. Стосовно вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст.130 КУпАП 22.01.2019, 27.01.2019, за вчинення вказаних правопорушень ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності постановами суду від 22.02.2019 та від 01.04.2019, які набрали законної сили та судом апеляційної інстанції не скасовувались.
Так, ч.3 ст.130 КУпАП передбачено притягнення до адміністративної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення саме передбачене ч.3 ст.130 КУпАП.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, є очевидною підтверджується матеріалами справи та відеозаписом події. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 працівниками поліції дотримано вимоги Інструкції затвердженої наказом МВС/МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року.
У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, є очевидною і повністю підтверджується матеріалами справи.
Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника-адвоката Козлова О.Ю. діючого в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 вересня 2019 року, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду Ю.О. Гріпас