Єдиний унікальний №335/9742/18 Слідчий суддя в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження №11сс/807/920/19 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст.183 КПК України
01 жовтня 2019 року місто Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за ч.2 ст.286 КК України відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, одруженого, директора ТОВ «Гришин та партнери», депутата Запорізької обласної ради 8 скликання, адвоката (відповідно до рішення Кіровоградської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів №7/11 від 18 квітня 2011 року, свідоцтво № 388), який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за участю прокурора ОСОБА_7 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (з останнім в режимі відео конференції з приміщенням Солом'янського районного суду м.Києва),
ОСОБА_6 - в режимі відеоконференції з приміщенням Солом'янського районного суду м.Києва,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_11 .
Прокурор прокуратури Запорізької області ОСОБА_12 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 02 вересня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора старшого групи прокурорів у провадженні - заступника начальника управління нагляду у кримінальному провадження старшого радника юстиції ОСОБА_13 про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурор в судове засідання не з'явився, подане клопотання не підтримав. Розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на стадії досудового розслідування здійснюється з обов'язковою участю підозрюваного. Як вбачається з наданих матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 не оголошувався у розшук або міжнародний розшук. В матеріалах справи відсутнє повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України
В апеляційній скарзі прокурор просить вищевказану ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів задовольнити.
В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що усупереч вимогам ст.ст.36,189,324 КПК України, фактичної участі прокурора в розгляді вказаного клопотання слідчим суддею забезпечено не було, заходів для його прибуття в судове засідання не вжито та розглянуто справу за відсутності прокурора, участь якого, відповідно до вимог закону, є обов'язковою.
В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_9 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 02 вересня 2019 року.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що з матеріалів справи убачається, що підставою для відмови у задоволенні заявленого клопотання стало те, що процесуальний керівник після подання клопотання про дозвіл на затримання ОСОБА_6 не з'явився у судове засідання.
Прокурор ОСОБА_12 не позбавлений можливості подати ідентичне клопотання повторно. Однак, прокурор вирішив оскаржити ухвалене судом рішення замість того, щоб подати нове клопотання. Такі дії свідчать про непослідовну позицію сторони обвинувачення та незрозумілу мету, яку прокурор намагається досягти.
захисник вважає, що фактично прокурор не зацікавлений у найскорішому розгляді заявленого клопотання, оскільки на розгляд клопотання він не з'явився, нового клопотання не подав, однак направив апеляційну скаргу, яка може розглядатись досить тривалий час.
Окрім того, прокурор ОСОБА_12 у своїй апеляційній скарзі не спростовує той факт, що жодний з понад 17 прокурорів, які перебувають у групі процесуальних керівників, не мали можливості взяти участь у судовому засіданні, поцікавитися щодо часу розгляду заявленого клопотання або взагалі подати клопотання про відкладення судового засідання.
З тексту апеляційної скарги убачається, що до клопотання про надання дозволу на затримання ОСОБА_6 з метою приводу долучалось повідомлення про підозру ОСОБА_6 .
Однак, ОСОБА_6 жодних повідомлень про підозру не отримував, що виключає в нього статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні. Ці обставини підтверджуються матеріалами кримінального провадження, зокрема, відсутністю підпису ОСОБА_6 в тексті повідомлення про підозру, а також належного повідомлення про його вручення іншим чином у разі неможливості вручення особистого повідомлення.
ОСОБА_6 є депутатом Запорізької обласної ради сьомого скликання та адвокатом, що вказує на його особливий статус, а тому процесуальна дія у вигляді повідомлення про підозру має відбуватися у відповідності до ст.31 Закону України «Про статус депутатів місцевих» та Глави 37 КПК України.
Жодних доказів того, що прокурор ОСОБА_14 дійсно намагався вручити повідомлення про підозру ОСОБА_6 немає.
Так, 29 серпня 2019 року на тридцятій позачерговій сесії сьомого скликання Запорізької обласної ради прокурор ОСОБА_14 почав розголошувати відомості досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018080000000236 від 25 червня 2018 року, із зазначенням про те, що ОСОБА_6 переховується від органів досудового розслідування, та здійснив йому повідомлення про підозру.
На даній сесії депутат ОСОБА_6 був відсутній.
Дані обставини, на думку захисника, свідчать про неможливість застосування запропонованих прокурором заходів забезпечення кримінального провадження, оскільки ОСОБА_6 , в силу положень ст.31 Закону України «Про статус депутатів місцевих» та Глави 37 КПК України, не набув статусу підозрюваного, що у свою чергу виключає можливість застосування відносно нього затримання з метою приводу та застосування запобіжного заходу.
Також адвокат ОСОБА_9 зазначив про те, що ризик того, що ОСОБА_6 буде переховуватися від органу досудового розслідування, відсутній.
Згідно з ухвалою слідчого судді, 02 вересня 2019 року в провадження слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя надійшло клопотання старшого групи прокурорів у провадженні - заступника начальника управління нагляду у кримінальному провадження старшого радника юстиції ОСОБА_13 від 29 серпня 2019 року про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судове засідання прокурор не з'явився, клопотання не підтримав.
Заслухавши доповідь судді; прокурора на підтримання апеляційної скарги; ОСОБА_6 та його захисників, а також представника потерпілого, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та вважали, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з вимогами ч.1 ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність його соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей та інші.
Частиною 1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими ст.177 КПК України.
Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
З матеріалів провадження вбачається, що слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого в повній мірі дотримався вищевказаних вимог Закону та Конвенції та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення подання.
Відповідно до вимог ч.6 ст.193 КПК України, слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.
Як зазначено у клопотанні прокурора, 29 серпня 2019 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру за ч.2 ст.286 КК України.
Разом з цим, ані з клопотання, ані з долучених до нього документів неможливо встановити, у який спосіб ОСОБА_6 був повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та чи був він про це повідомлений взагалі у встановленому законом порядку.
З долучених до клопотання копій квитанцій «Укрпошта» неможливо встановити, яка саме кореспонденція надсилалася на адресу ОСОБА_6 , та чи була вручена ця кореспонденція будь-якій особі (а.с.12-18-зворот).
Згідно з листом голови Постійної комісії з питань законності, боротьби з корупцією, регламенту, депутатської діяльності та депутатської етики, прав людини, свободи слова та інформації Запорізької обласної ради №38 від 12 квітня 2019 року, ані Запорізька обласна рада, ані її виконавчий апарат не є місцем роботи ОСОБА_6 , та правові підстави для здійснення дій щодо забезпечення явки ОСОБА_6 на допит до прокуратури Запорізької області відсутні.
Доводи прокурора про те, що 29 серпня 2019 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, не підтверджуються матеріалами провадження.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_6 належним чином вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Саме повідомлення про підозру до клопотання також не додано.
Посилання прокурора в апеляційній скарзі на те, що у доданих до клопотання містилось, окрім іншого, і повідомлення про підозру, суперечать матеріалам провадження.
Отже, в доданих до клопотання документах відсутні докази, які б підтверджували той факт, що ОСОБА_6 дійсно набув статус підозрюваного у цьому провадженні.
В той же час, відповідно до вимог Кримінально процесуального кодексу України, запобіжний захід може бути застосований тільки по відношенню до особи, яка має статус підозрюваного або обвинуваченого.
Не додано до клопотання і доказів, які об'єктивно свідчили би про те, що ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомлений про підозру, переховувався чи переховується від органів досудового розслідування.
За таких обставин, слідчий суддя обґрунтовано відмовив у задоволенні вищевказаного клопотання.
Доводи прокурора про те, що слідчий суддя фактичної участі прокурора в розгляді вказаного клопотання не забезпечив та не вжив заходів для його прибуття у судове засідання, також є безпідставними, з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст.186 КПК України, клопотання про застосування запобіжного заходу розглядаться слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі.
Згідно з положеннями ч.1 ст.193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється в т.ч. за участю прокурора.
Проте, прокурор, подавши клопотання безпосередньо до суду, сам у судове засідання з розгляду клопотання, який здійснений слідчим суддею згідно із вимогами закону - невідкладно, не з'явився та клопотання не підтримав, доказів на підтвердження доводів клопотання не надав, на що обґрунтовано вказав слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі.
Відомості з документів, наданих прокурором ОСОБА_7 при апеляційному розгляді, правильності висновків слідчого судді також не спростовують.
У наданій прокурором копії повідомлення від 29 серпня 2019 року про підозру ОСОБА_6 за ч.2 ст.286 КПК України відсутні дані про отримання останнім вказаного повідомлення. Інші документи - копії фіскальних чеків від 30 серпня 2019 року, згідно з якими ОСОБА_6 відправлялась кореспонденція (без зазначення опису направлених документів), супровідні листи від 29 серпня 2019 року, згідно з якими повідомлення про підозру ОСОБА_6 було направлено голові ОСББ «Вороніна 9» та до Запорізької обласної ради, а також копії скріншотів, згідно з якими файли з назвою «Пам'ятка» та «Повідомлення» 30 серпня 2019 року були направлені на електронну адресу ТОВ «Ярослав Гришин та партнери», на думку колегії суддів, не можуть свідчити про те, що ОСОБА_6 на час звернення прокурора з клопотанням (яке датоване 29 серпня 2019 року) було повідомлено про підозру належним чином.
Не отримано таких відомостей і при апеляційному розгляді.
Той факт, що Постановою прокурора ОСОБА_12 від 02 вересня 2019 року (тобто у день подання до суду клопотання) оголошено розшук ОСОБА_6 , жодним чином не спростовує вищевказаних висновків слідчого судді. Окрім того, сама по собі постанова про оголошення у розшук особи не може слугувати беззаперечним доказом того, що ця особа дійсно переховувалася від органу досудового розслідування і суду.
Що стосується безпосередньо ОСОБА_6 , то останній за викликом апеляційного суду з'явився та брав участь у апеляційному розгляді, при цьому пояснив, що повідомлення про підозру він не отримував у встановленому законом порядку, досудове розслідування триває вже понад рік, проте від органу досудового розслідування він ніколи не переховувався та не переховується, на цей час він працює у м.Київ помічником народного депутата, бере участь у публічних заходах, більш того, він постійно спілкується з родиною загиблого у ДТП та надає їм матеріальну допомогу, не зважаючи на те, що не вважає себе винним у вказаному ДТП.
Викладені ОСОБА_6 обставини підтвердила при апеляційному розгляді і представник потерпілого.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає оскаржувану ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою і підстав для її скасування не вбачає.
Керуючись ст.407, 422 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу прокурора прокуратури Запорізької області ОСОБА_12 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 02 вересня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора старшого групи прокурорів у провадженні - заступника начальника управління нагляду у кримінальному провадження старшого радника юстиції ОСОБА_13 про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Дата документу 01.10.2019 Справа № 335/9740/19