Єдиний унікальний номер 235/1188/19 Номер провадження 22-ц/804/2578/19
Головуючий у 1-й інстанції Назаренко Г.В.
Доповідач Азевич В.Б.
08 жовтня 2019 року Донецький апеляційний суд у складі:
головуючого-судді Азевича В.Б.,
суддів: Кішкіної І.В., Халаджи О.В.,
за участю секретаря Кіпрік Х.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Бахмут Донецької області справу № 235/1188/19 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дружба» до Відділу державної реєстрації Покровської районної державної адміністрації Донецької області, Малого приватного підприємства «Фіалка», ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дружба» на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 липня 2019 року (суддя Назаренко Г.В., рішення ухвалено в приміщенні суду в м. Покровськ Донецької області, повне судове рішення складено 29 липня 2019 року), -
В лютому 2019 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дружба» (далі - СТОВ «Агрофірма «Дружба») звернулося до суду з позовом до Відділу державної реєстрації Покровської районної державної адміністрації Донецької області, Малого приватного підприємства «Фіалка», ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 07 липня 2008 року між СТОВ «Агрофірма «Дружба» та ОСОБА_1 був укладений договір оренди строком на 10 років, за яким ОСОБА_1 передав свою земельну ділянку з кадастровим номером 14227840000:09:000:0527 площею 6.0500 га в оренду згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки. Договір оренди землі зареєстрований у Красноармійському районному відділі Донецької регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за номером 040816000211 від 07.07.2008 р. Відмітка про реєстрацію міститься у договорі. Користуючись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк СТОВ «Агрофірма «Дружба» підготувало проект додаткової угоди до договору оренди від 07.07.2008 р., який було надано ОСОБА_1 Орендодавець надав свою згоду на продовження орендних відносин з позивачем шляхом підписання додаткової угоди, заперечень щодо умов договору не надав. З метою реєстрації додаткової угоди до договору оренди від 07.07.2008 р. ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора Покровської районної державної адміністрації. 18 червня 2018 року він отримав відмову у реєстрації іншого речового права (права оренди зі СТОВ «Агрофірма «Дружба»), оскільки в Державному реєстрі речових прав таке право вже зареєстровано 13.12.2013 р., а саме - право оренди вищевказаної земельної ділянки з МПП «Фіалка» на підставі договору оренди землі б/н від 20.11.2012 р. Реєстрація проведена державним реєстратором Перовим Ю.О., яким прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 9031079 від 13.12.2013 р. Про відмову у реєстрації додаткової угоди ОСОБА_1 повідомив СТОВ «Агрофірма «Дружба» 19 червня 2018 року, надавши копію цього рішення. Вважав, що державна реєстрація договору оренди землі з МПП «Фіалка» була проведена з порушенням законодавства, а тому підлягає скасуванню. Просив визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 90311079 від 13.12.2013 р., прийняте державним реєстратором Перовим Ю.О. щодо державної реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 14227840000:09:000:0527 площею 6.0500 га, розташованої на території Новотроїцької сільської ради Покровського району Донецької області.
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 липня 2019 року в задоволенні позову СТОВ «Агрофірма «Дружба» відмовлено.
На вказане судове рішення позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги СТОВ «Агрофірма «Дружба».
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що однією з підстав для відмови державним реєстратором Перовим Ю.О. в реєстрації права оренди мало бути те, що заяву на реєстрацію речового права подано за відсутності державної реєстрації права власності на земельну ділянку у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Крім того, на момент вчинення реєстрації права оренди з МПП «Фіалка» таке право на ділянку вже було зареєстроване за СТОВ «Агрофірма «Дружба». В свою чергу, одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону № 1952-ІV, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.
Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи не надходив.
Учасники справи в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
СТОВ АФ «Дружба» подало заяву про розгляд справи за відсутності їхнього представника.
Згідно із частиною 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що 07 липня 2008 року між ОСОБА_1 та СТОВ «Агрофіма «Дружба» укладений договір оренди земельної ділянки площею 6,0500 га ріллі кадастровий номер 1422784000:09:000:0527 на строк 10 років. Договір зареєстровано у Красноармійському районному відділі Донецької регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 07.07.2008р. за № 04081600024.
05 листопада 2013 року між ОСОБА_1 та МПП «Фіалка» укладений договір оренди на вищевказану земельну ділянку на строк 10 років. Договір зареєстровано 13.12.2013 р. Красноармійським міськрайонним управлінням юстиції Донецької області (державний реєстратор Перов Ю.О.) за індексним номером 9031079.
20 листопада 2017 року між ОСОБА_1 та СТОВ «Агрофіма «Дружба» укладена додаткова угода до договору оренди землі від 07.07.2008 року, реєстраційний номер 040816000211, яким сторони мали намір продовжити строк дії договору оренди землі на 10 років.
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Покровської районної державної адміністрації Донецької області Гурської В.О. від 18.06.2018р. № 41651446 відмовлено у державній реєстрації іншого речового права, права оренди земельної ділянки на земельну ділянку, що розташована за адресою: Донецька область, Покровський район, Новотроїцька сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки 1422784000:09:000:0527, за суб'єктом ОСОБА_1 , у зв'язку з наявністю суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, а саме право оренди на вищевказану земельну ділянку виникло та зареєстровано до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що державна реєстрація договору оренди землі, укладеного 05.11.2013 р. між ОСОБА_1 та МПП «Фіалка», була здійснена 13.12.2013 р. Красноармійським міськрайонним управління юстиції Донецької області за номером 3838282, у відповідності до вимог Закону, і підстави для відмови у такої державної реєстрації, були відсутні. Крім того, звертаючись до суду з позовом, способом захисту порушеного права позивачем було обрано визнання протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень. Разом з тим, при наявності неоспорюваного договору оренди землі, укладеного 05.11.2013 р. між ОСОБА_1 та МПП «Фіалка» давало підстави для його державної реєстрації органом державної реєстрації.
Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
З матеріалів справи випливає, що право оренди земельної ділянки було зареєстровано 13.12.2013 року з МПП «Фіалка» на підставі договору оренди землі, б/н, виданого 20.11.2012 року. Реєстрація проведена державним реєстратором Перовим Ю.О., яким прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 9031079 від 13.12.2013 року.
Згідно із ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
В абзаці 4 частини 2 ст. 24 Закону України «Про оренду землі» зазначено, що орендодавець зобов'язаний не вчиняти дій, які би перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.
Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових прав та інших прав та їх обтяжень визначається Законом України «Про державну реєстрацію речових прав не нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-IV (далі - Закону) в редакції, яка діяла станом на час виникнення правовідносин, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.
Згідно із абзацом 2 частини 1 ст. 2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до части 1- 5 ст. 3 Закону державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.
Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 та ч. 2 ст. 4 Закону обов'язкові державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право оренди земельної ділянки.
Речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно, крім випадків, передбачених статтею 4-1 цього Закону.
Серед одних із повноважень органу державної реєстрації прав, передбачених ст. 8 Закону, є проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації.
У відповідності до пункту 2 частини 2 ст. 9 Закону державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про їх зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.
За пунктом 8-1 частини 2 ст. 9 Закону державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про право набувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 червня 2018 року у справі № 823/378/16 зазначила, що із системного аналізу законодавчо закріпленої компетенції державного реєстратора убачається, що одним із його обов'язків є встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. І для перевірки цієї інформації з метою недопущення одночасного існування подвійної державної реєстрації прав державний реєстратор не лише праві, а й повинен, зокрема, запитувати від відповідних органів інформацію, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, вимагати у разі потреби подання додаткових документів тощо. Такий обов'язок узгоджується із закріпленими частиною першою статті 3 Закону № 1952-ІV засадами державної реєстрації прав, зокрема гарантуванням державною об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.
В період з 2008 до 2010 років реєстрація правовстановлюючих документів на земельні ділянки здійснювалася Центром державного земельного кадастру згідно з Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 № 174, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.07.2003 за № 641/7962.
Книга записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі (далі - книга реєстрації) - це документ суворого обліку, який є складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди) землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок (абзац восьмий підпункту 1.2 пункту 1 Тимчасового порядку).
З 2011 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 за № 1021 «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі» (зі змінами), що діяла до 01.01.2013, відповідними повноваженнями були наділені територіальні органи Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки.
Як вбачається з матеріалів справи договір оренди землі від 07 липня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та СТОВ АФ «Дружба» був зареєстрований у Красноармійському районному відділі ДРФЗП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсах» про що у книзі записів реєстрації договорі оренди землі вчинено запис від 07 липня 2008 року №040816000211.
Отже, державний реєстратор, реєструючи 13.12.2013 року право оренди земельної ділянки за МПП «Фіалка», не вжив усіх передбачених законом заходів та не встановив можливих суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, що призвело до прийняття неправомірного рішення, та відповідно до подвійної реєстрації права оренди на зазначену земельну ділянку. В свою чергу, суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, не врахував, що здійснення запиту для встановлення наявності або відсутності вже зареєстрованих речових прав, які виникли до 1 січня 2013 року, на об'єкт нерухомого майна є обов'язком, а не правом державного реєстратора.
З огляду на вищезазначене, є безпідставним висновок суду першої інстанції відносно того, що державна реєстрація договору оренди землі, укладеного 05.11.2013 року між ОСОБА_1 та МПП «Фіалка», була здійснена 13.12.2013 року Красноармійським міськрайонним управлінням юстиції Донецької області за номером 3838282, у відповідності до вимог Закону.
Колегія суддів також не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позивачем обраний неправильний спосіб захисту свого порушеного права та вважає, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки має розглядатися як спір, що пов'язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо тієї ж земельної ділянки. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру. Крім того, оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за участю інших осіб, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис.
Саме такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04 вересня 2018 року, розглянувши справу № 823/2042/16.
З огляду на викладене, апеляційний суд доходить висновку, що позивач вправі звернутися до суду з позовом з вимогою про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, не заявляючи при цьому вимогу про визнання правочину, який став підставою для реєстрації речового права, недійсним, адже державна реєстрація в даному випадку була проведена без дотримання вимог законодавства, діючого на час реєстрації.
Отже, апеляційна скарга СТОВ «Агрофірма «Дружба» підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню.
За частиною 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
З огляду на вищезазначене та у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 своїми діями перешкоджав орендареві СТОВ «Агрофірма «Дружба» користуватися орендованою земельною ділянкою, з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь СТОВ «Агрофірма «Дружба» сплачений судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в загальному розмірі - 4 802,50 грн.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 382-384 ЦПК України, Донецький апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дружба» задовольнити.
Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 липня 2019 року скасувати.
Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 9031079 від 13 грудня 2013 року, прийняте державним реєстратором Перовим Юрієм Олексійовичем щодо державної реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером № 1422784000: 09 :000 :0527 площею 6,0500 га, розташованої на території Новотроїцької сільської ради Покровського району Донецької області.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дружба» судовий збір у розмірі 4 802 (чотири тисячі вісімсот дві),50 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий: В.Б. Азевич
Судді: І.В. Кішкіна
О.В. Халаджи
Повний текст постанови складено 8 жовтня 2019 року.
Суддя-доповідач В.Б. Азевич