Ухвала від 07.10.2019 по справі 127/26923/19

Справа № 127/26923/19 Провадження №11-сс/801/687/2019

Категорія: крим. Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2019 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

Головуючого - судді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря: ОСОБА_5

за участю прокурора: ОСОБА_6

підозрюваного: ОСОБА_7

захисника: ОСОБА_8

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження №42019020110000083 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 01.10.2019, згідно якої відносно

ОСОБА_7 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України, задоволено клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 днів з моменту затримання із визначення застави в розмірі 40 140грн з покладенням відповідних обов'язків в разі її внесення.

встановив:

До слідчого судді надійшло клопотання від слідчого про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_7 підозрюється у скоєнні злочину середньої тяжкості - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Слідчий зазначив докази на яких ґрунтується клопотання, ризики за яких застосування більш м'яких запобіжних заходів до ОСОБА_7 неможливе.

Слідчий суддя визнав обґрунтованим клопотання слідчого та задовольнив його, посилаючись, що клопотання відповідає вимогам статті 183 кримінального процесуального кодексу України, а тримання під вартою є виправданим запобіжним заходом, який забезпечує належне і своєчасне здійснення досудового слідства.

Адвокат ОСОБА_8 в своїй апеляційній скарзі просив скасувати ухвалу слідчого судді, як незаконну та постановити нову із застосуванням запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, посилаючись на відсутність обґрунтованої підозри оголошеної ОСОБА_7 , відсутність ризиків для застосування тримання під вартою та неврахування особи підозрюваного при прийнятті рішення.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; пояснення і виступи в судових дебатах підозрюваного та захисника, які підтримали доводи апеляційної скарги; міркування прокурора про необґрунтованість апеляційної скарги; дослідивши її доводи та перевіривши матеріали кримінального провадження суд дійшов висновку про законність прийнятого рішення із наступних підстав.

Будь-який запобіжний захід застосовується лише в разі, якщо особа обґрунтовано підозрюється у скоєнні злочину.

Прохання в апеляції про застосування до ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, в свою чергу, є визнанням обґрунтованості підозри, оголошеної йому.

Метою застосування запобіжного заходу відповідно до статті 177 КПК України є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам, серед іншого, переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню, іншим чином вчинити інше кримінальне правопорушення.

Із зазначених положень слідує, що запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, що застосовуються з метою запобігання протиправній поведінці обвинуваченого і забезпечення кримінального провадження. Превентивний характер цих заходів чітко проявляється в цілях її застосування, якими є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, які статтею 177 КПК України віднесено до ризиків у кримінальному провадженні.

Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність сукупності, як обґрунтованої підозри так і вищенаведених ризиків.

За правовими позиціями Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра" - це наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Наявність обґрунтованої підозри є обов'язковим елементом застосування запобіжного заходу на стадії досудового розслідування (досудового розгляду кримінальної справи), що також випливає з рішень Європейського суду з прав людини.

Зазначене свідчить про те, що на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя не може надавати оцінку "обґрунтованості підозри" в розрізі оцінки всіх доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення.

Тому суд не оцінює доводи сторони захисту щодо не доведення винуватості обвинуваченого та виходить з наявності обґрунтованої підозри, що знайшла своє відображення та викладена в клопотанні слідчого.

Рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права та свободи підозрюваного має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним КПК України конкретним підставам і меті), що незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Ризиками у кримінальному провадженні є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки обвинуваченого.

Суд враховує, що ОСОБА_7 , підозрюється у вчиненні корисливих злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 3 років, неодружений, тимчасово непрацюючий, не має постійного джерела матеріального доходу, не має стійких соціальних зв'язків, інших соціальних та особистих чинників стримуючого характеру.

Крім того, слідчий суддя вірно врахував, що хоча ОСОБА_7 раніше не судимий, однак 25.04.2019 до Вінницького міського суду направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018020020004395 від 14.11.2018 відносно останнього за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст.190 КК України. У вказаному провадженні ОСОБА_7 завдав збитків 5 особам, що визнані потерпілими на суму 115 300грн та 21.05.2019 до Вінницького міського суду направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019020040000121 від 23.01.2019 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України. У вказаному провадженні він завдав збитків 15 особам, що визнані потерпілими на суму 84 497грн.

Також необхідно врахувати, що ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, однак він, порушуючи покладені на нього обов'язки, у період з 14.03.2019 по 14.05.2019 підозрюється у вчиненні нових злочинів, що спростовує твердження адвоката про відсутність жодного ризику, що передбаченого ст.177 КПК України.

Суд враховує, що у даному кримінальному провадженні є велика кількість потерпілих, існує ризик впливу на них і існує можливість вчиняти інші правопорушення тобто наявні ризики передбачені ст.177 КПК України.

Пункт 3 ч.2 ст.183 КПК України передбачає можливість застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Правова позиція Європейського суду з даного питання викладена у справі «Москаленко проти України» остаточне рішення від 20 травня 2010 року п.34. Передбачає, Суд вважає, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою.

Аналогічна позиція викладена у рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» де зазначено, що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред'явлених заявникові, та ризик його втечі.

Слідчий суддя в своєму рішенні обґрунтував неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів для зменшення ризиків, зазначених у клопотанні.

На час розгляду апеляційних скарг ні обставини, за яких оголошені підозри, ні кваліфікація скоєного органами досудового слідства не скасовані і не змінені.

Зважаючи на вищенаведене, що немає обставин, передбачених ст.178 КПК України, які би перешкоджали підозрюваному перебувати під вартою, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги адвоката без задоволення.

Крім того, на час розгляду апеляційної скарги захисника родичами підозрюваного внесена визначена суми застави.

Щодо збільшення її суми апеляційної скарги від прокурора не надходило, що виключає погіршення становища підозрюваного за ініціативою суду.

Тому, керуючись ст.404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 01.10.2019 про задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу строком на 60 днів підозрюваному ОСОБА_7 залишити без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Згідно з оригіналом

Суддя

Попередній документ
84811907
Наступний документ
84811909
Інформація про рішення:
№ рішення: 84811908
№ справи: 127/26923/19
Дата рішення: 07.10.2019
Дата публікації: 21.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Вінницький апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою