Справа № 627/912/19
07.10.2019
07.10.2019 рокусмт. Краснокутськ
Краснокутський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Каліберди В.А.,
при секретарі - В'юнник В.В.,
за участі правопорушника - ОСОБА_1
захисника Селезньова С.І.
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Краснокутського ВП Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст.130 КУпАП,
24 серпня 2019 року о 03 год. 05 хв. по вул. Перемоги 35-А, в смт Краснокутськ, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 21-06» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота.
Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в установленому порядку відмовився в присутності свідків.
Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2,5 ПДР України.
В судовому засіданні при розгляді адміністративного матеріалу правопорушник ОСОБА_1 вину свою у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого за ч.1 ст.130 КУпАП не визнав та пояснив суду, що він 24 серпня 2019 року о 03 год. 05 хв. по вул. Перемоги 35-А, в смт. Краснокутськ, керував автомобілем «ВАЗ 21-06» д.н.з. НОМЕР_1 та був зупинений працівниками поліції, які склали на нього протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, хоча спиртного він не вживав, а в поясненнях які він давав працівникам поліції, написав що - (випив 200 грам водки, після чого близько о 03 год 20 хв сів за кермо в свій автомобіль ВАЗ 21-06» д.н.з. НОМЕР_1 та поїхав з кафе Міраж.) він написав бо злякався, що працівники поліції в нього заберуть автомобіль та поставлять до штрафмайданчику Краснокутського ВП.
Що стосується його пояснень в протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 016793 в графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення то ОСОБА_1 дійсно зазначив, ( випив пляшку пива 0.5 та сів за кермо ВАЗ 21-06» д.н.з. НОМЕР_1 та керував ним) ОСОБА_1 мав на увазі пляшку безалкогольного пива, хоча чому про це не зазначив в протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 016793 - чітко пояснити не зміг.
Захисник Селезньов С. ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав позицію правопорушника ОСОБА_1 та зазначив, що при таких обставинах в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення та справа підлягає закриттю.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Положення ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Ст. 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
П. 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
П. 2.5 ПДР України визначено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення на водіїв адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та не містить альтернатив застосування адміністративного стягнення.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно з п. 1 розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п.6 розділу І Інструкції).
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
У розумінні вимог ст. 266 КУпАП, п. 7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров'я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.
П. 6 розділу ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (далі за змістом - Інструкція 2) передбачає, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Поліцейським протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 016793 від 24 серня 2019 року, складено саме за відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного с'яніння у встановленому законом порядку.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №016793
- поясненням самого ОСОБА_1 в яких він зазначив, що випив 200 грам водки, після чого близько о 03 год 20 хв сів за кермо в свій автомобіль ВАЗ 21-06» д.н.з. НОМЕР_1 та поїхав з кафе Міраж, а в подальшому був зупинений працівниками поліції.
- поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 які були залучені поліцейськими при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення та засвідчили своїми поясненнями відмову ОСОБА_1 від проходження медичного освідування на стан алкогольного сп'яніння. (а.с. 3-5);
- даними про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, та передачі транспортного засобу ОСОБА_6 , про що мається в матеріалах адміністративної справи розписка самого ОСОБА_6 а.с. (10)
Окрім цього допитаний в судовому засіданні інспектор СРПП Краснокутського ВП Бондарь Владислав Ігоревич, який складав адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , суду пояснив, що 24 серпня 2019 року він разом з поліцейським ОСОБА_7 перебували в наряді в смт Краснокутськ та побачили, що рухався автомобіль ВАЗ 21-06» д.н.з. НОМЕР_1 , як потім з'ясували під керуванням ОСОБА_1 водій якого порушив п.9.2 ПДР, а саме не включив поворот, після чого вони поїхали за вказаним автомобілем. Коли зупинили транспортний засіб то від водія ОСОБА_1 в ході спілкування було чути запах алкоголю з порожнини рота. Потім інспектор СРПП запропонував водієві ОСОБА_1 у встановленому законом порядку провести тестування на стан алкогольного сп'яніння на пристрій «Драгер», на що ОСОБА_1 відмовився, потім йому було запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння в Краснокутській ЦРЛ на що ОСОБА_1 також відмовився та сам повідомив, що він вживав спиртне, після цього поліцейським було запрошено свідків для фіксування факту відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду в закладі охорони здоров'я та на пристрій «Драгер», і потім, відповідно складено адміністративний матеріал на ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП та направлено до суду.
Допитаний в судовому засіданні поліцейський Пушкар Д.В., дав аналогічні пояснення, які були надані інспектором СРПП Краснокутського ВП Бондарь В.І.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 повідомив, що 24.08.2019 року він повертався з кафе «Міраж» зі своїм другом ОСОБА_8 та побачив біля магазину подарунків стояв патрульний автомобіль та автомобіль ВАЗ «21-06» д.н.з. НОМЕР_1 , та йому запропонував поліцейський побути понятим на що він погодився. В його присутності водій ОСОБА_1 дійсно відмовився проходити тестування на драгері та в медичному закладі та сам повідомив працівнику поліції, що він вживав спиртне в кафе «Міраж».
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 якому і було передано автомобіль відповідно до розписки повідомив, що ОСОБА_1 являється його знайомим, зателефонував йому та повідомив, що його зупинили працівники поліції та щоб той приїхав. Коли ОСОБА_6 приїхав на місце де був зупинений ОСОБА_1 , то останній не відмовлявся проходити медичне освідування та не відмовлявся пройти тестування на «Драгері» на предмет вживання алкоголю, а навпаки погоджувався вчиняти вищезазначені дії, але поліцейські йому відмовили. Одночасно з цим свідок ОСОБА_6 повідомив, що стверджувати, що ОСОБА_1 був «тверезим» він не може. Окрім цього також не зміг взагалі пояснити у зв'язку з чим йому було передано автомобіль ВАЗ 21-06 та відсторонено ОСОБА_1 від керування.
Суд критично ставиться до пояснень свідка ОСОБА_6 в тій частині, що начебто ОСОБА_1 в проходженні медичного освідування та тестування на «Драгер» відмовили саме поліцейські, оскільки як повідомив ОСОБА_6 він дружить з ОСОБА_1 та не підтвердив того, що ОСОБА_1 був тверезим.
Таким чином враховуючи вищевикладене, суд також критично ставиться до пояснень правопорушника ОСОБА_1 та розцінює таку позицію, як мету уникнення притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки пояснення правопорушника спростовуються належними та допустимими доказами, що маються в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а також наданими свідченнями працівників поліції в судовому засіданні.
Окрім цього, матеріали справи містять належні дані що ОСОБА_1 був водієм в розумінні вимог п. 1.10 ПДР та не заперечує цього факту і сам правопорушник ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП.
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейськими дотримано вимоги ч. 2 ст. 251, ст. ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції.
З врахуванням викладеного суд вважає, що поліцейським протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 016793 від 24 серпня 2019 року стосовно ОСОБА_1 складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст. 256, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними статтею 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Оцінивши усі наявні у справі докази з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що в діях ОСОБА_1 , є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суд приходить до висновку, що адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування усіма видами транспорту терміном на 1 (один) рік буде достатнім для виправлення та попередження скоєння правопорушником ОСОБА_1 нових правопорушень і таким що відповідає характеру вчиненого правопорушення та меті адміністративного стягнення.
Тому відповідно до санкції ч.1 ст.130 КпАП України ОСОБА_1 призначається адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавлення права керування транспортним засобом на строк один рік.
Як передбачено ст. 40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею)постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення як це передбачено ст.4 ч.5 Закону України «Про судовий збір».
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 33, 284, 265-1, 266, ч.1 ст. 130 КУпАП, суд -
Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на користь держави - 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. з позбавленням права керування усіма видами транспорту терміном на 1 (один) рік.
Штраф зарахувати на р/р 31119149020001, отримувач ГУК Харківськ обл/Харків обл/21081300, код отримувача 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири ) грн. 20 коп., який зарахувати на слідуючи реквізити: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ: 37993783); банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО):899998; рахунок отримувача: 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Харківського апеляційного суду області шляхом подачі скарги через Краснокутський районний суд.
СУДДЯ В.А. КАЛІБЕРДА