Справа №621/2941/19
Пр. №1-кс/621/1050/19
Ухвала
Іменем України
08 жовтня 2019 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві клопотання слідчого Зміївського ВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене начальником Зміївського відділу Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_5 , про арешт тимчасово вилученого майна,
Слідчий ОСОБА_4 , у провадженні якого знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220300000878 від 04.10.2019, за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 246 Кримінального кодексу України, звернувся до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, а саме: 1) автомобіль ЗИЛ моделі «131», зеленого кольору із державним номером « НОМЕР_1 » у вантажній частині якого знаходиться деревина довжиною 1-1,5м кожна; 2) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу « НОМЕР_2 »; 3) накладну № 63 від 03.10.2019 р. Зазначене майно передати на зберігання до Зміївського ВП ГУНП в Харківській області, розташованого за адресою: Харківська область, м. Зміїв, вул. Донецька, 26.
Клопотання мотивує наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 03.10.2019 до ч/ч Зміївського ВП ГНУП в Харківській області надійшло повідомлення про те, що невстановлена особа перебуваючи на території Мохначанського Лісництва квартал 47 виділ 1, здійснює незаконну порубку лісу. Наступного дня, відомості за даним фактом відповідно до вимог ч. ч. 1, 4, 5 ст. 214 КПК України було внесено до ЄРДР за № 12019220300000878, за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України. Оглядом місця події від 03.10.2019, а саме відкритої території, розташованої в с. Мохнач Зміївського району Харківської області в лісі Мохначанського лісництва квартал 47 виділ 1, було виявлено та вилучено: автомобіль ЗИЛ моделі «131» зеленого кольору із державним номером « НОМЕР_1 » у вантажній частині якого знаходиться деревина довжиною 1-1,5м кожна. Крім цього, вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу « НОМЕР_2 », накладна № 63 від 03.10.2019 р. Дане майно вилучено до Зміївського ВП. При огляді місця події були присутні: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які складали деревину до вантажного відділу вищевказаного автомобілю. При цьому, у вищевказаних осіб відсутня довідка про дозвіл на вирубку деревини у 47 кварталі виділу 1 Мохначанського Лісництва в с. Мохнач Зміївського району Харківської області. Завантаження вищевказаної деревини здійснювалася без присутності майстра лісу та лісника Мохначанського Лісництва, тому є підстави вважати, що вищевказана деревина була незаконно вирубана та завантажена до автомобілю «ЗИЛ» моделі «131» зеленого кольору із державним номером « НОМЕР_1 ».
Слідчий ОСОБА_4 на розгляд клопотання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Просив клопотання розглянути у його відсутність.
Прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання та просила його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Володілець майна автомобіля ЗИЛ, моделі «131» зеленого кольору, державний номером « НОМЕР_1 » ОСОБА_10 на розгляд клопотання не з'явився, про час та місце розгляду повідомлявся належним чином.
Неприбуття вказаних осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Вислухавши думку прокурора, дослідивши додані до клопотання документи, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з частиною 1 статті 172 Кримінального процесуального кодексу України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
На підтвердження клопотання надано копії матеріалів кримінального провадження: витягу з ЄРДР щодо кримінального провадження № 12019220300000878 від 04.10.2019 за частиною 1 статті 246 Кримінального кодексу України; рапорту Зміївського ВП ГУНП в Харківській області від 03.10.2019; протоколу огляду місця події від 03.10.2019; пояснень ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 від 03.10.2019; накладної № 63 від 03.10.2019; свідоцтва про реєстрацію т/з НОМЕР_2 .
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Приписами ч. ч.10, 11 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Метою накладання арешту на майно: 1) автомобіль ЗИЛ моделі «131», зеленого кольору із державним номером « НОМЕР_1 » у вантажній частині якого знаходиться деревина довжиною 1-1,5м кожна; 2) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу « НОМЕР_2 »; 3) накладну № 63 від 03.10.2019 р., що вилучені в ході огляду місця події від 03.10.2019 - є збереженням речових доказів, а саме запобігання їх приховування, зникнення, втрати, знищення або перетворення, відчуження.
Підставою для арешту майна є те, що наявні достатні підстави вважати, що вилучене майно є речовими доказами, що зберегли на собі сліди злочину та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, передбаченого ч. 1 ст. 241 КК України.
Слідчий суддя не вбачає підстав вважати такі доводи слідчого необґрунтованими, враховуючи, що надані матеріали не спростовують викладених в клопотанні обставин.
За таких обставин, деревина, що знаходиться у вантажній частині автомобіля ЗИЛ «131», зеленого кольору із державним номером « НОМЕР_1 », довжиною 1-1,5м кожна може бути предметом вчинення злочину, а інше вилучене майно - засобом та знаряддям вчинення цього злочину, тому відповідають критеріям ст. 98 КПК України.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, слідчий суддя при задоволенні клопотання про арешт майна, зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.
Отже, з урахуванням вказаних положень норм КПК України, приймаючи до уваги, що накладення арешту автомобіль марки ЗИЛ моделі «131», зеленого кольору із державним номером « НОМЕР_1 »; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу « НОМЕР_2 », суттєво обмежує права їх власників, то в даному випадку такий вид заборони не є необхідним для виконання завдань кримінального провадження. Достатнім, розумним та співмірним видом заборони є заборона відчуження та розпорядження цим майном протягом двох місяців з дня постановлення цієї ухвали, повернувши його власникам чи володільцям під відповідальне зберігання.
Щодо накладання арешту на деревину довжиною 1-1,5м кожна та накладну № 63 від 03.10.2019 р., слідчий суддя вважає такий захід забезпечення кримінального провадження є обґрунтованим, виправданим та співмірним для виконання завдань кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню.
Крім того, слідчий суддя роз'яснює, що у відповідності до ст. 174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
Керуючись статтями, 131, 132, 170, 172, 173, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Зміївського відділу поліції ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 погоджене начальником Зміївського відділу Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_5 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно - задовольнити частково.
Накласти арешт на тимчасово вилучене під час огляду місця події 03.10.2019 майно шляхом заборони його відчуження та розпорядження протягом двох місяців з дня постановлення цієї ухвали, повернувши його власнику чи володільцю під відповідальне зберігання, а саме:
1) автомобіль ЗИЛ моделі «131», зеленого кольору із державним номером « НОМЕР_1 »;
2) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу « НОМЕР_2 »;
Накласти арешт на вилучену під час огляду місця події від 03.10.2019 на відкритій території, розташованої в с. Мохнач Зміївського району Харківської області в лісі Мохначанського лісництва квартал 47 виділ 1 деревину, яка знаходиться у вантажній частині автомобіля ЗИЛ моделі «131», зеленого кольору із державним номером « НОМЕР_1 » довжиною 1-1,5м кожна; накладну № 63 від 03.10.2019 р.
В іншій частині клопотання відмовити.
Ухвала про арешт майна підлягає виконанню негайно слідчим СВ Зміївського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_4 , на якого покладено обов'язок визначення місця зберігання майна, щодо якого застосовано арешт.
Роз'яснити особам, які не були присутні під час розгляду клопотання, що вони не позбавлені можливості звернутись до суду у передбаченому законом порядку з клопотанням про скасування арешту майна.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1