Ухвала від 07.10.2019 по справі 741/1233/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

07 жовтня 2019 року м. Чернігів Справа № 741/1233/19

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., перевіривши матеріали позовної заяви і додані до неї документи у справі

за позовомНосівської міської ради Носівського району Чернігівської області

до треті особи Державного реєстратора Бобровицької міської ради Бойко Ольги Михайлівни ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

провизнання протиправним рішення та скасування державної реєстрації

УСТАНОВИВ:

Носівська міська рада Носівського району Чернігівської області звернулася до суду з позовом до Державного реєстратора Бобровицької міської ради Бойко Ольги Михайлівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просить:

1. Визнати протиправним рішення державного реєстратора Бобровицької міської ради Бойко Ольги Михайлівни індексний номер 46488851 від 16.04.2019 та скасувати державну реєстрацію прав та їх обтяжень, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1811702774238, відповідно до якого за ОСОБА_3 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер 7423810000:02:003:2027, площею 2,00 га;

2. Визнати протиправним рішення державного реєстратора Бобровицької міської ради Бойко Ольги Михайлівни індексний номер 46302242 від 04.04.2019 року та скасувати державну реєстрацію прав та їх обтяжень, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1802746374238, відповідно до якого за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер 7423810000:02:003:2022, площею 1,9 га;

3. Визнати протиправним рішення державного реєстратора Бобровицької міської ради Бойко Ольги Михайлівни індексний номер 46489327 від 16.04.2019 року та скасувати державну реєстрацію прав та їх обтяжень, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1811725074238, відповідно до якого за ОСОБА_4 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер 7423810000:02:003:2028, площею 2,00 га;

4. Визнати протиправним рішення державного реєстратора Бобровицької міської ради Бойко Ольги Михайлівни індексний номер 46302009 від 04.04.2019 року та скасувати державну реєстрацію прав та їх обтяжень, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1802734174238, відповідно до якого за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер 7423810000:02:003:2024, площею 2,00 га.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Виникнення спірних правовідносин зумовлено незгодою позивача із рішеннями про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме права власності на об'єкти нерухомого майна за іншими особами. Тобто позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного цивільного (майнового) права позивача.

Ураховуючи те, що позовні вимоги в цій справі є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття фізичними особами/юридичними особами права власності на спірне майно і можуть впливати на майнові права та інтереси цих осіб, суд, незважаючи на участь у спорі суб'єкта владних повноважень, дійшов висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Тобто предметом спору у цій справі є визнання права власності на нерухоме майно, оскільки зазначені позовні вимоги приводять до вирішення питання про право власності на це нерухоме майно.

Отже, спірні правовідносини у справі пов'язані з необхідністю захисту права на об'єкт нерухомого майна, тобто права цивільного, тому позов у справі не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

З наведеного можна зробити висновок про те, що правовідносини, що склалися між сторонами, є цивільно-правовими та не можуть бути предметом спору в адміністративному процесі, оскільки в цьому випадку є спір про право цивільне.

Відповідно до частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

На підставі частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Юрисдикція цивільних справ визначена статтею 19 ЦПК, згідно з якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

У справі, що розглядається, позовні вимоги спрямовані на захист порушеного, на думку позивача, права власності на спірний об'єкт нерухомості внаслідок реєстрації цього нерухомого майна за юридичною особою.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.

Таким чином, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на об'єкт нерухомого майна, то спір стосується цивільного права і за суб'єктним складом сторін має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Зазначена вище правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 29 травня 2019 року у справі № 826/9341/17, від 21 листопада 2018 року у справі № 813/1362/16, від 28 листопада 2018 року у справі № 825/642/18, від 29 січня 2019 року у справі № 803/1589/17 під час розгляду спорів у подібних правовідносинах.

Частина 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позов Носівської міської ради Носівського району Чернігівської області не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, а тому у відкритті провадження необхідно відмовити.

Керуючись ст. 169, 170, 171, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження у справі за позовом Носівська міська рада Носівського району Чернігівської області звернулася до суду з позовом до Державного реєстратора Бобровицької міської ради Бойко Ольги Михайлівни про визнання рішення протиправним та скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень - відмовити.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її вручення.

Суддя Ю.О. Скалозуб

Попередній документ
84801516
Наступний документ
84801518
Інформація про рішення:
№ рішення: 84801517
№ справи: 741/1233/19
Дата рішення: 07.10.2019
Дата публікації: 10.10.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Чернігівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки)