Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
30.09.2019м. ДніпроСправа № 904/2957/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРЕЙД 2017", с. Василівка, Солонянський район, Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАНТЬЄ", с. Нива Трудова, Апостолівський район, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості за договором у розмірі 4764748, 81 грн
Суддя Ярошенко В.І.
Секретар судового засідання Сергієнко М.О.
Представники:
від позивача: Солонцев І.О. дов.№ б/н від 09.08.2019
від відповідача: Ткач Т.М., дов. б/н від 02.09.2019, адвокат.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРЕЙД 2017" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАНТЬЄ" про стягнення 4764748, 81 грн, з яких: 4223070, 50 грн - основний борг, 37849, 89 грн - 3% річних, 446428, 61 грн - пеня, 57399, 81 грн - інфляційні втрати.
Ухвалою суду від 15.07.2019 справу № 904/2957/19 прийнято до свого провадження. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 12.08.2019.
Ухвалами суду підготовче засідання відкладалось з 12.08.2019 на 20.08.2019 та з 20.08.2019 на 16.09.2019.
Представник позивача у підготовчому засіданні 16.09.2019 подав клопотання про залучення до матеріалів справи доказів часткової оплати заборгованості, яке задоволено судом.
Ухвалою суду від 16.09.2019 закрито підготовче провадження. Справу призначено до судового розгляду по суті на 30.09.2019.
30.09.2019 позивач подав до суду клопотання про залучення до матеріалів справи доказів часткової оплати відповідачем суми основного боргу.
В судовому засіданні 30.09.2019 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частини.
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачами умов договору поставки № 1102/1 від 11.02.2019 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.
Позивач ґрунтує свої вимоги на статтях 193, 216-218, 230 Господарського кодексу України та 526, 611, 625-626, 629, 655 Цивільного кодексу України.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
11.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпротрейд 2017» (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РАНТЬЄ» (далі - відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 1102/1 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставляти покупцю продукцію (далі - товар) в асортимент, кількості та відповідно до заявок покупця, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, приймати і оплачувати товар за ціною постачальника.
Датою поставки кожної партії товару вважається дата виписки постачальником видаткової накладної на партію товару (пункт 3.5 договору).
У випадку отримання товару без підписання специфікації, або надання рахунку для оплати, отримана партія товару оплачується за вартістю вказаній у накладній на отримання товару в строки та на умовах, визначених цим договором (пункт 4.3 договору).
На виконання умов договору, позивач за період з 13.02.2019 по 08.05.2019 поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 6671070, 50 грн, що підтверджуються відповідними видатковими накладними, підписаними обома сторонами (арк. с. 59-87).
Також позивач виставив відповідачу рахунки на оплату вищевказаної суми (арк. с. 30-58).
Відповідно до пункту 4.4 договору, покупець здійснює оплату вартості кожної партії товару на умовах відстрочення платежу протягом 5 календарних днів.
З урахуванням положення пункту 4.4 договору, строк оплати поставленого товару є таким, що настав.
Як зазначає позивач у позові, відповідач здійснив часткову оплату вартості поставленого товару на суму 2448000 грн, у зв'язку із чим станом на 25.06.2019 несплаченим залишається товар на суму 4223070, 50 грн.
Під час розгляду справи, позивачем до матеріалів справи залучено докази здійснення відповідачем у період з 02.07.2019 по 20.09.2019 часткової оплати вартості поставленого товару на загальну суму 2630000 грн, а саме такі платіжні доручення: від 02.07.2019 № 503 на суму 200000 грн; від 04.07.2019 № 553 на суму 200000 грн; від 11.07.2019 № 92182 на суму 150000 грн; від 12.07.2019 № 118 на суму 280000 грн; від 18.07.2019 № 92330 на суму 100000 грн; від 22.07.2019 на суму 150000 грн; від 29.07.2019 на суму 200000 грн; від 06.08.2019 на суму 100000 грн, від 16.08.2019 на суму 280000 грн, від 27.08.2019 на суму 300000 грн, від 06.09.2019 на суму 250000 грн, від 13.09.2019 на суму 40000 грн, від 13.09.2019 на суму 60000 грн, від 13.09.2019 на суму 120000 грн, від 20.09.2019 на суму 200000 грн (арк. с. 133-136, 150-156).
У зв'язку із здійснення відповідачем оплати товару не у повному обсязі та з простроченням, позивач нарахував пеню у розмірі 446428, 61 грн, 3% річних у розмірі 37849, 89 грн та інфляційні втрати у розмірі 57399, 81 грн.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
З огляду на наявний в матеріалах справи договір, та обставини справи між позивачем та відповідачем виникли правовідносини поставки товару.
Щодо суми основного боргу
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як встановлено судом вище, строк оплати поставленого товару на заявлену позивачем суму 4223070, 50 грн (станом на 25.06.2019) є таким, що настав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся із даним позовом до суду 11.07.2019, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції канцелярії суду на позовній заяві (арк. с. 3).
При цьому, як встановлено судом вище, відповідач здійснив часткову оплату вартості поставленого товару на суму 400000 грн до 11.07.2019, а саме: 02.07.2019 на суму 200000 грн та 04.07.2019 на суму 200000 грн (арк. с. 135).
Також під час розгляду даної справи судом, відповідачем було сплачено вартість поставленого товару на суму 2230000 грн (арк. с. 133-134, 136, 150-156).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
Таким чином, у задоволенні позову в частині стягнення основного боргу у розмірі 400000 грн слід відмовити, а провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 2230000 грн закрити.
На момент розгляду справи доказів оплати відповідачем вартості наданих послуг у розмірі 1593070, 50 грн (4223070, 50 грн - 400000 грн - 2230000 грн) до суду не надано.
Відповідно до викладеного, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягає частковому задоволенню у розмірі1593070, 50 грн.
Щодо суми пені
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 6.3 договору, покупець за прострочення строків оплати, визначених у п. 4 цього договору, сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання за цим договором.
У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару, позивачем нараховано пеню у розмірі 446428, 61 грн за період з 19.02.2019 по 25.06.2019.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд встановив, що він є вірним, а тому вимога про стягнення пені 446428, 61 грн такою, що підлягає задоволенню.
Щодо 3% річних та інфляційних втрат
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 37849, 89 грн за період з 19.02.2019 по 25.06.2019 та інфляційних втрат у сумі 57399, 81 грн за період з 19.02.2019 по 25.06.2019.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, суд встановив, що він є вірними, а тому вимога про стягнення 3% річних у сумі 37849, 89 грн такою, що підлягає задоволенню.
Щодо здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат суд зазначає таке.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При перевірці наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат суд дійшов висновку, що постачальником не враховано під час розрахунку місяці, в яких мала місце дефляція.
За перерахунком суда загальна сума інфляційних втрат за прострочення здійснення оплати за поставлений товар за період нарахування 19.02.2019-25.06.2019 становить 56534, 99 грн.
Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в сумі 56534, 99 грн.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 65458, 26 грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 2230000 грн закрити.
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "РАНТЬЄ" (53810, Дніпропетровська область, Апостолівський район, с. Нива Трудова, вул. Каштанова, буд. 11; ідентифікаційний код 32949090) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Дніпротрейд 2017» (52460, Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Василівка, вул. Нова, буд. 19, кв. 8; ідентифікаційний код 41548142) 1593070, 50 грн основного боргу, 446428, 61 грн пені, 37849, 89 грн 3% річних, 56534, 99 грн інфляційних втрат та 65458, 26 грн витрат зі сплати судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Повне рішення складено 08.10.2019
Суддя В.І. Ярошенко