Ухвала від 08.10.2019 по справі 4910/11/19-к

Справа № 4910/11/19-к

Провадження1-кс/991/837/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2019 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000889 від 20.12.2017,

установив:

02 жовтня 2019 року на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 23.09.2019, до Вищого антикорупційного суду на розгляд передано вказане клопотання.

07 жовтня 2019 року через канцелярію суду надійшла заява, в якій ОСОБА_3 , ОСОБА_4 просять їх клопотання щодо зняття арешту з частини майна залишити без розгляду.

Учасники кримінального провадження в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється (ч. 4 ст.107 КПК України).

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Частиною 6 статті 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Так, положеннями чинного Кримінального процесуального кодексу України не передбачена можливість «залишити без розгляду» клопотання про скасування арешту майна.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК України та ч. 1 ст. 26 КПК України, однією із загальних засад кримінального провадження є диспозитивність, яка полягає у вільному використанні сторонами кримінального провадження своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи принципи змагальності та диспозитивності кримінального процесу, визначених ст.ст. 7, 22, 26 КПК України, подану до суду ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заяву про залишення без розгляду клопотання про скасування арешту майна, у слідчого судді відсутні підстави для розгляду даного клопотання по суті.

Разом з цим, оскільки положеннями КПК України залишення без розгляду клопотання про скасування арешту майна не передбачено, слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 22, 26, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

постановив:

В задоволенні клопотання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000889 від 20.12.2017, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1