Справа № 22-ц/821/277/19Головуючий по 1 інстанції
Категорія: 302090000 Годік Л.С.
Доповідач в апеляційній інстанції
Храпко В. Д.
07 жовтня 2019 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії:
суддів Храпка В.Д.,
Бондаренка С.І., Вініченка Б.Б.
за участю секретаря Матюхи В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 червня 2019 року, постановленого під головуванням судді Годік Л.С., у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Уманської міської ради про зобов'язання укладення договору оренди земельної ділянки, що знаходиться під офісним приміщенням та його реєстрації,
У квітні 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до Уманської міської ради про зобов'язання укладення договору оренди земельної ділянки, що знаходиться під офісним приміщенням та його реєстрації. Зазначали, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належало 2 квартири АДРЕСА_2 відповідно до договорів купівлі-продажу від 29 травня 1997 року та 17 червня 1999 року.
Рішенням виконкому Уманської міської ради від 31 травня 2001 року вказані житлові приміщення були виведені зі складу житлових та об'єднані в нежитлові для побудови адвокатського офісу.
Рішенням виконкому Уманської міської ради від 22 серпня 2001 року № 598/01-14 йому був наданий дозвіл на збір даних для надання земельної ділянки площею 131 кв. м на умовах договору оренди землі, із якої 99 кв. м є спільним користуванням з РЕУ, а 32 кв. м передано в індивідуальне користування.
З ініціативи Уманської міської ради 30 серпня 2002 року на ім'я ОСОБА_1 поступив договір оренди землі з наявним на ньому державним реєстраційним номером даного договору, за яким договором йому на умовах оренди була передана в користування земельна ділянка площею 131 кв. м. терміном на 5 років, до 2007 року.
Отримавши дозвіл на перебудову приміщень, які були віднесені до категорії нежитлових, а також договір оренди землі на площу 131 кв. м, він здійснив перебудову нежитлового приміщення відповідно до проекту, розробленого управлінням архітектури Умані, узгодженого з усіма комунальними та землевпорядних службами. У тому числі за узгодженням з виконкомом Уманської міської ради, управління архітектури Уманської міської ради, які здійснювали контроль за ходом перебудови офісу та дотриманням меж землекористування.
У 2001 році будівельні роботи були завершені і прийомною комісією був складений прийомний Акт про введення в експлуатацію офісу площею 131 кв.м, розташованого за адресою АДРЕСА_2 .
Позивач, як адвокат, користується земельною ділянкою площею 131 кв.м за вищевказаною адресою на умовах оренди на протязі 16 років.
Правовою підставою користування земельною ділянкою крім договору оренди землі від 30 серпня 2002 року, є його пролонгація, яка була здійснена відповідно до листа виконкому Уманської міської ради за вих. № 517/01-21 від 21 вересня 2007 року. В основу пролонгації договору оренди землі були покладені ті обставини, що ні одна із сторін в договорі не висувала нових умов для укладення договору оренди земельної ділянки; розмір земельної ділянки, її конфігурація, місце розташування, площа - 131 кв. м залишалися сталими.
Після завершення дії договору оренди землі у 2007 році на ім'я позивача поступив лист від Уманської міської ради про продовження дії договору, укладеного 30 серпня 2002 року, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі № 385, на 5 років, до 2012 року.
14 вересня 2012 року на адресу позивача від Уманської міської ради на підставі рішення від 11 липня 2007 року № 2.7-22/5 Орендодавець надав в строкове платне користування земельну диіянку для обслуговування офісу площею 131 кв. м., в тому числі 99 кв. м. спільного користування з відділом житлового господарства.
Враховуючи що термін дії договору оренди припинявся 14 вересня 2017 року, ОСОБА_1 , відповідно до вимог ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», направив до Уманської міської ради договір оренди землі 2 вересня 2017 року. Перед укладенням даного договору ним через Центр надання адміністративних послуг був отриманий витяг із Державного земельного кадастру із зазначенням кадастрового номеру земельної ділянки 7110800000:02:003:0124.
З урахуванням заяви від 06 червня 2019 року, якою збільшені позовні вимоги, позивачі просили суд зобов'язати Уманську міську раду укласти договір оренди зeмельної ділянки, розташовану під офісом, який належить ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 площею 131 кв. м., з яких 99 кв.м. у спільному користуванні з РЕУ-3 м. Умані, кадастровий номер 7110800000:02:003:0124.
Визнати договір оренди земельної ділянки від 02 серпня 2017 року між ОСОБА_1 та Уманською міською укладеним, який виконаний у відповідності до Типового договору оренди землі, розробленого та затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 3 березня 2004 р. № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі».
Зобов'язати Уманську міську раду здійснити реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 02 серпня 2017 року, кадастровий номер 7110800000:02:003:0124.
Зобов'язати Уманську міську раду не чинити перешкод в реалізації права власності на нерухоме майно - офіс, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки площею 131 кв. м, кадастровий номер 7110800000:02:003:0124.
Зобов'язати Уманську міську раду не чинити перешкод в реалізації права на вільний вибір роду занять - адвокатську діяльність.
Стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір в сумі 768,40 грн.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 червня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі на рішення ОСОБА_1 вважаючи, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону та дійсним обставинам справи, постановлене з порушенням норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким визнати договір оренди земельної ділянки, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий номер 7110800000:02:003:0124 від 02 серпня 2017 року, виконаний на типовому бланку, розробленому та затвердженому Кабінетом Міністрів України, таким що відбувся. Апеляційна скарга обґрунтовується тими ж доводами, що і позовна заява.
У відзиві на апеляційну скаргу Уманська міська рада вважає рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права та просить відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги позивача. Зазначає, що посилання позивача на відмову міської ради від укладення договору оренди у зв'язку з відсутністю кадастрового номера земельної ділянки безпідставні, оскільки земельні ділянки у вбудовано-прибудованих приміщеннях багатоквартирних житлових будинків можуть не мати кадастровий номер, а тому це не є перешкодою для укладення договору оренди земельної ділянки; Уманська міська рада відмовляється укладати договір оренди з позивачем, оскільки ОСОБА_1 з власної ініціативи, без погодження з міською радою у проекті договору змінив істотні умови договору; надісланий проект договору від 02 серпня 2017 року суперечить інтересам територіальної громади та чинному законодавству, оскільки офіс позивачів використовується для здійснення адвокатської діяльності, що направлена на отримання прибутку, а у запропонованому проекті договору позивач зазначає, що земельна ділянка площею 0,0131 га за адресою АДРЕСА_2 для обслуговування адвокатського офісу буде використовуватися не в комерційних цілях.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги по наступних підставах.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам.
Судом встановлено, що 29 серпня 2001 року ОСОБА_1 надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки для розміщення офісу загальною площею 0,0241 га, яка розташована по АДРЕСА_2 .
Рішенням Уманської міської ради від 27 березня 2002 року № 2.10-34/23 затверджено проект відведення земельної ділянки для реконструкції квартири АДРЕСА_2 під час офіс і надано вказану земельну ділянку в оренду.
Між Уманською міською радою і ОСОБА_1 було укладено договір на право тимчасового користування землею на умовах оренди. Дата укладення договору не вказана.
Відповідно до п. 1.1.1. договору Уманська міська рада передає а ОСОБА_1 приймає в тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку площею 131 кв.м, в т.ч. 99 кв.м спільне користування з РЕУ-2 по АДРЕСА_2 для реконструкції квартир №№ 49 та 50 під офіс за рахунок земель сільської ради строком на п'ять років.
Відповідно до п. 8 договору підставою припинення договору оренди є закінчення його терміну.
Договір зареєстровано 30 серпня 2002 року.
04 серпня 2004 року ОСОБА_1 став власником нежилого приміщення (офіс) по АДРЕСА_2 , відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно. Проведена державна реєстрація права.
Рішенням Уманської міської ради від 11 липня 2007 року № 2.7-22/5 ОСОБА_1 продовжено термін користування земельною ділянкою для обслуговування офісу на умовах оренди строком на 5 років. Про це ОСОБА_1 був повідомлений листом Уманської міської ради 21 вересня 2007 року №517/01-21. Пропонувалось звернутися в Управління земельних ресурсів в м. Умані для заключення договору оренди землі на новий термін.
Листом від 06 жовтня 2016 року №1359/01-21 секретарем міської ради ОСОБА_1 пропонувалось на підставі рішення Уманської міської ради від 27 березня 2002 року звернутися у відділ з питань земельних відносин для підготовки попереднього договору оренди землі.
Листом від 25 квітня 2017 року №609/01-21 для врегулювання земельних відносин на використання земельної ділянки по АДРЕСА_2 секретарем міської ради пропонувалось звернутися у центр надання адміністративних послуг виконкому Уманської ради з відповідною заявою.
02 серпня 2017 року ОСОБА_1 направив до Уманської міської ради проект договору оренди землі.
Відповідь на вказану пропозицію укласти договір оренди землі в матеріалах справи відсутня.
Відповідно до довідки Уманської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області від 08 липня 2018 року орендна плата за земельну ділянку, яка знаходиться в оренді, за 2016, 2017, 2018 роки сплачена і заборгованість відсутня.
За змістом статті 14 Конституції України, з якою кореспондуються приписи частин першої, другої статті 373 Цивільного кодексу України та статті 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, приписами Земельного кодексу України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.
Згідно із частинами першою - третьою статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Частинами першою, другою статті 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
За змістом статті 144 Конституції України, статей 12, 122 Земельного кодексу України, статті 26 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції, зокрема, міських рад належить вирішення питань про надання у користування земельних ділянок із земель комунальної власності відповідних територіальних громад. Також відповідно до пункту «в» статті 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до абзацу першого частини першої та частини другої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
При цьому частиною першою статті 93 Земельного кодексу України, приписи якої кореспондуються зі статтею 1 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі», визначено, що засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності, є правом оренди земельної ділянки.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (за змістом частини дев'ятої статті 93 Земельного кодексу України та частини першої статті 2 Закону України «Про оренду землі»).
Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Порядок передачі земельних ділянок в оренду визначено статтею 124 Земельного кодексу України, за змістом частини першої якої передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу (частини друга та третя статті 124 Земельного кодексу України).
Згідно з абзацами першим і другим частини другої статті 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Частиною першою статті 123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок; надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
Аналогічні за змістом норми були закріплені й частиною першою статті 123 та частиною першою статті 124 Земельного кодексу України відповідно до яких надання земельних ділянок фізичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок, а передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється (стаття 125 Земельного кодексу України в редакції, чинній на час набуття позивачем права власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані на спірній земельній ділянці).
Разом з тим, згідно з частиною другою статті 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
З наведеного вбачається, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування шляхом укладення відповідного договору оренди. Тобто прийняття уповноваженим органом місцевого самоврядування рішення про передачу в користування (оренду) земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, є необхідною умовою для передачі такої земельної ділянки в оренду.
По даній справі Уманська міська рада винесла рішення від 27 березня 2002 року, яким затвердила проект відведення земельної ділянки та передачу її в оренду. Рішенням Уманської міської ради від 11 липня 2007 року продовжено термін оренди земельної ділянки.
Відповідно до ч. 1 ст. 648 ЦК України зміст договору, укладеного на підставі правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.
Положеннями частини 1-3 статті 14 Закону України «Про оренду землі» визначено, що умови договору оренди земельної ділянки не можуть суперечити законам України.
Згідно ст. 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року №220 затверджено Типовий договір оренди землі.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строки дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляд та відповідальності за її несплату.
Наданий позивачем проект договору оренди землі відповідає типовому договору оренди землі і істотним умовам договору оренди землі.
Відповідно до ст. 649 ЦК України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішується судом.
Поскільки наданий ОСОБА_1 Уманській міській раді відповідає типовому договору оренди землі, містить всі істотні умови договору, то необхідно визнати такий договір укладеним.
Позовні вимоги в частині зобов'язати Уманську міську раду укласти договір оренди землі не підлягають до задоволення, поскільки такі вимоги протирічать позовним вимогам про визнання договору оренди землі укладеним.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_2 , то в задоволенні його позову необхідно відмовити. ОСОБА_2 не є власником нежилого приміщення по АДРЕСА_2 , йому не відводилася земельна ділянка, попередній договір оренди землі із ним не укладався. ОСОБА_2 не надав суду доказів які право чи законні його інтереси порушені.
Не підлягають задоволенню і збільшені позовні вимоги, якими позивачі просили зобов'язати Уманську міську раду не чинити перешкоди в реалізації права власності на нерухоме майно та не чинити перешкод в реалізації права на вільний вибір роду занять - адвокатську діяльність, поскільки вони не доведені належними і допустимими доказами.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача підлягають до стягнення судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 1920 грн. (768+1152).
Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.
Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 червня 2019 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 до Уманської міської ради про зобов'язання укласти договір оренди землі, зобов'язання не чинити перешкод задоволити частково.
Визнати укладеним договір оренди земельної ділянки площею 0,0131 га по АДРЕСА_2 між Уманською міською радою і ОСОБА_1 на умовах, викладених в проекті договору, поданого ОСОБА_1 від 02 серпня 2017 року, що є невід'ємною частиною судового рішення.
В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до Уманської міської ради про зобов'язання укласти договір оренди землі, зобов'язання не чинити перешкод - відмовити.
Стягнути із Уманської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати - 1920 (одна тисяча дев'ятсот двадцять) гривень.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді