Рівненський апеляційний суд
27 вересня 2019 року м. Рівне
Суддя Рівненського апеляційного суду - Полюхович О.І.,
з участю:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - Захарчука М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника Захарчука М.І. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Березнівського районного суду Рівненської області від 23 липня 2019 року,
Постановою Березнівського районного суду Рівненської області від 23 липня 2019 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
З постанови суду вбачається, що 01 травня 2019 року о 23 год. 45 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «PIAGGIO», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи з ознаками алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9а, Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі Захарчук М.І. просить постанову суду скасувати, провадження по справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а саме не вказано місце та суть адміністративного правопорушення. Крім того, у вказаному протоколі зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, що не передбаченого п.2.9 ПДР України.
Заслухавши доводи захисника Захарчука М.І. та ОСОБА_1 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення « поза розумним сумнівом » ( рішення ЄСзПЛ « Авшар проти Туреччини » ). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до ст. 17 Закону України " Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту ( рішення Європейського суду з прав людини, справа " Коробов проти України " № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року ), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування « поза розумним сумнівом » ( рішення від 18 січня 1978 року у справі « Ірландія проти Сполученого Королівства » ( Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25).
Матеріали даного провадження вказують на те, що суд першої інстанції не забезпечив належний розгляд та постановлення законного і обґрунтованого рішення з огляду на наступне.
Згідно вимог ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суддя визнав доказами його вини дані протоколу про адміністративне правопорушення серія ОБ№013668 (а.с.1).
Із змісту вказаного протоколу, ОСОБА_1 інкримінується те, що він керував транспортним засобом марки «PIAGGIO», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи з ознаками алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9а, Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с.1).
Згідно вимог п.2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, в якому зазначається місце вчинення, суть правопорушення, та інші дані, необхідні для розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції не може погодитись з рішенням суду першої інстанції, з огляду на те, що поза увагою суду та без належної правової оцінки залишився той факт, що ОСОБА_1 інкримінується керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, що не передбаченого п.2.9а ПДР України (а.с.1).
Крім того, допитаний під час розгляду справи ОСОБА_1 надав пояснення, що 01 травня 2019 року о 23 год. 45 хв. біля подвір'я його приватного будинку, а саме: АДРЕСА_1 до нього підійшли працівники поліції та запропонували пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння. На вимогу працівників поліції він пройшов огляд, однак наголосив, що не керував транспортним засобом, а заводив його до двору після проведеного ремонту.
Апеляційний суд приймає до уваги пояснення ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, оскільки такі пояснення повністю підтверджуються долученими відео матеріалами з нагрудних камер працівників поліції.
Із відео файлу 0045 час 04-05 вбачається, що ОСОБА_1 знаходиться на подвір'ї приватного будинку та на запитання працівників поліції відповідає, що транспортним засобом не керував, а здійснював його ремонт.
Будь-яких інших доказів, які б з достовірністю підтверджували керування ОСОБА_1 транспортним засобом суду не були надані.
Виходячи з викладеного та з огляду на диспозицію ст.130 КУпАП, ОСОБА_1 не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності, оскільки не доведено його вина в тому, що саме він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а отже в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги та закриття провадження у справі, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст. 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу захисника Захарчука М.І. - задовольнити.
Постанову Березнівського районного суду Рівненської області від 23 липня 2019 року відносно ОСОБА_1 - скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: О.І.Полюхович