Житомирський апеляційний суд
Справа №278/731/19 Головуючий у 1-й інст. Зубчук І. В.
Категорія 26 Доповідач Шевчук А. М.
02 жовтня 2019 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Талько О.Б., Коломієць О.С.,
з участю секретаря судового засідання Баліцької Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі
цивільну справу №278/731/19 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 20 травня 2019 року, яке ухвалене під головуванням судді Зубчук І.В. у м. Житомирі,
У березні 2019 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (надалі - АТ КБ «ПриватБанк» або банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 16 113,72 грн., яка складається із: 7 006,23 грн. заборгованості за тілом кредиту, 3 037,97 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту, 4 112,17 пені за прострочене зобов'язання, 713,84 грн. пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., а також штрафу - 500 грн. (фіксованої частини) та 743,51 грн. (процентної складової). Свої вимоги обґрунтовувало тим, що на підставі заяви від 04 вересня 2012 року банк надав відповідачу кредит у розмірі 8 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Боржник кредитні кошти не повернув, у зв'язку із чим станом на 25 лютого 2019 року утворилася вищевказана заборгованість.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 20 травня 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за договором від 04 вересня 2012 року в сумі 14 156,37 грн., що складається із: 7 006,23 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 3 037,97 грн. - заборгованості за простроченим тілом кредиту; 4 112,17 грн. - нарахованої пені за прострочене зобов'язання. Вирішено питання судових витрат.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Зазначає, що долучена банком анкета-заява не містить відомостей про обраний вид картки, не заповнена графа щодо обраного кредитного ліміту, а лише містить згоду на отримання зарплатної картки. Розрахунок заборгованості не містить даних про те, на яке тіло кредиту нараховані проценти. Вважає доводи банку про те, що він отримав кредитний ліміт на кредитну картку та активно ним користувався необґрунтованими, оскільки сам по собі факт укладення кредитного договору не є доказом передачі грошових коштів. Доказів відкриття рахунку, виписки по рахунку, яка мала б підтвердити рух коштів, наявність або відсутність заборгованості, розмір отриманих коштів банк суду не надав. Матеріали справи не містять підтвердження того, що він отримав та ознайомився під підпис з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку в тих редакціях, що долучені до матеріалів справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умовами, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша ст.1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, окрім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків при застосуванні конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст.633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Визначальним є додержання письмової форми договору.
При розгляді даного спору апеляційний суд ураховує, що у постанові від 03 липня 2019 року (провадження №14-131цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила про відступ від висновку Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятій постанові від 24 вересня 2014 року (провадження №6-144цс14).
Із матеріалів справи вбачається і відповідачем не заперечується та обставина, що ним 04 вересня 2012 року підписана анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с.17).
У анкеті-заяві зазначено, що ОСОБА_1 виявив бажання оформити на своє ім'я зарплатну картку. Інші опції залишилися не заповненими, у тому числі опція - платіжна картка кредитна «Універсальна». Не заповнена й графа - бажаний кредитний ліміт за платіжною карткою «Універсальна». Одночасно із цим у анкеті-заяві зазначено про те, що клієнт згоден із тим, що дана заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становлять між ним та банком договір про надання банківських послуг. Окрім того, зазначається, що клієнт ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані для ознайомлення в письмовому вигляді. Має місце у заяві й застереження про те, що Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua. Клієнт зобов'язався виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку www.privatbank.ua.
Отже, у заяві позичальника від 04 вересня 2012 року відсутній кредитний ліміт, тобто тіло кредиту, а також у заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафу) за порушення зобов'язання.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту стягнути пеню за прострочене зобов'язання, пеню за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., а також штраф відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, крім розрахунку кредитної заборгованості за договором від 04 вересня 2012 року, послався на витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, Ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, як невід'ємні частини спірного договору.
При цьому матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці витяги з Тарифів та Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент підписання відповідачем анкети-заяви містили умови щодо сплати неустойки (пені, штрафу) саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Окрім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження №6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи, тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Тарифів та витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову, а суд першої інстанції, стягуючи тіло та пеню за прострочене зобов'язання, ґрунтував своє рішення на припущеннях.
Без надання підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Тарифи і Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про кредитний ліміт, пені та штраф, витяги з Тарифів і з Умов та Правил не можна вважати складовою частиною спірного договору, оскільки вони не підписані відповідачем та останнім не визнаються. Отже, недодержання письмової форми для кредитного ліміту, пені та штрафу, не дає підстав розцінювати умови, прописані у витягах з Тарифів та з Умов і Правил, як невід'ємну складову частину змісту договору, а тому суд першої інстанції помилково вважав надані позивачем витяги з відповідних документів складовою частиною спірного договору та безпідставно стягнув тіло та один із видів пені.
Не надана судом першої інстанції належна оцінка тій обставині, що обрана опція лише щодо зарплатної картки.
Не вказаний кредитний ліміт у розмірі 8 000 грн. й у виписці руху коштів по рахунку (а.с.75-84).
Недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, не дозволяють залишити рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до положень ст.376 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає до скасування із ухваленням нового судового рішення, яким банку відмовляється у задоволенні позову в повному обсязі.
Судовий збір, понесений відповідачем на оплату судового збору за подання апеляційної скарги, покладається на позивача в силу положень ст.141 ЦПК України.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону.
Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374,376,381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 20 травня 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Відмовити Акціонерному товариству комерційний банк „ПриватБанк" у задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" (ідентифікаційний код 14360570; м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) 2 881 грн. 50 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню у касаційному порядку.
Головуюча Судді:
Повний текст постанови складений 07 жовтня 2019 року.