Справа № 161/14180/17 Провадження №11-кп/802/446/19 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ч.1 ст. 286 КК УкраїниДоповідач: ОСОБА_2
01 жовтня 2019 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
потерпілої - ОСОБА_7 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_8 ,
захисника - ОСОБА_9 ,
обвинуваченої - ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12017030010002245 за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_11 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 травня 2019 року щодо ОСОБА_10 ,
Даним вироком ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Пашуки Славутського району Хмельницької області, жителька АДРЕСА_1 , громадянка України, українка, з професійною технічною освітою, заміжня, на утриманні має малолітню та неповнолітню дитина - доньку ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не судима,
засуджена:
- за ч.1 ст.286 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) гривень.
Звільнено обвинувачену ОСОБА_10 від відбуття призначеного покарання у виді штрафу за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України на підставі п."в" ст.1 Закону України "Про амністію в 2016 році".
Цивільний позов КЗ "Луцька міська клінічна лікарня" Управління охорони здоров'я Луцької міської ради до обвинуваченої ОСОБА_10 - задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_10 на користь КЗ "Луцька міська клінічна лікарня" Управління охорони здоров'я Луцької міської ради кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_7 в сумі 7920 (сім тисяч дев'ятсот двадцять) грн. 00 коп..
Вирішено питання про речові докази та судові витрати.
Вироком суду ОСОБА_10 визнана винною і засуджена за те, що вона 15 травня 2017 року, близько 12 год. 40 хв., керуючи технічно справним автомобілем марки "Peugeot 308" номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по пр. Грушевського зі сторони вул. Яровиці у напрямку вул. Привокзальної у м. Луцьку, зі швидкістю 22 км/год. та здійснюючи маневр повороту на право відносно свого руху на територію, прилеглу до будинку № 2б по пр. Грушевського в м. Луцьку, не вибрала безпечної швидкості, проявила безпечність та неуважність, неправильно оцінила дорожню обстановку, порушивши положення правил дорожнього руху п.п.2.3 (б), 10.2, 11.13 Правил дорожнього руху, не вжила негайних заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, таким чином не надала перевагу пішоходу ОСОБА_7 , яка здійснювала рух по тротуару з права на ліво відносно руху автомобіля та здійснила наїзд на неї.
Внаслідок порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_10 спричинила потерпілій ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому основи лонної кістки справа, подвійний перелом сідничної кістки справа.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 690 від 17 липня 2017 року вказані тілесні ушкодження за ступенем тяжкості відноситься до категорії середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я, оскільки для її загоєння та лікування необхідний час більше 21-ї доби.
В прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали, перебуває грубе порушення водієм ОСОБА_10 , вимог п.п.2.3 (б), 10.2, 11.13 Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі прокурор просить вирок щодо ОСОБА_10 змінити, виключивши з мотивувальної частини вироку вказівку про наявність обтяжуючої обставини - вчинення злочину щодо особи похилого віку, а в решті вирок - залишити без змін. Вважає, що суд при ухваленні вироку допустив істотне порушення кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Зазначає, що як вбачається із формулювання обвинувачення, яке визнано судом доведеним, ОСОБА_10 засуджена за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, і при цьому обставиною, яка обтяжує її покарання зазначено вчинення злочину щодо особи похилого віку. Однак, вчинення злочину щодо особи похилого віку підлягає врахуванню у разі, коли даний факт охоплюється злочинним наміром: при умисній формі вини за умови, що особа достеменно обізнана про похилий вік потерпілого і цілеспрямовано вчиняє посягання на нього. Разом з тим, ОСОБА_10 засуджено за вчинення кримінального правопорушення через необережність, оскільки така форма вини щодо наслідків є обов'язковою юридичною ознакою злочину, передбаченого ст.286 КК України.
Заслухавши суддю-доповідача, який доповів суть вироку, пояснив ким і в якому обсязі він оскаржений, виклав доводи апеляційної скарги, міркування прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу та просила змінити вирок суду, виключивши обставину, яка обтяжує покарання ОСОБА_10 , пояснення обвинуваченої ОСОБА_10 та її захисника, потерпілої ОСОБА_7 та її представника, які кожен зокрема не заперечували щодо задоволення апеляційної скарги прокурора та зміни вироку суду, дослідивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду про винність ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, підтверджуються зібраними в кримінальному провадженні та дослідженими в судовому засіданні доказами і ніким не оскаржуються.
Діям ОСОБА_10 дана правильна юридична оцінка, яка також ніким не оспорюється.
Правильність призначення обвинуваченій ОСОБА_10 покарання і звільнення від його відбуття на підставі п."в" ст.1 Закону України "Про амністію в 2016 році" також не оспорюється в апеляційній скарзі прокурора.
Із урахуванням наведеного, ці обставини, які ніким не оспорюються, апеляційним судом не перевіряються.
Разом з тим, судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного вироку помилково зазначено про наявність в діях ОСОБА_10 обставини, яка обтяжує її покарання - вчинення злочину щодо особи похилого віку, незважаючи на те, що така обставина й була зазначена в обвинувальному акті щодо обвинуваченої.
При ухваленні такого рішення місцевим судом не враховано, що обвинувачена вчинила кримінальне правопорушення, яке відноситься до необережних злочинів, і не мала умислу завдати тілесних ушкоджень саме особі похилого віку - потерпілій ОСОБА_7 ..
Отже суд першої інстанції допустив помилкове застосування положень п.6 ч.1 ст.67 КК України, у зв'язку з чим, неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою зміну судового рішення відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.409 КПК України.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу прокурора задовольнити, виключивши з мотивувальної частини вироку вказівку про наявність в діях ОСОБА_10 обставини, яка обтяжує її покарання - вчинення злочину щодо особи похилого віку.
В решті вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_10 слід залишити без змін.
На підставі наведеного і керуючись статтями 376, 404, 405, 407 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_11 - задовольнити.
Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 травня 2019 року щодо ОСОБА_10 - змінити.
Виключити з мотивувальної частини вироку вказівку про наявність в діях ОСОБА_10 обставини, яка обтяжує покарання - вчинення злочину щодо особи похилого віку.
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. На ухвалу може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: