Справа № 161/10361/19 Провадження №33/802/734/19 Головуючий у 1 інстанції:Олексюк А. В.
Категорія: ст.ст.124, 130 ч.1 КУпАПДоповідач: Денісов В. П.
07 жовтня 2019 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П.,
з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - ОСОБА_5,
розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.09.2019 щодо ОСОБА_1 ,
Оскаржуваною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 130 ч.1 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення за правилами ст.36 КУпАП у виді штрафу у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 384,20 грн.
Оскаржуваною постановою судді ОСОБА_1 . визнаний винним в тому, що він 08.06.2019 о 23 год. 00 хв. в м. Луцьк, по вул. Дубнівській, керував транспортним засобом марки «AudiA6» д.н.з. НОМЕР_1 із ознаками алкогольного сп'яніння, однак від проходження медичного огляду відмовився.
Крім того, 08.06.2019 о 23 год. 00 хв. в м. Луцьк, по вул.Дубнівській, керуючи транспортним засобом «Audi A6» д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості для руху, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою та здійснив з'їзд у кювет, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.п.2.5, 2.3 (б), 12.1 Правил дорожнього руху. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст.124, ч. 1 ст.130 КУпАП.
У поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5 просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 130 ч.1 КУпАП. Вважає, що постанова судді не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною і необґрунтованою. Посилаються на те, що ОСОБА_1 як 08.06.2019, так і в судовому засіданні суду першої інстанції, категорично стверджував, що він не керував у той час вказаним транспортом, не вчиняв дорожньо - транспортну пригоду, від проходження медичного огляду відмовлявся у зв'язку з недоцільністю, оскільки не заперечував факту вживання алкогольних напоїв у той день. Повідомив, що транспортним засобом керувала його дружина ОСОБА_3 , яка, будучи допитана в судовому засіданні суду першої інстанції як свідок підтвердила цей факт. Пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 повністю підтверджує й відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, який починається з того, що ОСОБА_1 дійсно перебуває біля транспортного засобу разом з працівниками поліції, однак повністю заперечує факт керування ним. Працівники поліції неодноразово викликались в судове засідання, однак жодного разу не з'явились. Крім того, суд помилково взяв до уваги пояснення свідка ОСОБА_4 , оскільки останній безпосередньо в судовому засіданні повідомив, що не зможе впізнати особу, яка перебувала за кермом автомобіля, і надавав інші пояснення, попередньо прочитавши з матеріалів справи письмові пояснення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_5, які підтримували апеляційну скаргу і просили скасувати постанову судді і закрити провадження у справі, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Висновки судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ст.124 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у передбаченому законом порядку, та належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності.
Так, вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ст.124 КУпАП повністю підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення БД №319999 та серії БД №320000 від 08.06.2019 року (а.с.1-4), схемою місця дорожньо-транспортної пригоди до протоколу (а.с.7), інформацією з бази даних НАІС про відсутність повторності за ст.130 КУпАП (а.с.6), письмовими поясненнями ОСОБА_4 , ОСОБА_6 (а.с.8-9) та іншими матеріалами справи.
Згідно з поясненнями в судовому засіданні суду першої інстанції свідка ОСОБА_4 , надані ним працівникам поліції пояснення він підтримує повністю. Зазначив, що 08.06.2019 близько 23.00 год. він на автомобілі марки Фолькваген Тауран д.н.з. НОМЕР_2 разом з незнайомими йому пасажирами (чоловік, дружина та двоє дітей) рухався по Дубнівському перехресті в місті Луцьку та був "підрізаний" автомобілем марки «AudiA6», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням чоловіка, який після цього зупинився, вийшов зі своєї машини, підійшов до його машини та безпричинно зломив дзеркало заднього виду автомобіля марки Фолькваген Тауран, д.н.з. НОМЕР_2 . Після цього цей чоловік сів у свій автомобіль та поїхав. В цей час пасажири з автомобіля Фолькваген Тауран, д.н.з. НОМЕР_2 , зателефонували в поліцію. Чоловік з вищевказаного автомобіля марки «AudiA6» був одягнутий у полосату футболку та шорти, перебував він в стані сп'яніння, про що свідчили хитка його хода, незв'язна мова, поведінка. Через близько 13 хвилин ОСОБА_4 побачив даний автомобіль разом з цим же водієм в кюветі. Після цього він зупинився на місці події та побачив, як чоловік з автомобіля «AudiA6» д.н.з. НОМЕР_1 відмовлявся проходити медичний огляд на факт вживання алкоголю.
Отже, пояснення свідка ОСОБА_4 повністю спростовують доводи апеляційної скарги і пояснення ОСОБА_3 про те, що саме вона перебувала за кермом автомобіля.
Крім того, ОСОБА_4 достеменно вказав, що за кермом "АУДІ А6" д.н. НОМЕР_1 перебував саме чоловік, а не жінка.
Згідно з наявного у матеріалах справи та дослідженого в судовому засіданні суду першої інстанції відеозапису від 08.06.2019 з боді камер поліцейських, встановлено, що 08.06.2019 близько 23.00 години ОСОБА_1 перебував біля автомобіля марки «AudiA6» д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходився у кюветі. При цьому двері водія були відчинені, а фари автомобіля - ввімкнені. ОСОБА_1 не визнавав своєї вини у вчиненні вказаних правопорушень, зазначивши, що автомобілем керувала його дружина (а.с.13).
Тому доводи захисника в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_1 не перебував за кермом автомобіля, що під час розгляду справи зазначала і свідок ОСОБА_3 , суперечать іншим доказам у справі, тому не приймаються до уваги.
Крім того, місцевий суд, аналізуючи матеріали справи в їх сукупності, врахував, що зазначена свідок є дружиною ОСОБА_1 і тому може бути зацікавлена у неправильному вирішенні справи та в уникненні останнього від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.1 ст.130 та ст.124 КУпАП, як відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також порушення Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортного засобу.
Відповідно до вимог ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Згідно з ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні стягнення суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.33 КУпАП, врахував характер вчинених правопорушень, дані про особу ОСОБА_1 , ступінь його вини та інші обставини, обравши йому остаточне стягнення відповідно до вимог ч.2 ст.36 КУпАП - згідно з санкцією частини 1 статті 130 КУпАП, яка іншого стягнення не передбачає.
Порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного перегляду справи не встановлено.
Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги захисника апеляційний суд не знаходить.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.09.2019 щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов