Справа № 761/31854/19
Провадження № 1-кс/761/21916/2019
22 серпня 2019 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
клопотання старшого слідчого в ОВС 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та
координації правоохоронної діяльності ОСОБА_4 , про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017150030000186 від 14 січня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,
13 серпня 2019 року старший слідчий в ОВС 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим з прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017150030000186 від 14 січня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, про арешт майна, а саме: матеріалів кримінального провадження № 12018100060000663 від 12 лютого 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що у провадженні Головного слідчого управління СБ України перебувають матеріали кримінального провадження за №12017150030000186 від 14 січня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Досудовим слідством встановлено, що невстановлені особи шляхом обману з використанням ТОВ «Агроновоком» (код ЄДРПОУ 33996335) та кіпрської компанії «RABITURNA LIMITED» шляхом відкриття безвідкличного документарного непокритого акредитиву на користь компаній «Cargill Siternational SA» та «Cargill Incorporated Petroleum Trading» (компанії групи Cargill - акціонер АТ «Дельта Банк») за договором про кредитування № 151311К25 від 29.12.2011 протягом 2013 року заволоділи коштами ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особливо великих розмірах на суму 1 321 380 201,53 грн.
Так, 29.12.2011 між АТ «Укрексімбанк» та ТОВ «Агроновоком» (код ЄДРПОУ 33996335) було укладено Дорговір № 151311К25 про кредитування шляхом відкриття безвідкличного документарного непокритого акредитиву, зі змінами і доповненнями, внесеними відповідними додатковими угодами.
На виконання умов Кредитного договору Банк надав ТОВ «Агроновоком» кредит шляхом відкриття:
- безвідкличного документарного непокритого Акредитиву в сумі 5 499 999, 76 доларів США строком оплати 360 календарних днів з дати акцепту документів, підтвердженого Інобанком, для забезпечення зобов'язань Позичальника перед компанією «Cargill Siternational SA» згідно з Договором купівлі продажу № (1) GLS3370ХА, (2) GLS3014ХC, (3) GLS3450Х, (4) GLS3276AХ від 19.02.2013 із зміною № 1 від 21.06.2013;
- безвідкличного документарного непокритого Акредитиву в сумі 24999999,81 доларів США строком оплати 360 календарних днів з дати акцепту документів, підтвердженого Інобанком, для забезпечення зобов'язань Позичальника перед компанією «Cargill Incorporated Petroleum Trading» згідно з Договором купівлі продажу № 308778/1 від 12.03.2013 із зміною № 2 від 21.06.2013.
На забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Агроновоком» за кредитним договором майновими поручителями було передано в іпотеку АТ «Укрексімбанк» нерухоме майно:
- поручителем ОСОБА_5 згідно з іпотечним договором від 29.12.2011 № 151311249 земельні ділянки площею 58,1841 га для будівництва та обслуговування житлових будівель, що розташовані за адресою: с. Білогородка Києво-Святиошинського р-н., Київської області заставною вартістю 153 900 000,00 грн., згідно з іпотечним договором від 10.08.2012
№ 151311260 квартири, розташовані у м. Ялта АРК в кількості 3 шт., сумарною площею 132,3 кв.м. заставною вартістю 204 800,00 грн.;
- поручителем ОСОБА_6 згідно з іпотечним договором від 30.12.2011 № 151311250 земельні ділянки площею 25, 2531 га для будівництва та обслуговування житлових будівель, що розташовані за адресою: с. Білогородка Києво-Святошинського р-н. Київської області заставною вартістю 64 680 800,00 грн., згідно з іпотечним договором від 10.08.2012
№ 151311259 квартира, розташована у м. Ялта АРК в кількості 1 шт., площею 19,6 кв.м., заставною вартістю 192 800,00 грн.;
- поручителем ТОВ «Зодіак-Центр» згідно з іпотечним договором від 06.01.2012 № 151311254 квартири, розташовані у м. Ялта АРК в кількості 23 шт., сумарною площею 563,30 кв.м., заставною вартістю 7 849 600, 00 грн., згідно з іпотечним договором від 06.01.2012 № 151311255 цілісний майновий комплекс «Фотографія» (кафе Кебаб) у м. Ялта АРК, павільйон ігрових автоматів у м. Ялта АРК заставною вартістю 677 600, 00 грн. та нерухоме майно - квартири у м. Ялта АРК в кількості 17 шт. заставною вартістю 4 456 800,00 грн.;
- поручителем ТОВ «Крем-1» згідно з іпотечним договором від 06.01.2012 №151311251 земельні ділянки площею 28,4533 га для будівництва та обслуговування житлових будівель, що розташовані за адресою: с. Білогородка Києво-Святошинського р-н. Київської області заставною вартістю 75 260 800, 00 грн.;
- поручителем ТОВ «Екоінжиніринг» згідно з іпотечним договором від 29.12.2011 № 151311248 земельні ділянки площею 32,2129 га. для будівництва та обслуговування житлових будівель, що розташовані за адресою: с. Білогородка Києво-Святошинського р-н Київської області заставною вартістю 82 558 400,00 грн.;
ТОВ «Агроновоком» зобов'язання за кредитним договором не виконало, станом на 28.01.2015 заборгованість становила 38 337 366,23 доларів США та 19 450 414,58 грн.
05.10.2015 ТОВ «Агроновоком» змінило назву на ТОВ «Марількомфрукт», а також місцезнаходження з м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 офіс 810 на м. Миколаїв, вул. Робоча, 2-А.
24.05.2016 Господарським судом Миколаївської області у справі № 915/471/16 за заявою ТОВ «Марількомфрукт» останнього визнано банкрутом та відкрито ліквідаційне процедуру. Єдиним кредитором є АТ «Укрексімбанк», визнані вимоги якого становлять 1 321 380 201, 53 грн.
З 23 липня 2019 року по 12 серпня 2019 року в приміщенні ГСУ СБ України проведено огляд матеріалів кримінального провадження № 12018100060000663 від 12 лютого 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України в ході якого встановлено, що у вказаному кримінальному провадженні знаходяться документи, які мають відношення до розслідування кримінального провадження № 12017150030000186 від 14 січня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України
Постановою старшого слідчого в ОВС 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_3 від 12 серпня 2019 року матеріали кримінального провадження № 12018100060000663 від 12 лютого 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, всього 1619 пунктів опису, було визнано речовим доказом в кримінальному провадженні №12017150030000186 від 14 січня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
З метою всебічного, об'єктивного та неупередженого розслідування кримінального провадження та встановлення істини у справі, зважаючи на те, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, визнано речовими доказами, з метою збереження речових доказів, виникла необхідність у накладенні арешту на вказане в клопотанні майно.
Слідчий ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала з мотивів наведених у ньому та просила його задовольнити.
Враховуючи те, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт не було тимчасово вилучене та розгляд справи без повідомлення власника майна є необхідним, з метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку про розгляд вищевказаного клопотання без повідомлення про його розгляд власника майна.
Вивчивши та дослідивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, заслухавши пояснення слідчого,слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів клопотання, у провадженні Головного слідчого управління СБ України перебувають матеріали кримінального провадження за №12017150030000186 від 14 січня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
За загальними правилами, встановленими ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор, не доведе, зокрема, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 170 КПК України підставою для постановлення ухвали про арешт майна є наявність підстав чи розумних підозр вважати, що майно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правого характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.
Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
В обґрунтування поданого клопотання, слідчий посилається на те, що у матеріалах кримінального провадження №12018100060000663 від 12 лютого 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, знаходяться документи, які мають відношення до розслідування кримінального провадження №12017150030000186 від 14 січня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, тобто вказані матеріали кримінального провадження відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12017150030000186 від 14 січня 2017 року, у зв'язку з чим незастосування арешту на вказані матеріали кримінального провадження, призведе до втрати майна - речових доказів, з метою їх збереження, виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно.
Проте, посилаючись у клопотанні на вказані обставини, слідчим вагомих доказів, які б підтверджували, що документи, які містяться у матеріалах кримінального провадження №12018100060000663 від 12 лютого 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, є речовими доказами в кримінальному провадженні №12017150030000186 від 14 січня 2017 року, до матеріалів клопотання не надано.
Аналіз наданих в розпорядження слідчого судді матеріалів, свідчить про те, що слідчим не доведено правову підставу для арешту матеріалів кримінального провадження, можливість використання їх як доказу в кримінальному провадженні, в межах якого подано клопотання, а так само, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, та наслідки арешту майна для третіх осіб.
При цьому, слідчим в судовому засіданні не доведено, а так само і в матеріалах клопотання відсутні вагомі дані, що матеріали кримінального провадження №12018100060000663 від 12 лютого 2018 року, відповідно до вимог ст.98 КПК України, мають реальні ознаки речового доказу.
Та обставина, що матеріали кримінального провадження №12018100060000663 від 12 лютого 2018 року, на які просить накласти арешт слідчий, визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, не дає законних підстав для задоволення клопотання слідчого, таке твердження слідчого та прокурора є лише припущенням, оскільки не має відповідного підтвердження у матеріалах клопотання а тому, на переконання слідчого судді, не може слугувати підставою для прийняття рішення про арешт.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, а також необґрунтованість та недоведеність необхідності застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя не знаходить правових підстав для задоволення вказаного клопотання слідчого.
На підставі викладеного та керуючись ст. 170,171, 172, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності ОСОБА_4 , про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017150030000186 від 14 січня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України - відмовити.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1