Справа № 761/36625/19
Провадження № 2-о/761/416/2019
03 жовтня 2019 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Савицький О.А., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , про встановлення факту смерті,
17.09.2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаною заявою, згідно якої просить встановити факт смерті - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Макіївка Донецької області.
Ухвалою суду від 17.09.2019 року вказану заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали.
У зазначеній ухвалі, серед іншого, вказувалось, що матеріали поданої заяви, не відповідають вимогам, встановленим ст.ст. 175, 177, 318 ЦПК України, а саме: заявник не надає докази, які б підтверджували родинні відносини між ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_2 , а тому заявнику необхідно надати суду докази, які підтверджують факт родинних відносин між заявником та померлим; не зазначено доказів, які б підтверджували неможливість реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті, а також до заяви не додано довідки про неможливість відновлення втрачених документів.
Копію ухвали від 17.09.2019 року позивач отримав 17.09.2019 року, про що свідчить розписка про отримання копії ухвали від 17.09.2019 року, яка написана власноруч заявником.
Будь-яких повідомлень щодо неможливості виконання ухвали суду від 17.09.2019 року у строки, встановлені судом, від заявника також не надходило.
Так, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Між тим, згідно позиції Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України», нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції.
Як передбачено вимогами ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
При цьому, як неодноразово наголошував в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Таким чином, враховуючи вищенаведені положення законодавства та беручи до уваги ті обставини, що позивач не реалізував своїх процесуальних обов'язків належним чином, в той час як суд здійснив всі можливі спроби для його повідомлення про наявність відповідної ухвали про залишення позовної заяви без руху, приходжу до висновку, що заявником у встановлений строк не усунуто недоліків, вказаних в ухвалі від 17.09.2019 року.
Водночас, як передбачено положеннями ч.3 ст. 185 ЦПК України в новій редакції, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважаються неподаною і повертається заявникові.
За вищенаведених обставин, суддя прийшов до висновку, що заяву ОСОБА_1 , про встановлення факту смерті, слід повернути заявнику, роз'яснивши при цьому право останнього на повторне звернення із даною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 6 Конвенції захист прав і основоположних свобод людини, ст.ст. 44, 185, 259-261,353, 354 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 , про встановлення факту смерті - вважати неподаною та повернути заянику.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суду міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя: