Справа № 761/37442/19
Провадження № 1-кс/761/25788/2019
24 вересня 2019 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 191 000 400 018 72 від 05.03.2019, у якому
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кіровоград, громадянин України, українець, з вищою освітою, працівник СБ України, учасник бойових дій, який у зареєстрованому шлюбі не перебуває, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 14 п. 1, 5, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 120 191 000 400 018 72 від 05.03.2019.
На обґрунтування клопотання зазначено, що 13.04.2019 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 14 п. 1, 5, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме в умисному вбивстві з корисливих мотивів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, а також у готуванні до умисного вбивства двох і більше осіб, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, способом, небезпечним для життя багатьох осіб, особою, що раніше вчинила умисне вбивство.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15.04.2019 відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 15.06.2019 включно, строк якого у подальшому продовжений до 28.09.2019.
Строк досудового розслідування даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29.07.2019 продовжено до шести місяців, тобто до 13.10.2019.
На думку слідчого, продовжують існувати підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, сховати речі або документи, які мають істотне значення для кримінального провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та наполягав на його задоволенні з наведених у ньому підстав.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри. Крім того, він зазначив, що у даному кримінальному провадженні відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а доводи прокурора є необґрунтованими та надуманими.
Підозрюваний підтримав думку свого захисника.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ст. 199 КПК на слідчого суддю покладений обов'язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з'ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» Європейський Суд наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_4 ознак інкримінованих злочинів.
Згідно з ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15.04.2019 ризиками неналежної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 визнані переховування від органів досудового розслідування та/або суду, знищення або переховування будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, незаконний вплив на потерпілих, свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Вирішуючи питання про існування на даний час у цьому кримінальному провадженні передбачених кримінальним процесуальним законом і зазначених в ухвалі слідчого судді про застосування запобіжного заходу ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком, у даному випадку, слід вважати дію, яка може бути вчинена з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя вважає такі дії цілком ймовірними з огляду на покарання у вигляді довічного позбавлення волі, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у скоєнні інкримінованих злочинів.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у рішенні «Бекчієв проти Молдови» зазначив, що ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Керуючись наведеним, слідчий суддя вважає, що наявність у підозрюваного постійного місця мешкання, неповнолітніх утриманців, хоч і свідчать на користь мінімізації ризику переховування, однак самі по собі не є достатніми та вагомими доказами, які б виключали його.
Оцінюючи вірогідність існування ризиків у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя також вважає, що на користь існування наведених прокурором ризиків, свідчать характер вчиненого кримінального правопорушення, який має наслідком загибель людини, що є підґрунтям для критичної оцінки моральних якостей ОСОБА_4 .
Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків у вигляді призначення покарання у виді позбавлення волі у невизначеному майбутньому, тобто у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, доводять, що ризик незаконного впливу ОСОБА_4 на свідків, потерпілих та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, з метою зміни останніми наданих показань, є достатньо високим.
Ризик можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення також ґрунтується на матеріалах клопотання, оскільки ОСОБА_4 не має офіційного та стабільного джерела доходу.
Водночас, на користь існування ризику вчинення підозрюваним ОСОБА_4 нового кримінального правопорушення, свідчить те, що останній підозрюється у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, які мають надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки. Отже, слідчий суддя вважає, що зазначений ризик також є доведеним та обґрунтованим.
У силу ст. 178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому діяння.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Санкція ч. 2 ст. 115 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_4 , передбачає довічне позбавлення волі.
Водночас, слідчий суддя звертає увагу на те, що стороною захисту не надано суду вагомих доказів на спростування доводів прокурора щодо продовження існування ризиків, а тому суд вважає, що більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 .
Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4
Однак, згідно з ч. 3 ст. 197 КПК строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах досудового розслідування.
Строк досудового розслідування цього кримінального провадження слідчим суддею продовжено до шести місяців, тобто до 13.10.2019, отже саме в цих часових межах можливе продовження строку тримання під вартою.
При цьому відповідно до положень п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК слідчий суддя вважає за можливе при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, що спричинив загибель людини.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 199, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 задовольнити частково.
Продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою по 13 жовтня 2019 року включно.
На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1