760/16771/19
1-кс/760/8947/19
СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
08 жовтня 2019 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 в порядку ст.303 КПК України на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна
в кримінальному провадженні №42017000000002273 від 17.07.2017, -
адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна.
Скарга обґрунтована тим, що на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.09.2017 в рамках кримінального провадження №42017000000002273 від 17.07.2017 було проведено обшук 27.10.2017 за місцем проживання засновника ТОВ «Група компаній Беті» ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . В ході такого обшуку вилучено майно, належне ОСОБА_4 , а саме: мобільний телефон Sony XPERIA F3212, ІМЕІ НОМЕР_1 ; ІМЕІ НОМЕР_2 .
На думку адвоката, вказане майно не входило до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на обшук.
Зауважив, що станом на день подання скарги слідчим не подано клопотання про арешт зазначеного тимчасово вилученого майна, тому воно має бути негайно повернуто власнику. Наголошувала, що вилучений мобільний телефон не містив і не мігне мають жодного відношення до кримінального правопорушення.
Адвокат ОСОБА_3 надав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності, скаргу підтримав з наведених у ній підстав та просив її задовольнити.
Слідчий Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві, будучи належним чином повідомлений, в судове засідання не з'явився. Про причини свого не прибуття суд не повідомив, його неявка у відповідності до ст.306 КПК України не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ч.1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення осіб, у володінні яких перебуває зазначене майно можливості володіти, користуватися та розпоряджатися майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Частиною 2 статті 168 КПК України встановлено, що тимчасово вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч.7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи , які не входять до переліку щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Із матеріалів скарги слідує, що ГСУ ГПУ здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження №42017000000002273, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.07.2017 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366, ч.1 ст.358, ч.2 ст.209 КК України.
Так, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.09.2017 в рамках кримінального провадження №42017000000002273 від 17.07.2017 проведено обшук 27.10.2017 за місцем проживання засновника ТОВ «Група компаній Беті» ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено майно належне ОСОБА_4 , а саме: мобільний телефон Sony XPERIA F3212, ІМЕІ НОМЕР_1 ; ІМЕІ НОМЕР_2 .
28.09.2018 підслідність у вказаному кримінальному провадженні визначено за СУ ГУ НП у м. Києві.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25.06.2019 скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженого слідчого СУ ГУ НП у м. Києві, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, з підстав повністю ідентичних підставам даної скарги, - задоволено частково, та визнано незаконною бездіяльність слідчого, в іншій частині - в частині зобов'язання слідчого повернути майно - відмовлено у зв'язку із змною підслідності.
Так, постановою прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури м. Києва ОСОБА_5 від 21.05.2019 підслідність у кримінальному провадженні №42017000000002273, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.07.2017 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366, ч.1 ст.358, ч.2 ст.209 КК України визначена за слідчим відділом Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві.
Відповідно до ч.5 ст. 171 КПК України, слідчий, прокурор не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна мають подати до слідчого судді клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої воно вилучено.
Статтею 169 КПК України встановлено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 30 у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статі 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.
Враховуючи те, що в ухвалі слідчого судді від 28.09.2017, якою було прямо надано дозвіл на відшукування та вилучення виключно тих засобів мобільного зв'язку, в яких можуть міститися відомості про фактичних організаторів та виконавців злочинних дій, а слідчий не надав жодних доказів, які б свідчили про те, що вищевказане майно має доказове значення для досудового розслідування кримінального провадження №42017000000002273 від 17.07.2017, слідчий суддя вважає, що таке майно, а саме: мобільний телефон Sony XPERIA F3212, ІМЕІ НОМЕР_1 ; ІМЕІ НОМЕР_2 , набув статусу тимчасово вилученого майна.
Разом з цим, як вбачається з наявних у розпорядженні слідчого судді матеріалів, орган досудового розслідування з клопотанням про арешт вилученого 27.10.2017 під час проведення обшуку за місцем проживання засновника ТОВ «Група компаній Беті» ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 майна, в рамках кримінального провадження №42017000000002273 від 17.07.2017 не звертався, арешт на вказане майно не накладався, зазначене майно на час розгляду скарги його володільцю не повернуте, що прямо вказує про безпідставність утримання такого майна, яке в силу положень ст.169 КПК України, підлягає негайному поверненню.
Водночас, органом досудового розслідування не надано належних доказів на підтвердження того що тимчасово вилучене майно, містить чи може містити в собі інформацію, яка має доказове значення для кримінального провадження №42017000000002273 від 17.07.2017. Також органом досудового розслідування не надано і даних про те, що на таке майно було накладено арешт.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу на те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Разом з тим, такі додаткові доводи щодо необхідності продовження утримання тимчасово вилученого майна чи накладення арешту на таке майно, слідчому судді не наведено.
Отже, жодних доказів, які б спростовували доводи скарги представника володільця тимчасово вилученого майна та підтверджували обставини, які є підставою для продовження утримання такого тимчасово вилученого майна, його значення у кримінальному провадженні до суду не надано, у зв'язку із чим слідчий суддя, виходячи з принципу змагальності сторін у кримінальному провадженні, приходить до висновку, що доводи, зазначені в скарзі, є обґрунтованими.
При цьому також слідчий суддя виходить із засад кримінального провадження, закріплених в статті 16 КПК України, відповідно до якої позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до норм ч.4 ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Як зазначено в ст.1 Першого протоколу до Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», кожна фізична чи юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.
Разом з тим, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що зазначено у ст. 26 КПК України.
Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для задоволення скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 щодо визнання бездіяльності слідчого органу протиправною та повернення тимчасово вилученого майна.
Також слідчий суддя встановлює процесуальний строк на виконання рішення слідчого судді відповідно до ст.114 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167-169, 170-173, 234-236, 303, 304, 307, 309, 532 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу, - задовольнити.
Зобов'язати слідчого слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП в м. Києві, який здійснює досудове розслідування кримінального провадження №42017000000002273 від 17.07.2017, протягом 7 днів з дня отримання копії даної ухвали повернути ОСОБА_4 тимчасово вилучене в нього під час обшуку 27.10.2017 за адресою: АДРЕСА_1 - майно, а саме:
- мобільний телефон Sony XPERIA F3212, ІМЕІ НОМЕР_1 ; ІМЕІ НОМЕР_2 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1