(заочне)
ун. № 759/6255/19
пр. № 2/759/4277/19
24 вересня 2019 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Коваль О.А.
при секретарі Слепець Є.С.. Шелудько В.В.
за участю: представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та пені за простроченя сплати аліментів
ОСОБА_2 звернулася у квітні 2019 року із позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по аліментам в розмірі 133 690,35 грн. та пені за прострочення сплати аліментів в розмірі 133 690,35 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що згідно рішення Ленінградського районного суду м. Києва від 04.10.2000 р. був виданий виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліментів в розмірі 1/4 частини доходів на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 27.09.2000р. і до його повноліття. Відповідач належним чином рішення суду не виконував. Виконавчий лист був повернутий стягувачу у зв'язку з відсутністю у боржника коштів та майна, на яке може бути звернуто стягнення та у зв"язку із досягненням дитиною повноліття. При цьому постановою про повернення виконавчого листа визначена заборгованість по аліментам в сумі 133 690,35 грн. та роз'яснено право на звернення до суду про стягнення даної заборгованості.
Ухвалою суду від 04.04.2019 року відкрито провадження у справі, яке постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві та просив задовольнити у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у спосіб передбачений нормами ЦПК України, зокрема шляхом направлення ухвали суду про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду разом з позовною заявою та додатками до неї, судових повісток за адресами місця реєстрації й фактичного місця їх проживання. У відповідності зі ст. 278 ЦПК України відповідачу було запропоновано надати суду у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ували суду про відкриття провадження у справі відзив, чого ним зроблено не було.
Заслухавши думку представника позивача, ознайомившись із матеріалами справи і дослідивши докази в справі у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що згідно виконавчого листа № 2-5241/2000, виданого Ленінградським районним судом м. Києва на підставі рішення від 04.10.2000р., стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 27.09.2000р. і до його повноліття.
Постановою головного державного виконавця Святошинського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві від 11.11.2011р. змінено назву сторони виконавчого провадження ОСОБА_7 на ОСОБА_2 .
Постановою старшого державного виконавця Святошинського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві від 13.03.2018р. повернуто виконавчий лист № 2-5241/2000 від 04.10.2000р. стягувачу у зв'язку з відсутністю у боржника коштів та майна, на яке може бути звернуто стягнення. Заборгованість по аліментам станом на 22.05.2017р. становить 133 690,35 грн., роз'яснено право на звернення до суду з позовом про стягнення вищевказаної заборгованості.
Обставини щодо несплати відповідачем аліментів також підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями Довідок Святошинського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві про заборгованість по аліментам станом на 14.02.2018р. в сумі 133 690,35 грн. Разом з тим з"ясовано і те, що син сторін ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання якого стягувалися аліменти, наразі досяг повноліття, тоді як присуджені судом аліменти так і не виплачені.
Статтею 180 СК України встановлено обов'язок утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років (ч.4 ст. 194 СК України).
Відповідно до ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобовязана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Позивачем розраховано неустойку (пеню) за несплату аліментів відповідачем, яка становить більше аніж 133 690,35 грн., проте враховуючи норму ч.1 ст. 196 СК України, яка має відповідні обмеження, сторона позивача просить про стягнення пені саме у розмірі 133 690,35 грн., яка відповідає самій сумі заборгованості.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми законодавства, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи встановленні в судовому засіданні обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, є обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.
При прийняття відповідного рішення, суд враховує, що існування заборгованості відповідача по сплаті аліментів у розмірі 133 690,35 грн., підтверджується належними та допустимими доказами та те, що розрахунок такої заборгованості, як і розрахунок пені не спростовано відповідачам. Наданий розрахунок пені узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц, відповідно до якої при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Оскільки відповідно до ч.1 ст. 196 СК України одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) в розмірі не більше 100 відсотків заборгованості, то стягненню з відповідача підлягають сума заборгованості у розмірі 133 690,35 грн. та пеня за прострочення сплати аліментів у розмірі 133 690 (сто тридцять три тисячі шістсот дев"яносто) грн. 35(тридцять п"ять) коп.
За правилами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обставини, на які посилається позивач на підставу своїх вимог, не спростовані відповідачем, який не скористався процесуальним правом подати відзив (заперечення проти позову) та докази на спростування заявлених позовних вимог, а тому суд позбавлений врахувати інші докази ніж ті, які наявні в матеріалах справи.
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність вимог позивача, а тому їх задоволення в повному обсязі.
Згідно положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави також підлягає стягненню судовий збір у розмірі 768,40 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст. 196 СК України, ст. 549 ЦК України, ст.ст.12, 13, 77-81,141, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» суд
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та пені за прострочення сплати аліментів, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) заборгованість по аліментам у розмірі 133 690 (сто тридцять три тисячі шістсот дев"яносто) грн. 35(тридцять п"ять) коп. та пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 133 690 (сто тридцять три тисячі шістсот дев"яносто) грн. 35(тридцять п"ять) коп.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Держави судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 (сорок) коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Киїівсьакого апеляційного суду через Святошинський районний суд шляхом подання в 30-денний строк з дня отримання копії рішення апеляційної скарги. Повний текст рішення виготовлено 08.10.2019 року.
Суддя Коваль О.А.