ун. № 759/4245/17
пр. № 1-кп/759/38/19
27 вересня 2019 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12017100080000485 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , раніше судимого:
- 29.07.2016 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
- 27.06.2018 Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 3 ст. 187, ст. 71 КК України до покарання у вигляді 8 (восьми) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна;
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурори ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинувачений ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_7 , інші учасники - потерпілий ОСОБА_8 -
ОСОБА_4 , будучи раніше засудженим за корисливий злочин, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний злочин. Так, ОСОБА_4 разом із ОСОБА_9 та особою, матеріали, відносно якої виділені в окреме провадження, 20.01.2017, приблизно о 02 годині 20 хвилин, знаходились біля буд. № 36 по вул. Клавдіївській в м. Києві, де ОСОБА_4 звернув увагу на припаркований автомобіль «Peugeot J5», бежевого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належав ОСОБА_8 . Не маючи постійного місця роботи, а також відчуваючи потребу в грошових коштах, ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_9 та особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, здійснити крадіжку чужого майна, яке могло знаходитись в зазначеному автомобілі, на що останні погодились. Діючи згідно раніше досягнутої домовленості, ОСОБА_9 залишився на розі будинку № 36 по вул. Клавдіївській в м. Києві спостерігати за навколишньою обстановкою з метою попередити про появу сторонніх осіб. В свою чергу, ОСОБА_4 разом із іншою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, підійшли до автомобіля «Peugeot J5», державний номерний знак НОМЕР_2 . Пересвідчившись в тому, що за їхніми діями ніхто з оточуючих не спостерігає, ОСОБА_4 за допомогою викрутки зламав замок передніх лівих дверцят вказаного автомобіля та відкрив капот. Після цього, зазначена особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, діючи спільно з ОСОБА_4 , утримувала капот автомобіля у відчиненому стані, а ОСОБА_4 в цей час зняв акумуляторну батарею марки «Bosh», вартістю 2 424 грн. Далі особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, за вказівкою ОСОБА_4 , сховала викрадений акумулятор біля паркану неподалік буд. № 36 по вул. Клавдіївській в м. Києві, про що ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_9 , та вони втрьох з місця вчинення злочину пішли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдали ОСОБА_8 майнову шкоду.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину за наведених вище обставин визнав, щиро покаявся і надав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину, пояснивши, що дійсно 20.01.2017, приблизно о 02 годині 20 хвилин він разом із своїми знайомими ОСОБА_10 та ОСОБА_11 знаходились біля буд. № 36 по вул. Клавдіївській в м. Києві, де побачили припаркований автомобіль «Peugeot J5», бежевого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 . Він запропонував вказаним знайомим підійти до автомобіля та подивитись, що можна з нього викрасти, на що останні погодились. Його знайомий ОСОБА_11 залишився на розі будинку спостерігати за навколишньою обстановкою, а він та ОСОБА_10 підійшли до автомобіля «Peugeot J5». Пересвідчившись в тому, що за їхніми діями ніхто з оточуючих не спостерігає, він за допомогою викрутки зламав замок передніх лівих дверцят вказаного автомобіля та відкрив капот. Після цього, ОСОБА_10 утримував капот автомобіля у відчиненому стані, а він в цей час зняв акумуляторну батарею. Після цього, ОСОБА_10 сховав викрадений акумулятор біля паркану, що неподалік буд. № 36 по вул. Клавдіївській в м. Києві, та вони втрьох з місця вчинення злочину втекли.
Крім визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї провини, його вина підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні доказами, які суд оцінює як належні та допустимі:
- показаннями потерпілого ОСОБА_8 , згідно яких він вказав, що по фактичних обставинах викрадення його майна не може повідомити нічого, оскільки 19.01.2017 приблизно о 17 год. приїхав додому та припаркував його у дворі будинку АДРЕСА_2 . Приблизно о 04 год. 20.01.2017 йому зателефонував родич та повідомив, що із його автомобіля вчинили крадіжку. Коли він підійшов до свого автомобіля, то біля нього були вже працівники поліції, які його опитали. В його автомобіля був пошкоджений замок та викрадений акумулятор, вагою приблизно 25 кг. Капот в його автомобілі відкривається дуже важко і, зазвичай, для цього потрібно дві людини. Обвинуваченого на місці вчинення злочину не бачив;
- показаннями свідка ОСОБА_12 , згідно яких він показав, що 20.01.2017 приблизно о 02 год. він перебував у себе вдома і вийшов на балкон, звідки побачив, що троє хлопців підійшли до автомобіля «Peugeot J5», що був припаркований по вул. Клавдіївська, 36 в м. Києві. Хлопці намагались відкрити двері автомобіля, смикаючи їх, а потім підійшли до капота і відкрили його. Один з хлопців бігав навколо автомобіля - спостерігав за обстановкою, він впізнає, що саме обвинувачений ОСОБА_4 відкрив капот, а інший хлопець вийняв акумулятор, який і поніс в руках. Це все відбулося дуже швидко, приблизно за 3 хвилини. Він-свідок викликав працівників поліції, які приїхали одразу ж, десь за 2 хвилини, і затримали хлопців, які ще не вспіли далеко втекти. На місці злочину хлопці зізналися, що саме вони вчинили крадіжку, у них були вилучені інструменти. Він приймав участь у проведенні слідчої дії впізнання, і там впізнав ОСОБА_4 як одного із хлопців, що викрали акумулятор, він впізнав його за рисами обличчя та елементами одягу;
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 20.01.2017, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_8 повідомив, що в період часу з 16 год. 30 хв. 19.01.2017 по 05 год. 20.01.2017 невідомі особи пошкодили його автомобіль та викрали акумулятор (т. 1 а.п. 34);
- протоколом огляду місця події від 20.01.2017, відповідно до якого на відкритій ділянці місцевості, яка огороджена дерев'яною огорожею зеленого кольору, неподалік буд. № 36 по вул. Клавдіївській в м. Києві, виявлено: акумуляторну батарею; сім слюсарних ключів; один розвідний ключ; викрутку універсальну; викрутку хрестову; кусачки; свердло; балонний ключ; чорну сумку для ключів; чорну чоловічу матерчату сумку із затискачами для з'єднання дротів (т. 1 а.п. 35-40);
- протоколом огляду місця події від 20.01.2017, відповідно до якого при огляді автомобіля «Peugeot J5», бежевого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , припаркованого на прибудинковій території буд. №36 по вул. Клавдіївській в м. Києві, виявлено: відсутність акумуляторної батареї з правого боку, а також те, що замок на водійських дверцятах з наявними ознаками злому та ушкодженнями (т. 1 а.п. 41-46);
- протоколом огляду від 20.01.2017, відповідно до якого в присутності потерпілого ОСОБА_8 оглянуто акумуляторну батарею сірого кольору марки «Bosh S5 013» з маркуванням (т. 1 а.п. 47-48);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 20.01.2017, відповідно до якого свідок ОСОБА_12 серед пред'явлених осіб впізнав за зовнішніми рисами обличчя під № 4 особу, яка 20.01.2017 вчинила крадіжку із автомобіля за адресою: м. Київ, вул. Клавдіївська, 36, а саме - ОСОБА_4 (т. 1 а.п. 50-53);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 09.02.2017, за участю підозрюваного ОСОБА_4 , згідно якого останній відтворив обставини та обстановку вчинення ним кримінального правопорушення на місці, зазначивши роль кожного із учасників (т. 1 а.п. 60-63);
- постановою про визнання речових доказів від 20.01.2017, відповідно до якої акумуляторну батарею, слюсарські ключі в кількості 7 штук, розвідний ключ, викрутку універсальну, викрутку хрестову, кусачки, свердло, балонний ключ для коліс, сумочку для ключів, чоловічу сумочку із затискачем для дротів визнано речовими доказами (т. 1 а.п. 54-55).
Оцінюючи вищезазначені докази, суд приходить до висновку, що вони є належними, допустимими та достовірними, оскільки показання потерпілого ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_12 є логічними, послідовними, узгоджуються з показаннями обвинуваченого ОСОБА_4 , а також узгоджуються з письмовими доказами, дослідженими у ході судового розгляду. Тому вказані докази суд кладе в основу обвинувального вироку.
Що стосується деяких неточностей, викладених у процесуальних документах, то у судовому засіданні допитано слідчого ОСОБА_13 , який підтвердив, що процесуальні документи можуть містити технічні помилки, зважаючи на суб'єктивний фактор та процесуальні строки.
Крім того, в ході судового розгляду за клопотанням сторони обвинувачення допитано в якості свідка ОСОБА_9 , який у повному обсязі підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення стосовно потерпілого ОСОБА_8 , а також досліджено вирок Святошинського районого суду м. Києва від 22.03.2018, відповідно до якого ОСОБА_9 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі з випробовуванням, іспитовим строком на 1 рік.
Таким чином, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, дослідивши та оцінивши докази, надані стороною обвинувачення та стороною захисту в їх сукупності, приходить до висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведена та кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 185 КК України вірна, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно за попередньою змовою групою осіб.
Вирішуючи питання про міру та вид покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, особу обвинуваченого, його вік, стан здоров'я, який неодружений, освіта середня спеціальна, не працевлаштований, раніше судимий за вчинення корисливого злочину,на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив новий злочин, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також враховує конкретні обставини, спосіб, обстановку вчиненого ним злочину, його відношення до скоєного.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.
На підставі зазначеного, суд приходить до висновку про необхідність призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки вважає, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства. Суд вважає, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України дане покарання є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Крім того, суд враховує, що вищевказаний злочин ОСОБА_4 скоїв до винесення вироку Вінницьким міським судом Вінницької області від 27.06.2018, згідно якого ОСОБА_4 засуджений за ч. 3 ст. 187, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком на 8 років 6 місяців з конфіскацією усього належного йому майна, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України суд вважає необхідним призначити йому покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання за даним вироком більш суворим за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 27.06.2018.
Що стосується заявленого обвинуваченим ОСОБА_4 клопотання про зарахування строку попереднього ув'язнення до строку відбування покарання, то суд вважає за необхідне його задовольнити, оскільки обвинувачений в порядку ст. 208 КПК України був затриманий 20.01.2017 та 21.01.2017 стосовно нього було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту. Запобіжний захід обвинуваченому у виді тримання під вартою у даному кримінальному провадженні не обирався.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 373-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за яким призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України покарання ОСОБА_4 призначити за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання за даним вироком більш суворим за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 27.06.2018 та остаточно визначити у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років 6 (шість) місяців з конфіскацією усього належного йому майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 14.11.2017, тобто з моменту його затримання згідно з вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 27.06.2018.
Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_4 у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а саме: з 20.01.2017 по 21.01.2017.
Речові докази: акумуляторну батарею, яку передано на відповідальне зберігання потрепілому ОСОБА_8 - залишити законному володільцеві;слюсарські ключі в кількості 7 штук, розвідний ключ, викрутку універсальну, викрутку хрестову, кусачки, свердло, балонний ключ для коліс, сумочку для ключів, чоловічу сумочку із затискачем для дротів, які зберігаються в камері схову речових доказів Святошинського УП ГУ НП в м. Києві - знищити.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1