Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"01" жовтня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1361/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Хотенця П.В.
при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Добрий Господар", с. Картамиш
до 1. Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, м. Харків , 2. Державного підприємства "СЕТАМ", м. Київ
про визнання недійсними електронних торгів
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідачів - 1. не з'явився, 2. не з'явився
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Добрий Господар", с. Картамиш звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів - 1. Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, м. Харків та 2. Державного підприємства "СЕТАМ", м. Київ, в якій просить суд визнати недійсними електронні торги Державного підприємства "СЕТАМ" за лотами №№ 314759, 314725 щодо нерухомого майна, за адресами: нежитлова будівля продуктового складу літ."А-1", загальною площею 67,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська область, Первомайський район, с. Картамиш, вул. Центральна, 13, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 28511763245; нежитлова будівля: паливно-мастильний склад літера "А-1", загальною площею 9,4 кв.м., за адресою: Харківська область, Первомайський район, с. Картамиш, вул. Щаслива (колишня вул. Октябрьська), 68, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 28457063245, які відбулися в наслідок неправомірних дій державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області. Крім того, у позовній заяві позивач просить суд зупинити виконавчі дії у зведеному виконавчому провадженні № 54519883 на час розгляду позовної заяви в частині звернення стягнення на майно.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 травня 2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Добрий Господар", с. Картамиш до 1. Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, м. Харків 2. Державного підприємства "СЕТАМ", м. Київ про визнання недійсними електронних торгів залишено без руху; надано позивачу строк 5 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом надання до суду: попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
23 травня 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Добрий Господар" усунено недоліки шляхом надання до суду попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 травня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін; призначено підготовче засіданні на 24 червня 2019 року на 11:00 годин та у задоволенні клопотання позивача про зупинення виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні № 54519883 на час розгляду позовної заяви в частині звернення стягнення на майно відмовлено.
20 червня 2019 року через канцелярію суду, Державним підприємством "СЕТАМ" подано відзив (вхідний № 15108) на позовну заяву, який суд приймає та долучає до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою від 24 червня 2019 року на підставі пункту 3 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 15 липня 2019 року на 11:40 годин.
11 липня 2019 року через канцелярію суду, Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області подано клопотання (вхідний № 16780) про відкладення підготовчого засідання.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 липня 2019 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, до 26 серпня 2019 року; клопотання першого відповідача про відкладення підготовчого засідання задоволено та відкладено підготовче засідання на 21 серпня 2019 року на 11:30 годин.
Протокольною ухвалою від 21 серпня 2019 року на підставі пункту 3 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 23 серпня 2019 року на 11:30 годин.
23 серпня 2019 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Добрий Господар" подано відповідь (вхідний № 20293) на відзив, яку суд приймає та долучає до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою від 23 серпня 2019 року на підставі пункту 3 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17 вересня 2019 року на 11 годин.
17 вересня 2019 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Добрий Господар" подано клопотання (вхідний № 22121) про відкладення судового засідання, яке суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою від 17 вересня 2019 року на підставі частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу у судовому засіданні оголошено перерву до 01 жовтня 2019 року до 11:40 годин.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у наданій відповіді на відзив підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.
Представник першого відповідача у судове засідання не з'явився, у наданому клопотанні зазначає, що 21 червня 2019 року на виконання постанови № 137/26/1/19 від 19 червня 2019 року про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування його матеріалів, матеріали зведеного виконавчого провадження № 56821615 про стягнення грошових коштів з боржника Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Добрий Господар", було направлено до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області та не повернуто.
Представник другого відповідача у судове засідання не з'явився, у наданому відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.
03 грудня 2018 року та 04 грудня 2018 року Державним підприємством “СЕТАМ” на веб-сайті ДП “СЕТАМ” проводились електронні торги за лотом №314759 та лотами №314725 №315563 НОМЕР_1 314752 відповідно, щодо нерухомого майна, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Добрий Господар", а саме: нежитлова будівля продуктового складу літ."А-1", загальною площею 67,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська область, Первомайський район, с. Картамиш, вул. Центральна, 13, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 28511763245; нежитлова будівля: паливно-мастильний склад літера "А-1", загальною площею 9,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , 68, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 28457063245.
Продавцем арештованого майна є Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, який здійснює виконавче провадження, за яким реалізується арештоване майно.
Позивач у своєму позові зазначає що дії державним виконавцем Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, які були вчинені при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №54519883 є незаконними та такими, що привели до неправомірного продажу майна боржника Державним підприємством "СЕТАМ".
Крім того, на думку позивача порушення державним виконавцем Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області законодавства полягає в тому, що 11 серпня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Добрий Господар" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАСТ МАРКЕТ ГРУП" був укладений договір прямого лізингу щодо нерухомого майна, крім інших, за адресами: нежитлова будівля продуктового складу літ."А-1", загальною площею 67,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська область, Первомайський район, с. Картамиш, вул. Центральна, 13, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 28511763245; нежитлова будівля: паливно-мастильний склад літера "А-1", загальною площею 9,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 область АДРЕСА_1 район, с АДРЕСА_2 Картамиш АДРЕСА_1 вул. Октябрьська), 68, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 28457063245. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАСТ МАРКЕТ ГРУП" виконало свої зобов'язання в повному обсязі до 05 березня 2018 року, тобто Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАСТ МАРКЕТ ГРУП" вже розрахувалось за нерухоме майно, яке було предметом договору та набуло право реєстрації за собою права власності на вказане майно.
Таким чином позивач вважає, що вказані права Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАСТ МАРКЕТ ГРУП" щодо нерухомого майна виникли 10 березня 2018 року (відповідно до договору), то арешт, оцінка та реалізація вказаного майна державним виконавцем Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області є незаконними, та порушують права Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Добрий Господар" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАСТ МАРКЕТ ГРУП".
Позивач зазначає у позові, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Добрий Господар" не було повідомлено про проведення електронних торгів щодо вказаного нерухомого майна, а отже було позбавлено можливості завчасно повідомити про існування перещкод щодо реалізації вищевказаного нерухомого майна.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги безпідставними з огляду на наступне.
Державним підприємством "СЕТАМ" проведено електронні торги арештованим майном з реалізації:
Нежитлова будівля продуктового складу літ."А-1", загальною площею 67,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , с АДРЕСА_1 , вул. Центральна, 13 з присвоєнням майну номеру лота № НОМЕР_2
Торги відбулися 03 грудня 2018 року за наслідками яких складено протокол проведення електронних торгів №373595, відповідно до якого переможцем став учасник № 2, який запропонував за майно нацвищу ціну у розмірі - 41600,00 грн.
Нежитлова будівля: паливно-мастильний склад літера "А-1", загальною площею 9,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ), 68 з присвоєнням лоту № 314725
Торги відбулись 04 грудня 2018 року за наслідками яких складено протокол проведення електронних торгів № 373866, відповідно до якого переможцем став учасник № 7, який запропонував за майно найвищу ціну у розмірі - 5 300,00 грн.
Вищевказані торги проводились відповідно до Порядку реалізації арештованого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19 вересня 2016 року № 2831/5 (Порядок).
Пунктом 2 наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 Державне підприємство "СЕТАМ" уповноважене на здійснення заходів із супроводження програмного забезпечення системи реалізації майна, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у ній, на організацію та проведення електронних торгів, торгів за фіксованою ціною та на виконання інших функцій, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим цим наказом.
Відповідно до пункту II Розділу II Порядку організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).
Державним підприємством “СЕТАМ” було внесено інформацію про реалізацію лотів № 314759, № 314725 на підставі заявок державного виконавця.
Одним із способів захисту порушеного права згідно з частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених частинами 1 3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.
Поряд з тим, умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, зокрема щодо порядку виявлення майна, його опису та арешту, передбачено Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року.
Приписами статей 48, 56 та 61 Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ унормовано, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині 8 статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.
Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.
Суд зазначає, що з аналізу положень вишенаведених нормативно-правових актів слідує, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого майна.
Таким нормативно-правовим актом, який встановлює порядок та правила проведення прилюдних торгів є саме Порядок реалізації арештованого майна, затверджений наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29 вересня 2016 року.
Тобто для визнання електронних торгіх недійсними необхідно встановити порушення правил, встановлених саме Порядком реалізації арештованого майна.
Верховним судом у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 911/494/17, зазначено, що: вирішуючи спір про визнання електронних торгів недійсними, необхідно встановити чи мало місце порушення вимог порядку та інших норм законодавства під час проведення електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.
Разом з цим, Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 14 березня 2018 року у справі № 910/1454/17 зазначено, що Верховний Суд наголошує, що під час розгляду спору про визнання недійсними електронних торгів судами повинно бути встановлено: чи мало місце порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна та/або інших норм законодавства під час проведення електронних торгів і в чому таке порушення полягало; чи вплинули ці порушення на результат торгів; чи відбулося порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати торгів.
Згідно частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу країни кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Отдже, враховуючи викладене, позивач повинен довести належними та допустимими доказами, що відбулося порушення вимог Порядку при проведенні електронних торгів; ці порушення вплинули на результати торгів та законні інтереси позивача порушенні.
Однак, як вбачає суд у позовній заяві не зазначено жодного порушення норм Порядку під час проведення оскаржуваних торгів, впливу таких порушень на результат електронних торгів та порушення законних прав позивача у результаті проведення електронних торгів, а усі підстави для задоволення позовних вимог зводяться до порушень державного виконавця.
Разом з тим, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові № 3-112гс14 від 23 вересня 2014 року, умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій, передбачено Законом № б)06-XIV та Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції від 15 грудня 1999 року № 74/5 (Інструкція).
Законом № 606-ХІV встановлено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхні права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження.
Аналіз положень Законом № 606-ХІV й Інструкції свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 Цивільного кодексу України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого майна.
Відповідно до наведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку та уцінку майна, на яке звернуто стягнення - статті 58, 62 Закону України “Про виконавче провадження”, а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір (пункт 5.11 Інструкції).
Правила ж проведення прилюдних торгів визначено Тимчасовим положенням.
Зокрема, прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (пункт 2.2 Тимчасового положення).
Тимчасовим положенням передбачено вимоги щодо проведення таких торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаціного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна) (розділ 3) по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 4), і по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 6).
Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.
Цей висновок узгоджується і з нормами статей 650, 655 та частини 4 статті 656 Цивільного кодексу України, що відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (розділ 6 Тимчасового положення, стаття 34 Закону України “Про нотаріат”).
Отже, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами 1-3 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України (частина 1 статті 215 цього Кодексу).
Разом із тим, суд зазначає, що оскільки за змістом частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням. У даній справі судом таких порушень не встановлено.
Що стосується порушень вимог статті 58 Закону Ураїни "Про виконавче провадження", допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених цим Законом, щодо визначення вартості чи оцінки (уцінки) майна до призначення прилюдних торгів, суд зазначає, що такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.
Таким чином, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскаржування й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсним
Така ж правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12.
Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до частни 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими, не підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, та такими, що не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов*язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судовий збір покладається на позивача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 183, 194, 195, 196, 201, 208-210, 217, 218, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-
У позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Повне рішення складено "04" жовтня 2019 р.
Суддя П.В. Хотенець