Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"01" жовтня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2214/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Хотенця П.В.
при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро
до Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту "УКРЕНЕРГОМЕРЕЖПРОЕКТ", м. Харків
про стягнення 859964,09 грн.
за участю представників сторін:
позивача - Козак Т.В., дов. № 566 від 09.07.19 року
відповідача - Роговий М.І. в.о. директора за накозом № 25-к/к від 14.03.2019 року
Позивач - Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту "УКРЕНЕРГОМЕРЕЖПРОЕКТ", м. Харків про стягнення з відповідача 644973,07 грн. основного боргу та 214991,02 грн. штрафу за договором підряду на виконання проектних робіт № 4000-ДнОЭ від 27 серпня 2018 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 липня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначено підготовче засіданні на 14 серпня 2019 року на 12:20 годин.
Протокольною ухвалою від 14 серпня 2019 року на підставі пункту 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України закрито підготовче провадження та призначає справу до судового розгляду по суті на 09 вересня 2019 року на 12:20 годин.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 серпня 2019 року призначено судове засідання на 17 вересня 2019 року на 12:00 годин.
13 вересня 2019 року через канцелярію суду, Державним проектно-вишукувальним та науково-дослідним інститутом "УКРЕНЕРГОМЕРЕЖПРОЕКТ" подано відзив (вхідний № 21828) на позовну заяву, який суд приймає та долучає до матеріалів справи.
13 вересня 2019 року через канцелярію суду, Державним проектно-вишукувальним та науково-дослідним інститутом "УКРЕНЕРГОМЕРЕЖПРОЕКТ" подано клопотання (вхідний № 21830) про роз'єднання позовних вимог.
13 вересня 2019 року через канцелярію суду, Державним проектно-вишукувальним та науково-дослідним інститутом "УКРЕНЕРГОМЕРЕЖПРОЕКТ" подано клопотання (вхідний № 21831) про продовження строку підготовчого провадження.
Протокольною ухвалою від 17 вересня 2019 року на підставі частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено перерву до 01 жовтня 2019 року до 11:20 годин.
01 жовтня 2019 року через канцелярію суду, Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" подано заперечення (вхідний № 23425) на відзив, які суд приймає та долучає до матеріалів справи.
Щодо клопотань відповідача про роз'єднання позовних вимог та продовження строку підготовчого провадження, суд зазначає наступне.
Згідно частини 6 статті 173 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Відповідно до частини 2 статті 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Згідно частини 3 статті 177 господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що 14 серпня 2019 року на підставі пункту 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України закрито підготовче провадження та призначає справу до судового розгляду по суті, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотань відповідача про роз'єднання позовних вимог та продовження строку підготовчого провадження.
Представник позивача у судовому засіданні та у запереченнях на відзив підтримує заяілені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву проти заяву проти заявлених позовних вимог заперечує.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, з'ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.
27 серпня 2018 року між Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" (позивачем, замовником) та Державним проектно-вишукувальним та науково-дослідним інститутом "УКРЕНЕРГОМЕРЕЖПРОЕКТ" (відповідачем, підрядником) укладено договір підряду на виконання проектних робіт №4000-ДнОЭ, відповідно до умов якого, підрядник приймає на себе зобов'язання своїми силами і засобами за рахунок замовника: виконати проектні роботи відповідно до завдання на проектування і інших вихідних даних замовника (додаток 2), який є невід'ємною частиною договору; отримати та надати на адресу замовника позитивний експертний звіт за об'єктом проектування, а замовник зобов'язується прийняти результат таких робіт і сплатити підряднику їх вартість.
Об'єкт проектно-дослідницьких робіт: виконання техніко-економічного обґрунтування "Варіантів електропостачання споживачів м. Новомосковськ по мережі 0,4-150 кВ" (у зв'язку з переведенням на електроопалення).
Відповідно до пункту 2.1. договору, вартість робіт за даним договором визначається кошторисом вартості розробки проектних робіт, що є невід'ємною частиною цього договору, і складає 2149910,23 грн.
Згідно пункту 1.3. договору, підрядник приступає до виконання робіт за даним договором не пізніше 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання авансового платежу.
Пунктом 2.3.1. договору сторони домовились, що замовник здійснює авансовий платіж протягом 10 календарних днів після підписання цього договору у розмірі 30% від загальної вартості робіт, що складає: 644973,07 грн. в тому числі ПДВ 107 495,51 грн.
Матеріали справи свідчать про те, що на виконання зазначеного пункту договору, 18 вересня 2018 року Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" здійснило авансовий платіж в розмірі 644973,07 грн. в тому числі ПДВ 107495,51 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №8850 від 18 вересня 2018 року.
Відповідно до календарного плана (додаток 3 до договору), термін виконання робіт: 28 грудня 2018 року.
Згідно пункту 1.5. договору, підрядник зобов'язується не пізніше 3 календарних днів після настання кінцевого терміну, визначеного в пункті 1.4. договору, передати замовнику результати проектних робіт (документацію), скласти і зі свого боку підписати Акт здачі-приймання проектної документації.
Таким чином, Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут "УКРЕНЕРГОМЕРЕЖПРОЕКТ" мав передати позивачу результати проектних робіт не пізніше 31 грудня 2018 року.
Станом на 09 липня 2019 року проектні роботи відповідачем не виконані та не передані Акціонерному товариству "ДТЕК Дніпровські електромережі".
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Згідно статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно частини1 статті 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
Відповідно до статті 890 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний: виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт; не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам; гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації.
Згідно частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її в строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
З матеріалів справи вбачається, що 20 травня 2019 року, позивач направив на адресу Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту "УКРЕНЕРГОМЕРЕЖПРОЕКТ" лист про відмову від договору підряду на виконання проектних робіт №4000-ДнОЭ від 27 серпня 2018 року з вимогою повернути сплачений за довором авансовий платіж у розмірі 644973,07 грн.
Про отримання вказаного листа адресатом свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 29 травня 2019 року.
Станом на 09 липня 2019 року авансовий платіж за договором підряду на виконання проектних робіт №4000-ДнОЭ від 27 серпня 2018 року відповідачем не повернуто.
Частиною 2 статті 570 Цивільного кодексу України визначено, що якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
За приписами положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). На відміну від завдатку аванс - це спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції. Аванс сплачується боржником у момент настання обов'язку платити та виконує функцію попередньої оплати.
Тобто, у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі №910/12382/17.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу, України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 644973,07 грн. основного боргу слід задовольнити.
Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Пунктами 1, 2 статті 230 Господарського кодексу України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку часник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарюванн, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Пунктом 6 статті 231 Господарського кодексу України, передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.
Згідно частини статті 547 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова ума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення оржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно приписів статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
У відповідності до пункту 6.1. договору, у разі порушення зобов'язання, яке виникає за даним договором, сторона несе відповідальність, визначену цим договором і (або) чинним в Україні законодавством.
Пунктом 6.2. договору визначено, що порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору.
Пунктом 6.3. договору передбачено, що у разі прострочення виконання підрядником прийнятих на себе зобов'язань, відповідно до пунктів 1.4., 1.5., 4.3., 4.5. цього договору, підрядник сплачує замовнику неустойку (пеню) у розмірі 0,1% подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, а за прострочення більше ніж на 30 календарних днів підрядник додатково сплачує штраф у розмірі 10 % від загальної суми договору.
З урахуванням суми та строку прострочення виконання підрядником взятих на себе зобов'язань перед позивачем за договором, розмір штрафа за договором складає 214991,02 грн.
Перевіривши правомірність нарахування позивачем вказаної суми, суд встановив, що данні нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства та умовам договору.
За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги про стягнення з відповідача 214991,02 грн. штрафа задовольнити.
Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у розмірі 12899,46 грн. покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 165, 196, 201, 208-210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту "УКРЕНЕРГОМЕРЕЖПРОЕКТ" (61050, м. Харків, Набережна Гімназійна, буд. 2, код ЄДРПОУ 00114092) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, 22, код ЄДРПОУ 23359034) 644973,07 грн. основного боргу, 214991,02 грн. штрафа за договором підряду на виконання проектних робіт № 4000-ДнОЭ від 27 серпня 2018 року та 12899,46 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Повне рішення складено "04" жовтня 2019 р.
Суддя П.В. Хотенець