Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"25" вересня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1804/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
при секретарі судового засідання Горбачовій О.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", м.Київ 3-я особа №1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Акціонерне товариство “Харківобленерго”, м.Харків
до Приватного підприємства Фірма "Мрія - 94", м.Харків , 3-я особа №2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство “Трест “Південзахіденергобуд”, с.Подвірки Харківської області
про стягнення 1441091,75 грн.
за участю представників:
позивача - не з'явився;
3-ої особи №1 - Мовчан О.О. (довіреність №01-26/5585 від 08.10.18р., адвокат),
Синьова Ю.М. (довіреність №01-26/6765 від 20.11.18, адвокат);
відповідача - Корнієнко О.В. (ордер ПТ №117975 від 01.07.19р., адвокат);
3-ої особи №2- Пекареніна О.М. (ордер РН-695№034 від 15.07.19р., адвокат).
Позивач - Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства Фірма "Мрія - 94", в якому просить суд стягнути з відповідача 1441091,75 грн. заборгованості за поставлену електричну енергію.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.06.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 03.07.2019 р.
Також, відповідною ухвалою залучено до участі у справі в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Акціонерне товариство «Харківобленерго».
Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.07.2019 р. залучено до участі у справі в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «Трест «Південзахіденергобуд» та відкладено підготовче засідання на 31.07.2019 р.
Протокольною ухвалою від 31.07.2019 р. відкладено підготовче засідання на 07.08.2019 р.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.08.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 11.09.2019 року та відкладено підготовче засідання на 21.08.2019 року.
Під час підготовчого провадження від учасників справи до суду надійшли наступні документи:
24.06.2019р. до суду надійшли пояснення від АТ “Харківобленерго” (вх.№15283, т.1, а.с.75).
26.06.2019 р. до суду надійшло клопотання від позивача про розгляд справи без його участі (вх.№15561, т.1, а.с.85-86).
02.07.2019 р. відповідач надав до суду відзив (вх.№159740, т.1, а.с.89-93), в якому просить суд відмовити в задоволенні позову.
17.07.2019 р. відповідач надав пояснення (вх.№17318, т.1, а.с.209-211).
19.07.2019 р. позивач надав відповідь на відзив (вх.№17521, т.2, а.с.6-29).
23.07.2019 р. АТ “Харківобленерго” надало пояснення (вх.№17873, т.2, а.с.32-44).
31.07.2019 р. 3-я особа №2 надала до суду пояснення по суті спору (вх.№18386, том 2, а.с.110-121), в якому просить відмовити в задоволенні позову.
07.08.2019р. АТ “Харківобленерго” надало пояснення (вх.№18913, т.2, а.с.192-196).
15.08.2019 відповідач надав пояснення (вх.№19689, т.3, а.с.5-8)
21.08.2019 р. 3-я особа №1 надала до суду пояснення (вх.№20148).
Судом були прийняті до розгляду та долучені до матеріалів справи всі надані документи.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.08.2019 р. закрито підготовче провадження по справі №922/1804/19 та призначено справу №922/1804/19 до судового розгляду по суті на 28.08.2019 р.
28.08.2019 р. судом оголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 23.09.2019 року.
23.09.2019 року судом оголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 25.09.2019 року о 14:30.
Представник позивача у судове засідання 25.09.2019 року не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. 26.06.2019 р. надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, яке судом задоволено.
У судовому засіданні 25.09.2019 року представники 3-ої особи №1 позов підтримували та просили суд його задовольнити повністю.
Представники відповідача та 3-ої особи №2 в судовому засіданні 25.09.2019 року проти позову заперечували повністю.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
20.12.2018 року між відповідачем (ПП "Мрія - 94") та 3-ою особою №2 (ПрАТ “Трест “Південзахіденергобуд”) укладено договір №002-Е про купівлю-продаж електричної енергії (т.2,а.с.154-158), (далі - Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору, продавець зобов'язується продавати електричну енергію, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити електричну енергію на умовах і в терміни, визначені цим Договором, додатками до нього та чинним законодавством та нормативними актами. Права і обов'язки Сторін регулюються цим Договором, Законом України - "Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, Кодексом системи передачі, Кодексом системи розподілу, Умовами та правилами ліцензованої діяльності з постачання електроенергії, Правилами Оптового ринку електроенергії України (п. 1.2 Договору).
Виконання Договору № 002-Е підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг). Зокрема, Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №26 від 31 січня 2019 року, Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №24 від 28 лютого 2019 року та Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №22 від 31 березня 2019 (т.2, а.с.163-165).
Таким чином, постачальник - 3-я особа №2 зобов'язався поставити і передати у власність покупцю, а покупець - відповідач прийняти й оплатити електричну енергію у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим Договором.
20.12.2018 року 3-я особа №2 листом №87 повідомила 3-ю особу №1 (АТ «Харківобленерго») про те, що з 01.01.2019 року відповідач переходить на постачання електричної енергії від ПрАТ “Трест “Південзахіденергобуд”, у зв'язку з укладенням відповідних договорів. Лист отримано АТ «Харківобленерго» у той же день за вх.№19/15448 (т.1,а.с.218).
Проте, ігноруючи вищезазначений лист АТ «Харківобленерго», на якого покладені функції адміністратора комерційного обліку відповідно до положень пункту 11 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії», ПП Фірма «Мрія-94» (відповідача) віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник «останньої надії» з 01.01.2019 року, що підтверджено Додатком «Перелік споживачів постачальника «останньої надії», оператор систем розподілу АТ «Харківобленерго» до листа від 14 січня 2019 року за № 07-56к/08-169.
Листом №96 від 03.01.2019 року 3-я особа №2 повідомила позивача (Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго") про перелік споживачів, серед яких був відповідач, які з 01.01.2019 року перейшли на постачання електричної енергії від 3-ої особи №2, про що попередньо повідомлено постачальника АТ «Харківобленерго» листом №87 від 20.12.18. Лист надіслано поштою та отримано позивачем 08.01.19 (т.1,а.с.221).
04.01.19 р. 3-я особа №2 листом №02 повідомила 3-ю особу №1 та позивача про те, що з 01.01.19 відповідач переходить на постачання електричної енергії від ПрАТ “Трест “Південзахіденергобуд”. Лист отримано АТ «Харківобленерго» у той же день за вх.№19/231 (т.1, а.с.219).
Листом № 44/09-1062/пон від 16.01.2019р. ДПЗД «Укрінтеренерго» (позивач), як постачальник «останньої надії», повідомило ПП Фірму «Мрія-94» (відповідача) про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».
Листом №16/1 від 28.01.2019 року відповідач повідомив позивача про наявність у нього договору постачання електричної енергії, укладеного з 3-ю особою №2, та безпідставність рахунків за електричну енергію за січень, лютий, березень 2019 р., виставлених позивачем (т.1, а.с.142-144). Лист отримано позивачем 21.03.2019 року (т.1,а.с.143-144).
Листом №07-56к/08-425 від 30.01.2019 року АК "Харківобленерго" надало позивачу - ДПЗД «Укрінтеренерго» документальне підтвердження щодо віднесення субспоживачів ПрАТ “Трест “Південзахіденергобуд” до категорії споживачів електричної енергії "останньої надії" (т.2, а.с.9).
На підставі даних про споживання електричної енергії ПП Фірмою «Мрія-94», отриманих від АТ «Харківобленерго», ДПЗД «Укрінтеренерго» складені:
- рахунок № 000022650371/19/001/03691 від 11.02.2019 р. та Акт № 000767 купівлі-продажу електроенергії за Січень 2019 р. від 31 січня 2019 року, обсяг споживання електричної енергії по 2 класу напруги - 165 979 кВт.год. на суму 522620,74 грн., які були отримані останнім 15.02.2019 року;
- рахунок № 000022650371/19/002/05300 від 11.03.2019 р. та Акт № 001643 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період Лютий 2019 р. від 28 лютого 2019 року, обсяг споживання електричної енергії по 2 класу напруги - 140 855 кВт.год. на суму 443 512,39 грн., які були отримані останнім 18.03.2019 року.
- рахунок № 000022650371/19/003/06452 від 10.04.2019 р. та Акт № 002702 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період Березень 2019 р. від 31 березня 2019 року, обсяг споживання електричної енергії по 2 класу напруги - 150842кВт.год. на суму 474 958,62 грн., які були отримані останнім 19.04.2019 року.
Позивач, обґрунтовуючи наявність підстав для звернення з даним позовом до суду зазначає, що у відповідача були наявні всі підстави для споживання електричної енергії від постачальника «останньої надії» (позивача) у період січень-березень 2019 року, а відповідач безпідставно ухиляється від укладення договору та сплати виставлених рахунків.
На підтвердження своїх обґрунтувань позивач та 3-я особа №1 вказують, що всі постачання електричної енергії іншими постачальниками було припинено.
АТ «Харківобленерго» вважає, що наявність договору купівлі-продажу електричної енергії між відповідачем та 3-ю особою №2, не є перешкодою для акцептування відповідачем договору з позивачем-постачальником "останньої надії", оскільки на його думку договір відповідача з 3-ою особою №2 не відповідає нормам чинного законодавства, зокрема, назва, а його фактичне виконання 3-ю особою №1 ставиться під сумнів.
Відповідач зазначав про відсутність юридичних підстав для здійснення позивачем постачання електричної енергії на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", відмовився оплатити вищезазначені рахунки, посилаючись на наявність договору №002-Е від 20.12.2018 року з іншим постачальником - 3-ю особою №2, отримання електричної енергії саме від 3-ої особи №2, оплату рахунків 3-ої особи №2 за спірний період січень-березень 2019 року.
Щодо постачальника «останньої надії» суд встановив наступне.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 року № 1023-р ДПЗД «Укрінтеренерго» визначено постачальником «останньої надії» на період з 01 січня 2019 року до 1 січня 2021 року.
Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (далі - ДПЗД «Укрінтеренерго», Позивач) діє на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою НКРЕКП від 06.11.2018 року №1344 та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 року № 1023-р, відповідно до ст.64 Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 року № 2019-УІІІ, Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312.
Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (надалі - Договір) діє на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника «останньої надії» та комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №312, оператор системи розподілу - АТ «Харківобленерго».
Положеннями пункту 6.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2019 року №312 (далі - Правила), встановлено, що початком постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» вважається дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником. Адміністратор розрахунків повідомляє дату переведення споживача на постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» постачальнику (постачальникам) послуг комерційного обліку.
Положеннями статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному Правилами, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором (НКРЕКП), та є публічним договором приєднання. Договір регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник не спроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення у передбачених чинним законодавством чи Договором випадках, та є укладеним сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, з початку фактичного постачання електричної енергії споживачу (пункт 3.4.4 Правил).
Зокрема, 27.12.2018 року на виконання ч.11 ст.64 Закону України «Про ринок електричної енергії», ДПЗД «Укрінтеренерго», як постачальником «останньої надії», на своєму офіційному веб-сайті у мережі Інтернет за адресою www.uie.kiev.ua розміщено: Порядок приєднання до умов договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; Додаток №1 до Договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; «Комерційна пропозиція №2 від 27.12.2018 року для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії»; Додаток до комерційної пропозиції №2 від 27.12.2018 року «Ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», Додаток до Комерційної пропозиції № 2 від 27.12.2018 року «Зміни № 1 від 31.01.2019 року до Комерційної пропозиції № 2 від 27.12.2018 року для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії».
Відповідно до ст.64 Закону України «Про ринок електричної енергії» яка кореспондується з умовами, що зазначені в Додатку 1 «Комерційна пропозиція № 2» до Договору, Договір вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, та діє в частині здійснення розрахунків між Сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів.
Згідно з п. 2.1. Договору (предмет Договору) - Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, що зазначені в Додатку 1 до Договору (комерційна пропозиція)
Згідно із п.5.8. Договору - розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Умовами Комерційної пропозиції №2 від 27.12.2018 року, що є невід'ємним додатком до Договору встановлено обов'язок сплати споживачем 100% від орієнтованої вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку.
Орієнтована вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії Постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих Постачальником від Оператора системи розподілу (передачі).
Відповідно до Додатка 1 «Комерційна пропозиція №2 від 27.12.2018 року для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії» до Договору - остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ. Акт купівлі-продажу складається на підставі даних про фактичне споживання споживача, отриманих від ОСР. У разі наявності зауважень до Акту купівлі - продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії.
Пункт 3 частини 1 статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначає, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
Пунктом 1 частини 3 статті 58 Закону України “Про ринок електричної енергії” визначено, що споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Відповідно до п.5.10 Договору про постачання електричної енергії з постачальником “останньої надії” та Комерційної пропозиції №2 від 27.12.2018 року, оплата виставленого постачальником рахунка за цим Договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менш 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.
Порядок приєднання до умов договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» є наступним:
1. У разі банкрутства, ліквідації, завершення строку дії або анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії попереднього електропостачальника, а також у разі припинення його участі на ринку електричної енергії електропостачальник невідкладно повідомляє про це споживача, відповідного оператора системи та постачальника "останньої надії", із зазначенням дати, з якої такий електропостачальник припинить здійснювати постачання електричної енергії споживачу.
2. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.
3. Постачальник "останньої надії" протягом 5 робочих днів з дня отримання інформації зазначеної в пункті 1 виставляє такому споживачу рахунок на оплату електричної енергії, на умовах, визначених в комерційній пропозиції.
4. Оплачений споживачем рахунок за електричну енергію, наданий постачальником "останньої надії" є прийняттям (акцептуванням) умов Договору постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем.
Постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» здійснюється виключно у таких випадках:
- банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника;
- завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника;
- невиконання або неналежного виконання електропостачальником Правил ринку, Правил ринку НДН та ВДР, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам;
- необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання (припинення) договору з попереднім електропостачальником;
- в інших випадках, передбачених Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №312.
Постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії виключно на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (пункт 1.2.9 Правил роздрібного ринку електричної енергії).
На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами (пункт 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії).
Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.
Оплачений Споживачем рахунок за електричну енергію, наданий Постачальником, є прийняттям (акцептуванням) умов Договору з боку Споживача. Якщо споживач не акцептує договір з Постачальником, електроживлення його об'єкта (об'єктів) має бути припинено оператором системи за зверненням постачальника «останньої надії». (пункт 6.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії).
Постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» здійснюється на строк, який не може перевищувати 90 календарних днів.
Після завершення граничного строку постачання електричної енергії (90 календарних днів) та у випадку неукладення споживачем договору з постачальником електричної енергії, постачання електричної енергії такому споживачу припиняється (абзац 3 пункт 3.4.4, підпункт 1 пункту 5.4.1, підпункт 3 пункту 5.4.2, пункт 6.2.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії).
З метою уникнення понаднормових втрат, пов'язаних із закупівлею електроенергії за цінами постачальника «останньої надії», споживачі мають повне право укласти договір з електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами (https://uie.kiev.ua/diyalnist/napryamky-diyalnosti/postachalnyk-elektrychnoyi-energiyi-ostannoyi-nadiyi/).
За своєю правовою природою договір про постачання електричної енергії з постачальником “останньої надії” є договором приєднання.
Відповідно до ст. 634 Цивільного кодексу України:
"1. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
2. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
3. Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред'явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору".
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.
Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.ч.3, 4, 7 ст.179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
З матеріалів справи вбачається, що діючим постачальником електричної енергії у спірний період січень-березень 2019 року була 3-я особа №2 на підставі договору №002-Е від 20.12.2018 року, укладеного між відповідачем (ПП "Мрія - 94") та 3-ою особою №2 (ПрАТ “Трест “Південзахіденергобуд”) (т.1,а.с.173-177), що підтверджується матеріалами справи, зокрема, Актом прийому-передачі вартісних показників електричної енергії №26 від 31.01.19 (т.1, а.с185).
Отже, Приватне акціонерне товариство «ТРЕСТ «ПІВДЕНЗАХІДЕНЕРГОБУД» є постачальником електричної енергії споживачу - ПП Фірма «Мрія-94».
Відповідно до Постанови НКРЕКП від 21.12.2018 року №2016 Регулятор постановив видати на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу Приватному акціонерному товариству «ТРЕСТ «ПІВДЕНЗАХІДЕНЕРГОБУД» (код У 00118434).
ПрАТ «Трест «Південзахіденергобуд» зазначає, що має у власності розподільчі електричні мережі, під'єднані безпосередньо до мереж ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО», які не мають електричного зв'язку з мережами інших ліцензіатів, є тупиковими.
Договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" мас специфічну правову природу, укладення якого залежить від ряду обставин, які мають бути наявними одночасно.
В силу статті 64 ЗУ "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку. Постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у випадку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання фактичної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті. Електропостачальник, неспроможний постачати електричну енергію, має повідомити про дату припинення постачання електричної енергії постачальника "останньої надії", споживачів, Регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу. Постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії споживачу. Порядок заміни електропостачальника на постачальника "останньої надії" визначається правилами роздрібного ринку. Постачальник "останньої надії" має повідомити споживачу умови постачання, ціни на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника. Постачальник "останньої надії" зобов'язаний оприлюднити зазначену інформацію на своєму офіційному веб-сайті.
Як зазначалось судом вище, відповідно до Правил, одним із випадків, за яким постачання електричної енергії споживачу може здійснюватися постачальником "останньої надії" є випадок необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання (припинення) договору з попереднім електропостачальником.
З матеріалів справи вбачається, що листами (т.1, а.с.218-220) 3-ю особу №1 та позивача неодноразово повідомлено про обрання споживачем електропостачальника, про наявність у відповідача договору з ПрАТ “Трест “Південзахіденергобуд”, який за своєю правовою природою є договором на постачання електричної енергії.
Таким чином, умова договору приєднання щодо необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання (припинення) договору з попереднім електропостачальником, не може бути застосована до відповідача, оскільки електропостачальник - 3-я особа №2 був обраний відповідачем до 01.01.2019 року, тобто, до початку постачання електроенергії позивачем, про що було повідомлено позивача та 3-ю особу №1.
3-я особа №1 зазначає про те, що договір №002-Е про купівлю-продаж електричної енергії не відповідає вимогам діючого законодавства, зокрема, назва договору - купівля-продаж електроенергії) та Правил, фактично не виконувався.
Суд не погоджується з цим твердженням 3-ої особи №1, оскільки договір поставки за своєю правовою природою є різновидом договору купівлі-продажу, а предметом договору є саме поставка електроенергії.
Судом встановлено, що у договорі №002-Е від 20.12.2018 року сторони погодили предмет, ціну та строк його дії (т.1, а.с.173-177).
Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Судом встановлено, що договір №002-Е від 20.12.2018 року позивачем та 3-ою особою №1 в передбаченому законом порядку не оскаржувався, є чинним.
Суд звертає увагу позивача, що визнання недійсним вищезазначеного договору №002-Е від 20.12.2018 року, відповідність його нормам діючого законодавства, не є предметом цього спору.
Відповідно до статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з статтею 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 78 ГПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, згідно статті 79 Господарського процесуального кодексу України.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Приписами статті 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду України.
Позивач та 3-я особа №1 не надали до суду належних та допустимих доказів не виконання вимог договору №002-Е від 20.12.2018 року з боку постачальника - 3-ої особи №2.
Відповідач та 3-я особа №2 довели належними та допустимими доказами про обізнаність позивача та 3-ої особи №1 щодо наявності у відповідача нового постачальника електричної енергії та відсутність правових підстав для поставки електроенергії постачальником "останньої надії".
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для здійснення позивачем постачання відповідачу електричної енергії на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", у зв'язку з чим, відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за поставлену позивачем електричну енергію.
Отже, позовні вимоги не є правомірними, не обґрунтовані, не підтверджуються матеріалами справи, а тому не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 42, 46, 73, 74, 80, 86, 129, 238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "04" жовтня 2019 р.
Суддя К.В. Аріт