Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"02" жовтня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/458/19
Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали позовної заяви Навчально-спортивної бази зимових видів спорту "Тисовець"
до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ІБК РАНГ"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Міністерство оборони України
про стягнення штрафних санкцій у загальній сумі 432 968,03 грн.
Секретар судового засідання Лиманський А.Ю.
представники:
від позивача Левко С.Л.
від відповідача Лукашик М.М.
від третьої особи не з'явився
Навчально-спортивна база зимових видів спорту "Тисовець" звернулася в господарський суд Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК РАНГ" про стягнення штрафних санкцій у загальній сумі 432 968,03 грн.
Свої вимоги обгрунтовує порушенням відповідачем умов Договору підряду №5/11/18 від 05.11.2018 р. в частині своєчасного та повного виконання будівельних робіт у терміни, обумовлені договором. Так, серед іншого вказує, що між Навчально-спортивною базою зимових видів спорту "Тисовець" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІБК РАНГ" укладено Договір підряду № 5/11/18 на виконання будівельних робіт з капітального ремонту і реставрації по об'єкту "Капітальний ремонт будівель та споруд канатно-крісельної дороги: с. Тисовець, Сколівського району, Львівської області". Договірна ціна робіт з капітального ремонту Об'єкта становить 19850000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 3 308 333,33 грн. Договірна ціна на 2018 рік складає 10592702,75 грн. (п. 3.1 Договору). Пунктом 4.1.4 Договору передбачено, що Замовник надає Генпідряднику попередню оплату (аванс) на виконання робіт по Об'єкту, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 р. № 117 "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" та Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1764 за таких умов, зокрема: в) розмір попередньої оплати не може перевищувати 30% (тридцять) відсотків вартості від річного обсягу робіт; г) генпідрядник зобов'язується використати одержану попередню оплату протягом 3 (трьох) місяців після одержання попередньої оплати. По закінченні зазначеного терміну невикористані суми попередньої оплати повертаються Замовнику. План-графіком виконання робіт об'єкта (додаток №2 до Договору) встановлено перелік, строки та вартість робіт на період дії цього Договору, де зокрема в період листопада - грудня 2018 року вартість робіт становила 10 592 702,75 грн. 08.11.2019 р. відповідачем надіслано на адресу позивача лист №08/11/18-2 щодо перерахування коштів для придбання і постачання необхідних для виконання робіт, матеріалів, конструкцій, виробів в сумі 2 000 000,00 грн. Відповідно до платіжного доручення від 09.11.2018 р. № 402 Генпідряднику перераховано авансовий платіж в розмірі 2 000 000,00 грн.
16 листопада 2018 р. між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду №1 від 16.11.2018 до Договору №5/11/18 від 05.11.2018р, згідно якої у п. 3.1 Договору внесено зміни шляхом викладення його у новій редакції, яка передбачає, що договірна ціна на 2018 рік складає 2000 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 333 333,00 грн. Тому після підписання Додаткової угоди №1 16.11.2018 року, Генпідрядник зобов'язаний був повернути на рахунок Замовника 1 400 000 грн. із суми отриманої попередньої оплати, оскільки сума останньої не може перевищувати 30% вартості річного обсягу робіт, тобто - 600 000 грн. 02.01.2019 року Замовником скеровано на адресу Генпідрядника вимогу в порядку ст. 530 ЦК України про повернення суми попередньої оплати. Зазначена вимога Генпідрядником не виконана.
Згідно Додаткової угоди №1 до Договору підряду договірна ціна робіт з капітального ремонту на 2018 рік складала 2 000 000 грн. На переконання позивача, відповідач на виконання умов Договору та Додаткової угоди від 16.11.2018 р. у 2018 році повинен був виконати роботи на суму 2000 000, 00 грн. (Додаток №2 від 23.11.2019 року до Додаткової угоди №1). Однак, роботи за Договором підряду від 05.11.2018 р. № 5/11/18 та Додатковою угодою від 16.11.2018 р. до цього ж Договору відповідачем виконано у 2018 році лише на суму 202 443,60 грн. Заборгованість в частині не виконаних підрядних робіт, станом на 01.01.2019 року склала 1 797 556,40 грн.
Згідно з п. п. 6.2.5., 6.2.7 Договору, Замовник має право за умови несвоєчасного чи неякісного виконання Генпідрядником зобов'язань за Договором вимагати від нього сплати визначених умовами Договору штрафних санкцій. А саме, пунктом 7.4 Договору встановлено види порушень та санкції за них. Зокрема, за порушення строків початку виконання робіт передбачена пеня в розмірі 0,2 % від вартості робіт, які повинні розпочатися за кожен день прострочення; за порушення Графіку виконання робіт і передачі Об'єкта Замовнику передбачено пеня в розмірі 0, 2 відсотка від вартості робіт за кожен день прострочення; у випадку неповернення попередньої оплати (її частини) або ненадання в зазначений день звітних документів ("Акт приймання виконаних робіт" за формою КБ-2в та "Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат" за формою КБ-3), що підтверджують факт виконання робіт, Генпідряднику за кожен день неповернення невикористаної суми авансу нараховується пеня в розмірі двох облікових ставок НБУ.
Тому покликаючись на згаданий пункт Договору підряду позивач нарахував відповідачу штрафні санкції у загальному розмірі 432 968,03 гривень, з яких: 128 429,26 гривень пені за невиконання зобов'язання у 2018 році, 302 821,91 гривень пені за неповернення невикористаної суми авансового платежу, 1 716,86 гривень штрафу за невиконані зобов'язання у 2019 році. Та просить суд стягнути дані нараховані санкції з відповідача на користь позивача.
Відповідач відзиву на позов у строк, встановлений судом - до 12.08.2019 р. не подав.
Ухвалою від 15.07.2019 р. відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 13.08.2019 р. о 12:00 год.
Ухвалою від 13.08.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено спір до розгляду по суті на 03.09.2019 р. У подальшому розгляд справи відкладено на 24.09.2019 р. та оголошено перерву до 02.10 2019 р.
У судових засіданнях по розгляду спору по суті представник позивача підтримав позовні вимоги повністю та просив стягнути з відповідача штрафні санкції у загальному розмірі 432 968,03 грн.
Натомість представник відповідача надав пояснення, за якими позов визнав частково. Погоджується із обставиною, що ним не повернуто суму попередньої оплати 1 400 000,00 грн. Також визнав, що у 2018 році підрядні роботи виконані лише на суму 202 443,60 грн. Однак, вважає, що позивач невірно обрахував санкції за невиконані роботи у 2018 році, тому вони є надмірно великими. Також зауважив, що у 2019 році підрядні роботи не виконувалися оскільки був відсутній та не був складений та погоджений детальний план-графік виконання робіт на 2019 рік. Тому нарахування санкцій за невиконання робіт у 2019 році вважає безпідставним.
Представник Міністерства оборони України у судові засідання не з'являвся. Проте подавав клопотання про розгляд справи без його участі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд прийшов до наступних висновків.
05 листопада 2018 року між Навчально-спортивною базою зимових видів спорту "Тисовець" Міністерства оборони України (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІБК РАНГ" (Генпідрядник) укладено Договір підряду № 5/11/18 (далі - Договір) на виконання будівельних робіт ((45453000-7) капітальний ремонт і реставрація) по об'єкту "Капітальний ремонт будівель та споруд канатно-крісельної дороги на навчально-спортивній базі зимових видів спорту "Тисовець" в с. Тисовець, Сколівського району, Львівської області" (далі - Об'єкт) (арк.с. 25-42).
Пунктом 1.2 Договору передбачено, що Генпідрядник зобов'язується виконати та здати не пізніше 31.12.2019 р. згідно договірної ціни (Додаток 1) та календарного графіку виконаних робіт (Додаток 2), роботи з будівництва (реконструкції) та капітального ремонту військового об'єкту "Капітальний ремонт будівель та споруд канатно-крісельної дороги на навчально-спортивній базі зимових видів спорту "Тисовець" в с. Тисовець, Сколівського району, Львівської області" (далі - Об'єкт), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити вказані роботі.
Відповідно до п. 1.3 Договору предметом цього Договору підряду є виконання робіт з будівництва (реконструкції) та капітального ремонту військового об'єкту "Капітальний ремонт будівель та споруд канатно-крісельної дороги на навчально-спортивній базі зимових видів спорту "Тисовець" в с. Тисовець, Сколівського району, Львівської області" відповідно до проектної документації і умов Договору.
У пункті 3.1. Договору сторони обумовили, що договірна ціна робіт з капітального ремонту Об'єкта становить 19 850 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 3 308 333,33 грн. Договірна ціна на 2018 рік складає 10 592 702,75 грн., в тому числі ПДВ - 1 765 450,46 грн.
Пунктом 4.1.4 Договору передбачено, що Замовник надає Генпідряднику попередню оплату (аванс) на виконання робіт по Об'єкту, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 р. № 117 "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" та Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1764 за таких умов:
а) аванс надається Генпідряднику за наявності рішення головного розпорядника коштів Замовника;
б) аванс надається на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів;
в) розмір попередньої оплати не може перевищувати 30% (тридцять) відсотків вартості від річного обсягу робіт;
г) генпідрядник зобов'язується використати одержану попередню оплату протягом 3 (трьох) місяців після одержання попередньої оплати. По закінченні зазначеного терміну невикористані суми попередньої оплати повертаються Замовнику;
д) для отримання попередньої оплати Генпідрядник повинен письмово звернутися до Замовника та узгодити з ним перелік витрат, на які передбачено використати отримані кошти, з Замовником.
Відповідно до п. 5.1.3 Генпідрядник повинен розпочати виконання робіт на Об'єкті за Договором протягом п'яти календарних днів з дня підписання Договору обома Сторонами. Завершити виконання робіт, підготувати Об'єкт для введення в експлуатацію та передати його Замовнику відповідно до умов Договору не пізніше 31.12.2019 р., з виконавчою документацією по Об'єкту, у тому числі "Акти приймання виконаних будівельних робіт" за формою КБ-2в та "Довідки про вартість виконаних робіт та витрат" за формою КБ-3.
Пунктом 5.1.5 Договору передбачено, що перегляд строків виконання робіт та передачі Об'єкта Замовнику здійснюється шляхом підписання Сторонами відповідної додаткової угоди до Договору (з обґрунтуванням обставин, що його спричинили).
Передача виконаних робіт по Об'єкту Генпідрядником та їх приймання Замовником оформлюється Актом приймання виконаних будівельних робіт та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-2в, КБ-3) з обов'язковим попереднім оформленням виконавчої технічної документації, актів на приховані роботи, виконавчих схем, тощо (п. 5.2.4 Договору підряду).
За умовами п.6.3. Договору Генпідрядник зобов'язаний забезпечити виконання робіт у строки, встановлені Договором. У випадку порушення взятих на себе зобов'язань сплатити Замовнику визначені умовами Договору штрафні санкції та у випадку вимоги, повернути Замовнику відповідну частку сплачених ним Генпідряднику за Договором коштів.
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2019 р., а в частині своїх зобов'язань та розрахунків до їх повного виконання Сторонами (п. 10.1 Договору).
Договір підрядку підписаний уповноваженими особами позивача та відповідача та скріплений відбитками печаток сторін.
Також 05.11.2018 р. сторони підписали Додатки до Договору, а саме: Додаток №1 "Договірна ціна на Капітальний ремонт будівель та споруд канатно-крісельної дороги на навчально-спортивній базі зимових видів спорту "Тисовець" в с. Тисовець, Сколівського району, Львівської області, що здійснюється в 2018-2019 р.р."; Додаток №1а "Договірна ціна на Капітальний ремонт будівель та споруд канатно-крісельної дороги на навчально-спортивній базі зимових видів спорту "Тисовець" в с. Тисовець, Сколівського району, Львівської області, що здійснюється в 2018 році"; Додаток №2 План-графік виконання робіт об'єкта Капітальний ремонт будівель та споруд канатно-крісельної дороги на навчально-спортивній базі зимових видів спорту "Тисовець" в с. Тисовець, Сколівського району, Львівської області; Додаток №3 План фінансування робіт по об'єкту (арк.с.43-49).
У подальшому 08.11.2019 р. відповідачем надіслано на адресу позивача лист №08/11/18-2 про виділення попередньої оплати, для придбання і постачання необхідних для виконання робіт, матеріалів, конструкцій, виробів в сумі 2 000 000,00 грн. (арк.с. 50).
Відповідно до платіжного доручення від 09.11.2018 № 402 Генпідряднику перераховано авансовий платіж в розмірі 2 000 000,00 грн. (арк.с. 51).
Після цього 16 листопада 2018 р. між Навчально-спортивною базою зимових видів спорту "Тисовець" Міністерства оборони України (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІБК РАНГ" укладено Додаткову угоду №1 до Договору №5/11/18 від 05.11.2018 р. (арк.с. 52-53), за умовами якої, зокрема у пункт 3.1. Договору внесено зміни шляхом викладення його у новій редакції, а саме: договірна ціна робіт з капітального ремонту Об'єкта становить 19 850 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 3 308 333,33 грн. Договірна ціна на 2018 рік складає 2 000 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 333 333,00 грн.
Також 16 листопада 2018 р. сторони підписали Додатки до Додаткової угоди до Договору, а саме: Додаток 1 "Договірна ціна на Капітальний ремонт будівель та споруд канатно-крісельної дороги на навчально-спортивній базі зимових видів спорту "Тисовець" в с. Тисовець, Сколівського району, Львівської області, що здійснюється в 2018 році"; Додаток 3 План фінансування робіт на об'єкті; Додаток 2 План-графік виконання робіт об'єкта Капітальний ремонт будівель та споруд канатно-крісельної дороги на навчально-спортивній базі зимових видів спорту "Тисовець" в с. Тисовець, Сколівського району, Львівської області (листопад-грудень 2018 р., 2019 рік) (арк.с.54-58).
23.11.2018 р. сторони погодили та підписали Додаток 2 до Додаткової угоди №1 до Договору підряду "План-графік виконання робіт об'єкта Капітальний ремонт будівель та споруд канатно-крісельної дороги на навчально-спортивній базі зимових видів спорту "Тисовець" в с. Тисовець, Сколівського району, Львівської області", де відобразили найменування робіт, розділів кошторису та вартість робіт на 2018 рік (листопад та грудень 2018 року) (арк.с. 59-60).
У судових засіданнях як позивач так і відповідач підтвердили, що дозвіл на виконання будівельних робіт було отримано 14 грудня 2018 року за номером ІУ 113183482335. Вказаний документ був наданий суду для огляду у судовому засіданні.
У матеріалах справи наявна копія листа від 27.12.2018 р. №27/12/18-1, який адресований відповідачем стороні позивача, у якому висловлені зауваження до проектно-кошторисної документації, та додаток до цього листа із власне зауваженнями (арк.с. 181-189). Докази його надсилання чи передання особисто до НСБ ЗВС "Тисовець" до справи не надано. Також відсутні відомості щодо отримання позивачем цього листа.
На виконання умов Договору підряду та Додаткової угоди до нього відповідач здійснив будівельні роботи на загальну суму 202 443,60 грн. Вказане підтверджується погодженою сторонами та підписаною Довідкою від 29.12.2018 р. про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2018 року (арк.с. 71)., та підписаними сторонами Актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року на загальну суму 202 443,60 грн. (арк.с. 72-90).
За умовами підпункту в) п.4.1.4 Договору підряду розмір попередньої оплати не може перевищувати 30% вартості від річного обсягу робіт. Тому 02.01.2019 року Замовником скеровано на адресу Генпідрядника вимогу №05 в порядку ст. 530 ЦК України про повернення суму попередньої оплати замовнику 1 400 000,00 грн., , оскільки сума попередньої оплати не може перевищувати 30% вартості річного обсягу робіт, тобто - 600 000 грн. (арк.с. 93).
У відповідь на вимогу відповідач надав позивачу лист №21/01/19-1 від 21.01.2019 р., у якому пояснив, що кошти, які були перераховані у якості попередньої оплати, уже частково використані на виконання будівельних робіт, закупівлю матеріалів та виробів. Термін повернення авансових коштів спливає 13.02.2019 р., а тому кошти будуть повернуті до 13.02.2019 р. або використані на виконання робіт та надані форми КБ-3в та КБ-2в (арк.с. 98).
Зазначена вимога про повернення 1 400 000,00 грн. Генпідрядником не виконана.
Окрім робіт на суму 202 443,60 грн., відповідач іншого обсягу обумовлених Договором робіт не здійснив.
Докази виконання інших робіт до матеріалів справи ні позивачем ні відповідачем не надано.
Позивачем на адресу відповідача надсилалися претензії від 04.02.2019 р., від 15.02.2019 р., від 22.04.2019 р. із вимогами сплатити нараховані штрафні санкції за порушення умов Договору підряду та повернути невикористану суму авансового платежу. До претензій надавалися розрахунки штрафних санкцій. Подано докази надіслання цих претензій та отримання їх відповідачем (арк.с. 99-139). Відповіді на претензії у матеріалах справи відсутні та сторонами не надані.
Згідно п. п. 6.2.5., 6.2.7 Договору, Замовник має право за умови несвоєчасного чи неякісного виконання Генпідрядником зобов'язань за Договором вимагати від нього сплати визначених умовами Договору штрафних санкцій, відшкодування заподіяних збитків, а також повернення отриманих від Замовника на виконання таких обов'язків коштів.
У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань, сторони несуть відповідальність, передбачену Договором та чинним законодавством (п. 7.1 Договору).
Відповідно до п. 7.2 Договору у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань при виконанні робіт будівництва Об'єкту за бюджетні кошти Генпідрядник сплачує Замовнику штрафні санації (неустойка, штраф, пеня) згідно положень ст. 231 Господарського кодексу України і пунктів 7.3. та 7.4 цього Договору та відшкодовує завдані внаслідок цього Замовнику збитки понад сплату штрафних санкцій у повному обсязі.
Умовами п.7.4. Договору погоджено види порушень та санкції за них. Зокрема, за порушення строків початку виконання робіт передбачено пеня в розмірі 0,2 % від вартості робіт, які повинні розпочатися за кожен день прострочення; за порушення Графіку виконання робіт і передачі Об'єкта Замовнику передбачено пеня в розмірі 0, 2 відсотка від вартості робіт за кожен день прострочення; у випадку неповернення попередньої оплати (її частини) або ненадання в зазначений день звітних документів ("Акт приймання виконаних робіт" за формою КБ-2в та "Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат" за формою КБ-3), що підтверджують факт виконання робіт, Генпідряднику за кожен день неповернення невикористаної суми авансу нараховується пеня в розмірі двох облікових ставок НБУ.
Покликаючись на пункт 7.4. Договору підряду, з огляду на неповернення суми попередньої оплати 1 400 000,00 грн., та за невиконані зобов'язання щодо здійснення будівельних робіт за Договором підряду у 2018 та 2019 роках, позивач нарахував відповідачу штрафні санкції у загальному розмірі 432 968,03 гривень, з яких: 128 429,26 гривень пені за невиконані зобов'язання у 2018 році, 302 821,91 гривень пені за неповернення невикористаної суми авансового платежу, 1716,86 гривень штрафу за невиконані зобов'язання у 2019 році. Таким чином позивач звернувся до господарського суду та просить стягнути дані нараховані санкції з відповідача.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (ст.526 ЦК України).
За умовами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Тобто вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення у зобов'язанні строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору підряду № 5/11/18 від 05.11.2018 р. на виконання будівельних робіт ((45453000-7) капітальний ремонт і реставрація) по об'єкту "Капітальний ремонт будівель та споруд канатно-крісельної дороги на навчально-спортивній базі зимових видів спорту "Тисовець" в с. Тисовець, Сколівського району, Львівської області" , суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором будівельного підряду.
Частинами 1, 2, 3 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.
Частинами 1, 2 ст. 838 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.
Згідно ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
За ст. 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію. Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності. Якщо підрядник не виконав обов'язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва.
Відповідно до ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Згідно ст. 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК України).
У силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Згідно з ч. 1. ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 302 821,91 грн. пені за неповернення невикористаної суми авансового платежу суд звертає увагу на слідуюче.
Позивач нарахував Генпідряднику за кожен день неповернення суми авансу 1 400 000,00 грн. пеню в розмірі двох облікових ставок НБУ за період з 17.11.2018 р. по 25.06.2019 р., яка за розрахунками Замовника склала 302 821,91 грн.
Проте суд не може погодитися із таким нарахуванням з огляду на наступне.
Як встановлено судом, 16 листопада 2018 р. між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду №1 від 16.11.2018 до Договору №5/11/18 від 05.11.2018 р. , згідно якої у п. 3.1 Договору внесено зміни шляхом викладення його у новій редакції, яка передбачає, що договірна ціна на 2018 рік складає 2000 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 333 333,00 грн. При цьому, з огляду на внесені Додатковою угодою зміни та на умови п.4.1.4. п.п. в) та г) розмір попередньої оплати повинен становити не більше 600 000,00 грн. та Генпідрядник зобов'язується використати одержану попередню оплату протягом трьох місяців після її одержання.
Таким чином решта суми попередної оплати 1 400 000,00 грн, яка була перерахована відповідачу згідно платіжного доручення 09.11.2018 р. (2 000 000,00 грн. - 600 000,00 грн. = 1 400 000,00 грн.), після підписання Додаткової угоди від 16.11.2018 р. вважається такою, яку слід повернути починаючи з 17.11.2018 р.
02.01.2019 року Замовником скеровано на адресу Генпідрядника вимогу в порядку ст. 530 ЦК України про повернення суми попередньої оплати. Зазначена вимога Генпідрядником не виконана.
Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Так, у пункті 7.4. Договору підряду сторонами погоджено, що у випадку неповернення попередньої оплати (її частини) або ненадання в зазначений день звітних документів ("Акт приймання виконаних робіт" за формою КБ-2в та "Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат" за формою КБ-3), що підтверджують факт виконання робіт, Генпідряднику за кожен день неповернення невикористаної суми авансу нараховується пеня в розмірі двох облікових ставок НБУ.
Оскільки має місце у даному випадку неповернення зі сторони відповідача 1 400 000,00 грн. попередньої оплати, тому позивач має право нарахувати передбачену пунктом 7.4. Договору підряду пеню.
Однак, відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином період, за який слід нараховувати пеню за неповернення суми попередньої оплати становить з 17.11.2018 р. по 17.05.2019 р., оскільки з огляду на ч.6 ст.232 ГК України нарахування пені припиняється через 6 місяців з моменту, коли відповідач повинен був повернути 1400 000,00 грн.
Відтак, враховуючи згадану вище правову норму та п.7.4. Договору підряду, суд здійснив власний розрахунок даної санкції та встановив, що пеня за неповернення суми авансу 1 400 000,00 грн. в розмірі двох облікових ставок НБУ за період з 17.11.2018 р. по 17.05.2019 р., складає 250465,75 грн. Для обрахунку пені суд використав калькулятори сертифікованої комп'ютерної програми інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН".
Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити інтереси обох сторін, які заслуговують на увагу, ступінь виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, невідповідність розміру пені наслідкам порушення, негайне добровільне усунення винною стороною порушення та його наслідків тощо.
З метою дотримання справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу і вимогами захисту основних прав стягувача (його права на отримання грошових коштів, неповернутих своєчасно), враховуючи баланс інтересів обох сторін, суд допускає можливість зменшити розмір пені на 10%. При цьому суд враховує те, що на момент звернення з позовом до суду позивач не надав жодних доказів заподіяння йому збитків внаслідок неповернення попередньої оплати. Разом з тим, з огляду на неповернення цих коштів нарахував відповідачу пеню, вірний розмір якої за обрахунками суду становить 250 465,75 грн. Також заявлено позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій за порушення строків виконання договірних зобов'язань. Необхідно зауважити, що розмір штрафних санкцій у цілому є надмірно великим.
За таких обставин, дотимуючись принципу рівноваги та справедливості, суд вважає можливим зменшити розмір пені на 10% від суми 250 465,75 грн., та стягнути її в сумі 225 419,18 грн.
Одночасно суд звертає увагу на те, що для застосування судом права зменшити розмір штрафних санкцій, у випадку наявності для цього підстав, подання боржником відповідного клопотання чинним законодавством не вимагається.
Отже, у цій частині позовних вимог: задоволенню підлягає пеня за неповернення невикористаної суми авансового платежу у розмірі 225 419,18 грн. В задоволенні позову в частині стягнення з відповідача пені в сумі 77 402,73 грн. слід відмовити.
Щодо вимоги позивача про стягнення із відповідача штрафних санкцій у розмірі 128 429,26 грн. за невиконані у 2018 році договірні зобов'язання слід зауважити наступне.
Доказами наявними у справі підтверджено, що ТзОВ "ІБК РАНГ" порушило умови укладеного Договору, у строки обумовлені ним виконало будівельні роботи за 2018 рік частково, на суму 202443,60 грн. Вказане підтвердили у судових засіданнях представники і позивача і відповідача.
Позивач вважає, що санкції передбачені пунктом 7.4. Договору підряду слід нараховувати у розмірі 0,3% вартості невиконаних робіт - 1 797 556,40 грн., по яких допущено прострочення їх виконання (оскільки загальна вартість робіт, які повинні були виконатися у 2018 році складає 2000000,00 грн. (виходячи із умов Договору підряду та Додаткової угоди до нього, за якою сторони погодили, що договірна ціна робіт у 2018 році всього складає 2 000 000,00 грн.), а виконав відповідач роботи у 2018 році на суму 202 443,60 грн. (2 000 000,00 грн - 202 443,60 грн. = 1 797 556,40 грн.).
У додатках до позовної заяви позивач надає розрахунок штрафних санкцій за невиконані зобов'язання у 2018 році (арк.с. 141). Із цього розрахунку вбачається, що відповідачу з огляду на прострочення виконання робіт понад 30 днів нараховано штрафні санкції із посиланням на ч.2 ст.231 Господарського кодексу України, а саме штраф у розмірі 7% від суми вартості невиконаних зобов'язань, який обраховано наступним чином: 1 797 556,40 грн. (вартість невиконаних робіт у 2018 році) Х 7% = 125 828,95 грн. - розмір заявленого до стягнення штрафу.
Також позивач нарахував пеню за порушення строків виконання зобов'язань 0,3% від вартості робіт за кожен день прострочення, виходячи із таких обрахунків: 1 797 556,40 грн. - загальна вартість робіт, з яких допущено прострочення у 2018 році; період прострочення з 01.01.2019 р. по 25.06.2019 р.; та посилаючись на п.7.4. Договору і на ч.2 ст.231 ГК України одночасно нарахував пеню у розмірі 0,1% плюс 0,2%, що разом складає 0,3% вартості робіт. Сума нарахованолї позивачем пені згідно поданого розрахунку склала 2 600,31 грн.
Проте, суд не погоджується із нарахованими санкціями позивача за порушення виконання зобов'язань у 2018 році з огляду на слідуюче.
Умовами укладеної Додаткової угоди від 16.11.2018 р. передбачено, що договірна ціна на 2018 рік складає 2 000 000,00 грн. При цьому, з огляду на внесені Додатковою угодою зміни та на умови п.4.1.4. п.п. в) та г) розмір попередньої оплати повинен становити не більше 600 000,00 грн. та Генпідрядник зобов'язується використати одержану попередню оплату протягом трьох місяців після її одержання.
Таким чином решта суми попередної оплати 1 400 000,00 грн, яка була перерахована відповідачу згідно платіжного доручення 09.11.2018 р. (2 000 000,00 грн. - 600 000,00 грн. = 1 400 000,00 грн.), після підписання Додаткової угоди від 16.11.2018 р. вважається такою, яку слід повернути починаючи з 17.11.2018 р.
Тому у даному випадку необхідно вважати вірним розмір попередньої оплати 600 000,00 грн., яку Генпідрядник зобов'язаний був за остаточними змінами до Договору підряду (після підписання Додаткової угоди) використати протягом трьох місяців після її одержання. На цю ж суму 600 000,00 грн. відповідач повинен був розпочати виконання будівельних робіт у 2018 році.
У пункті 7.4. Договору підряду сторони передбачили, що за порушення строків початку виконання робіт нараховується пеня в розмірі 0,2 % від вартості робіт, які повинні розпочатися за кожен день прострочення; за порушення Графіку виконання робіт і передачі Об'єкта Замовнику нараховується пеня в розмірі 0, 2 відсотка від вартості робіт за кожен день прострочення.
Одночасно у частині 2 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Проаналізувавши зміст пункту 7.4. Договору підряду та врахувавши положення ч.2 ст.231 ГК України, суд приходить до висновку про відсутність вказівки на те, що у даному випадку пеню слід нараховувати на загальну вартість невиконаних робіт у цілому за 2018 рік. Слід зауважити, що у п.7.4. Договору наявна вказівка лише на те, що пеня нараховується в розмірі 0,2 % від вартості робіт, які повинні розпочатися. При цьому у п.7.4. не викладено застереження щодо права Замовника нарахувати пеню на загальну вартість невиконаних робіт у цілому за рік.
А тому у даному спорі пеню слід обраховувати виходячи із вартості будівельних робіт, які розпочав та невиконав генпідрядник протягом 3-х місяців із дня отримання попередньої оплати, врахувавши при цьому внесені Додатковою угодою від 16.11.2018 р. зміни до Договору підряду.
Таким чином, як вказано вище, вартість робіт, які повинен був розпочати у 2018 році та виконати протягом 3-х місяців генпідрядник - становить 600 000, 00 грн. Однак, матеріалами справи підтверджено, що у грудні 2018 року фактично виконано будівельні роботи на суму 202 443,60 грн. А тому сума вартості невиконаних робіт протягом 3-х місяців, які розпочав генпідрядник, становить 397 556,40 грн. (600 000, 00 грн. - 202 443,60 грн. = 397 556,40 грн.). Остання і є тією сумою у розумінні п.7.4. Договору підряду та ч.2 ст.231 ГК України, на яку у даному спорі можливо нарахувати штрафні санкції.
Разом із тим, суд звертає увагу позивача, що у частині 2 статті 231 ГК України міститься застереження щодо права нарахування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов'язання - пені у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення - якщо інше не передбачено законом чи договором. Отже, законодавець надав право вибору позивачу нараховувати пеню або у розмірі встановленому законом, у тому числі ст.231 ГК україни, або у розмірі визначеному умовами укладеного між сторонами договору.
Не допускається одночасне стягнення пені і в розмірі, обумовленому договором і в розмірі передбаченому ст.231 ГК України.
Оскільки позивачем та відповідачем погоджено у Договорі підряду, що пеня нараховується в розмірі 0,2 % від вартості робіт, які повинні розпочатися, тому позивач має право нарахування пені у цьому розмірі.
Отже, враховуючи викладене у сукупності суд констатує, що помилковим є висновок позивача про те, що санкції передбачені пунктом 7.4. Договору підряду слід нараховувати у розмірі 0,3% виходячи із вартості невиконаних робіт у цілому за 2018 рік - 1 797 556,40 грн. Рівно як і нараховувати 7% штрафу від цієї суми.
Також суд звертає увагу, що оскільки у підпункті г) пункту 4.1.4. Договору підряду сторонами погоджено, що Генпідрядник зобов'язується використати одержану суму попередньої оплати протягом трьох місяців після її одержання, тому суд прийшов до висновку що будівельні роботи на суму 600 000,00 грн. також повинні виконатися у цей же строк.
Так, кошти згідно платіжного жоручення №402 відповідач отримав 09.11.2018 р. І хоча сторони погодили, що роботи виконуються за 2018 рік, проте за умовами п.4.1.4. - протягом 3-х місяців - тобто роботи на суму 600 000,00 грн. повинні бути здійснені до 09.02.2019 р. Відтак, період із якого слід нараховувати дану санкцію (за прострочення виконання будівельних робіт за 2018 рік) повинен починатися після спливу тримісячного терміну з дня одержання попередньої оплати. Тому роботи, що невиконанні у строк до 09.02.2019 р. - з 10 лютого 2019 року вважаються простроченими (у даному спорі на відповідну суму 397 556,40 грн.).
Відтак, суд здійснив власний розрахунок даної штрафної санкції у розмірі 0,2% від вартості робіт, які повинні розпочатися у 2018 році та з яких допущено прострочення виконання на суму 397556,40 грн., за кожен день прострочення, та встановив, що її розмір складає за період з 10.02.2019 р. по 25.06.2019 р. - 296,26 грн.
За прострочення виконання робіт понад тридцять днів додатково нараховується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості, який за обрахунками суду складає 27 828,95 грн. (397556,40 грн. Х 7% = 27 828,95 грн.).
Для обрахунку даних штрафних санкцій суд використав калькулятори сертифікованої комп'ютерної програми інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН".
Отже, у цій частині позовних вимог: підлягає стягненню із відповідача штрафних санкцій у розмірі 28 125,21 грн. (27 828,95 грн. + 296,26 грн.) за розпочаті у 2018 році та невиконані своєчасно договірні зобов'язання. В задоволенні позову в частині стягнення з відповідача санкцій в сумі 100304,05 грн. слід відмовити.
Відносно вимоги позивача про стягнення із відповідача штрафних санкцій у розмірі 1716,86 грн. за невиконані у 2019 році договірні зобов'язання слід зауважити наступне.
Позивач вважає, що санкції передбачені пунктом 7.4. Договору підряду слід нараховувати у розмірі 0,3%.
У додатках до позовної заяви позивач надає розрахунок штрафних санкцій за невиконані зобов'язання у 2019 році (арк.с. 142-148). Із цього розрахунку вбачається, що відповідачу з огляду на прострочення виконання робіт позивач нарахував пеню за порушення строків виконання зобов'язань 0,3% від вартості робіт за кожен день прострочення, посилаючись на п.7.4. Договору і на ч.2 ст.231 ГК України одночасно (нарахував пеню у розмірі 0,1% плюс 0,2%, що разом складає 0,3% вартості робіт). При цьому вартість невиконаних робіт, по яких допущено прострочення їх виконання у 2019 році вказує із посиланням на пункти плану-графіку виконання робіт. Також нараховано 7% штрафу.
Проте, суд не погоджується із нарахованими санкціями позивача за порушення виконання зобов'язань у 2019 році з огляду на слідуюче.
Як уже зазначалося вище по тексту, законодавець надав право вибору позивачу нараховувати пеню або у розмірі встановленому законом, у тому числі ст.231 ГК україни, або у розмірі визначеному умовами укладеного між сторонами договору.
Не допускається одночасне стягнення пені і в розмірі, обумовленому договором і в розмірі передбаченому ст.231 ГК України.
Оскільки позивачем та відповідачем погоджено у Договорі підряду, що пеня нараховується в розмірі 0,2 % від вартості робіт, які повинні розпочатися, тому позивач має право нарахування пені у цьому розмірі.
У матеріалах справи містяться плани-графіки виконання робіт об'єкта: Додаток №2 до Договору №5/11/18 від 05.11.2018 р., Додаток №2 до Додаткової угоди №1 до Договору підряду №5/11/18 від 16.11.2018 р., Додаток №2 до Додаткової угоди №1 до Договору підряду №5/11/18 від 23.11.2018 р.
Проте у справі відсутній план-графік виконання робіт об'єкта, який відображає по пунктах найменування робіт та їх вартість згідно кошторису, які слід виконати саме у 2019 році. Відтак не вбачається можливим встановити які роботи відповідач повинен був здійснити у 2019 році, їх вартість, та терміни виконання.
Крім того, позивач ні у позовній заяві ні у розрахунку санкцій не обгрунтував із якого конкретно плану-графіку обирав суми вартості невиконаних робіт по пунктах на які посилається, та як їх розраховував, не роз'яснив чому вказав періоди прострочення саме з 01.02.2019 р. по 18.03.2019 р. та з 01.03.2019 р. по 18.03.2019 р. Також не роз'яснено обрахунки щодо 7% штрафу.
Таким чином, позивач не підтвердив належними та допустимими доказами свою позовну вимогу щодо стягнення штрафних санкцій за невиконані у 2019 році договірні зобов'язання та підстави її нарахування.
При цьому суд позбавлений можливості самостійно перевірити та здійснити власний розрахунок даної санкції за невиконані зобов'язання у 2019 році у зв'язку з відсутністю потрібної для цього інформації та доказів.
Відтак, у цій частині вимог у позові слід відмовити у зв'язку з їх необгрунтованістю.
У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Враховуючи те, що норми Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, були створені належні умови та здійснені всі необхідні дії для надання сторонами доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень.
Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Навчально-спортивної бази зимових видів спорту "Тисовець" підлягають задоволенню частково, в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК РАНГ" : пені за неповернення невикористаної суми авансового платежу у розмірі 225 419,18 грн., штрафних санкцій у розмірі 28 125,21 грн. (27 828,95 грн. + 296,26 грн.) за розпочаті у 2018 році та невиконані своєчасно договірні зобов'язання.
В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити у зв'язку з безпідставністю та недоведеністю.
Судові витрати понесені позивачем у виді судового збору, сплаченого при зверненні до суду з даним позовом на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позивних вимог. Розмір пропорції задоволених вимог проти заявлених складає 58,56 %.
Таким чином, сума судового збору, яку відповідач має відшкодувати позивачу становить 3803,19 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК РАНГ" (33018, Рівненська область, м. Рівне, вул. Курчатова, 62 Г, код ЄДРПОУ 38165836) на користь Навчально-спортивної бази зимових видів спорту "Тисовець" (82631, Львівська область, Сколівський район, с.Тисовець, код ЄДРПОУ 14303193) - 225 419 (двісті двадцять п'ять тисяч чотириста дев'ятнадцять) грн. 18 коп. пені за неповернення невикористаної суми авансового платежу, 28 125 (двадцять вісім тисяч сто двадцять п'ять) грн. 21 коп. - штрафних санкцій за невиконані зобов'язання та 3 803 (три тисячі вісімсот три) грн. 19 коп. судового збору. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
3. В задоволенні решти вимог у позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 07 жовтня 2019 року.
Суддя Бережнюк В.В.